LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд569/19879/21

від 11.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року, відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2022 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: секретаря судового засідання Міщук Л.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Морозова В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. З постанови суду слідує, що 20 вересня 2021 о 09:03 год. в м. Рівне на вул. Набережна, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest № 6820 у присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 1563 від 20.09.2021, результат огляду становить 0,72 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити на підставі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення інкримінованого правопорушення. Доводить, що працівниками поліції з порушеннями було виписано направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у відповідному лікарняному закладі, оскільки його на огляд до медичного закладу не доставляли. Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Морозова В.Ю. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2), актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6820», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння з показником 0, 72 ‰ а.с.4). З наявних в матеріалах справи відео файлів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки " Renault д.н.з. НОМЕР_1 (файл 0056), не заперечував щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, погодився з результатом огляду та відмовився від проходження огляду у медичному закладі (файл 0058 час 00:40 та 02:40). Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Суд також критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення інкримінованого правопорушення та вважає їх такими, які надані з метою уникнення відповідальності, оскільки зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року, відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»