Постанова 4820 № 686/4724/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/4724/21 Провадження № 22-ц/4820/81/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2021 року (суддя Стефанишин С. Л., повне судове рішення складено 23 липня 2021 року) у справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У лютому 2021 року Хмельницька міська рада, звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що ОСОБА_1 є власником гаражів площею 267,9 кв. м по АДРЕСА_1 . Рішенням 8-ї сесії Хмельницької міської ради від 21 вересня 2016 року відповідачці була надана в оренду земельна ділянка площею 500 кв. м по АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів терміном на 10 років. З часу прийняття вказаного рішення ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) договір оренди землі з Хмельницькою міською радою не уклала, продовжує користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не сплачує за таке користування кошти. Земельна ділянка сформована, проте відповідачка не є суб`єктом плати земельного податку. Єдиною формою плати за землю як землекористувача є орендна плата. За період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року міська рада була позбавлена можливості отримати орендну плату у сумі 42070,27 грн. Тому позивач просив стягнути зазначені кошти з відповідачки. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради безпідставно збережені кошти орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 у розмірі 42070,27 грн і судовий збір у сумі 2270 грн. ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неналежну оцінку доказів. Єдиним документом, на який посилається позивач, як доказ користування земельною ділянкою, є акт огляду, складений без її участі. Вважає, що суд залишив поза увагою її аргумент щодо безпідставного включення до загальної площі земельної ділянки, відповідно до якої розраховується розмір стягнення, земельну ділянку, на якій розташовані належні їй на праві власності гаражі. У відзиві Хмельницька міська рада посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що на підставі договору дарування від 18 вересня 2003 року відповідачка є власником гаражів площею 267,9 кв. м по АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано у встановленому законом порядку. Рішенням 8-ї сесії Хмельницької міської ради від 21 вересня 2016 року № 45 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер: 6810100000:09:002:0204 площею 500 кв. м по АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів терміном на 10 років. З часу прийняття вказаного рішення відповідачка договір оренди землі з Хмельницькою міською радою не уклала, кошти за користування нею не сплачує. За період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року міська рада була позбавлена можливості отримати орендну плату за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 500 кв. м у сумі 42070,27 грн. На запит Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Головне управління ДПС у Хмельницькій області надало інформацію про те, що ОСОБА_1 зобов`язання по оплаті за земельну ділянку по АДРЕСА_1 не декларує, податок не сплачує. Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13 серпня 2020 року та від 15 вересня 2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2017-2020 роки становить 360602 грн. Згідно з актом обстеження земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:09:002:0204 від 07 серпня 2020 року представниками Управління земельних ресурсів та земельної реформи здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 та встановлено, що територія огороджена парканом, договір оренди землі між міською радою та ОСОБА_1 не укладений. На підставі цих відомостей Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради нарахувало 42070,27 грн недоотриманого доходу від орендної плати за землю за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року, який мала би сплатити відповідачка у випадку укладення договору оренди землі відповідно до чинного законодавства України. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно з п.п. 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункти 288.1., 288.4. статті 288 ПК України). Відповідно до статті 377 ЦК України у редакції, чинній на час набуття відповідачкою права власності на нерухоме майно, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Згідно з частиною 1 статті 120 ЗК України у редакції, чинній на час набуття відповідачкою права власності на нерухоме майно, яка кореспондуються із статтею 377 ЦК України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року (справа № 629/4628/16-ц) і постанові від 13 лютого 2019 року (справа № 320/5877/17), яка в силу частини 4 статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачкою орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року. Суд установив, що ОСОБА_1 , будучи власником гаражів площею 267,9 кв. м по АДРЕСА_1 , отримала в оренду земельну ділянку площею 500 кв. м для їх обслуговування і не сплачує кошти за користування власнику землі у період з січня 2018 року по грудень 2020 року, а тому прийшов до вірного висновку, що відповідачка, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, і зобов`язана повернути ці кошти Хмельницькій міській раді на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України. За розрахунком позивача (а. с. 20) за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року розмір орендної плати за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 500 кв. м з розрахунку 4% від нормативної грошової оцінки землі за 1 кв. м складає 42070,27 грн (2018 рік і 2019 рік по 14424,08 грн, 2020 рік 13222,11 грн). Нормативна грошова оцінка землі по АДРЕСА_1 підтверджується витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а. с. 15, 16). Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки доказів не можуть бути прийняті до уваги. За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на неправильність включення до загальної площі земельної ділянки, відповідно до якої розраховується розмір стягнення, земельної ділянки, на якій розташовані гаражі. Наведеними вище нормами законодавства передбачено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. За користування земельною ділянкою, на якій розміщені гаражі, відповідачка має сплачувати міській раді орендну плату. Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 15 лютого 2022 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта