Постанова Рівненський апеляційний суд № 2-7420/11

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 лютого 2022 року м. Рівне Справа № 2-7420/11 Провадження № 22-ц/4815/415/22 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Першко О.О. Ухвалу суду першої інстанції постановлено повним текстом поза межами судового засідання 30 листопада 2021 року в м. Рівне Рівненської області Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С. секретар судового засідання: Ковальчук Л.В. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 ; представники учасників справи: позивача адвокати Килюх Орися Ігорівна, Вовчук Руслан Миколайович; відповідача адвокат Щербяк Юлія Василівна; за участі: сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2021 року в справі за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Щербяк Юлії Василівни про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю та розподіл спільного майна подружжя, в с т а н о в и в : У листопаді 2021 року представник позивача адвокат Щербяк Ю.В. подала заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю та розподіл спільного сумісного майна подружжя, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку, житловою площею 101,2 кв.м., загальною площею 155,9 кв.м.; вхідного ганку (літ. "а"), балкону (літ. "аі"), гаража (літ.Б-1), погребу (літ. Пг/Б-1), огорожі (№1), воріт (№2), хвіртки (№3), замощення (літ. "І"), земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площа 0, 0495 га; заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким чином на користь третіх осіб, вносити до статутного капіталу юридичних осіб, вчиняти будь-які реєстраційні дії пов`язані з подальшим переходом права власності (реєстрацію прав власності, інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь- якого відчуження чи обтяження тощо), щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку, житловою площею 101,2 кв.м., загальною площею 155,9 кв.м.; вхідного ганку (літ. "а"), балкону (літ. "аі"), гаража (літ.Б-1), погребу (літ.Пг/Б-1), огорожі (№1), воріт (№2), хвіртки (№3), замощення (літ. "І"), земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площа 0, 0495 га; заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним та приватним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку, житловою площею 101,2 кв.м., загальною площею 155,9 кв.м.; вхідного ганку (літ. "а"), балкону (літ. "аі"), гаража (літ.Б-1), погребу (літ.Пг/Б-1), огорожі (№1), воріт (№2), хвіртки (№3), замощення (літ. "І"), земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площа 0,0495 га. Мотивом для вжиття процесуального заходу було недопущення дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду за наслідками вирішення цивільно-правового спору. Покликалась на те, що на даний час право власності на спірний будинок перереєстровано на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями від 23 вересня 2021 року, тобто майно перебуває у розпорядженні третіх осіб, які не обмежені правом розпоряджатися ним, а це ускладнить можливість відновлення права власності позивача в подальшому. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2021 року заяву задоволено. Накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку, житловою площею 101,2 кв.м., загальною площею 155,9 кв.м.; вхідного ганку (літ. "а"), балкону (літ. "аі"), гаража (літ.Б-1), погребу (літ. Пг/Б-1), огорожі (№1), воріт (№2), хвіртки (№3), замощення (літ. "І"), розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площею 0,0495 га. Заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким чином на користь третіх осіб, вносити до статутного капіталу юридичних осіб, вчиняти будь-які реєстраційні дії пов`язані з подальшим переходом права власності (реєстрацію прав власності, інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого відчуження чи обтяження тощо), щодо житлового будинку і з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку, житловою площею 101,2 кв.м., загальною площею 155,9 кв.м.; вхідного ганку (літ. "а"), балкону (літ. "аі"), гаража (літ.Б-1), погребу (літ. Пг/Б-1), огорожі (№1), воріт (№2), хвіртки (№3), замощення (літ. "І"), розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площею 0,0495 га. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним та приватним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку, житловою площею 101,2 кв.м., загальною площею 155,9 кв.м.; вхідного ганку (літ. "а"), балкону (літ. "аі"), гаража (літ.Б-1), погребу (літ.Пг/Б-1), огорожі (№1), воріт (№2), хвіртки (№3), замощення (літ. "І"), розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:054:0835, площею 0,0495 га. На ухвалу суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, де він покликався на її незаконність і необґрунтованість. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, покликався на те, що представником позивача раніше заявлялось аналогічне клопотання про накладення арешту на це саме майно, однак ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2021 року в її задоволенні було відмовлено і постановою Рівненського апеляційного суду 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, а судове рішення - без змін. Зважав на те, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року у справі № 569/12710/17 визнано за ним право власності на це ж нерухоме майно. Не погоджувався з твердженнями суду попередньої інстанції про існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. На переконання заявника, оскільки спірне майно вибуло з його власності, то подальші дії іншого власника абсолютно не вплинуть на виконання рішення у даній справі і не зможуть утруднити виконання рішенням у разі задоволення позову. Оскільки майно на перебуває у власності іншої особи, то можливий подальший перехід власності. Крім того, в ухвалі суду не наведено жодних доказів того, що ОСОБА_5 , який не є стороною у справі, має намір відчужити нерухоме майно, щойно його придбавши. Тобто, чи взагалі існує загроза вчинення будь-яких дій із спірним майном, які б утруднили виконання рішення суду. На його думку, накладення арешту на майно, яке на даний час фактично перебуває у власності іншої особи, призводить до порушення її законних прав, як власника. При цьому ОСОБА_5 не є відповідачем у справі і до нього позовні вимоги не заявлялись. З наведених підстав просив оскаржуване судове рішення скасувати. У поданому відзиві представник позивача адвокат Щербяк Ю.В., вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції обґрунтовував тим, що предметом спору є встановлення факту проживання однією сім`єю та розподіл спального майна подружжя, а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі вчинення будь-яких подальших дій щодо нерухомого майна. Вважав такий захід забезпечення позову співмірним до заявлених вимог, а також необхідними і достатніми для виконання судового рішення в разі задоволення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову Положеннями ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. За змістом ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Як видно з матеріалів справи, право власності на спірний житловий будинок зареєстровано на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями від 23 вересня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І. за номером 3050. Дані обставини підтверджуються довідкою № 285517696 від 18 листопада 2021 року. Між тим, на час вирішення питання про забезпечення позову позивач не клопотав, а суд до участі у справі власника нерухомого майна не залучав. Хоча позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить лише відповідачеві, а тому хибним є накладення арешту на майно особи, яка не є учасником справи. Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20), від 01 грудня 2021 року в справа № 569/5761/19 (провадження № 61-15031св21) Спонуканням для прийняття нової постанови про відмову в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2021 року скасувати. Відмовити представнику ОСОБА_1 адвокату Щербяк Юлії Василівни в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 15.02.2022 Головуючий: С.В. Хилевич Судді: Н.М. Ковальчук С.С. Шимків