Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3457/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3457/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Стальсервіс" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №160/3457/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Стальсервіс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: ТОВ "Сетав Стальсервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 18.11.2020 року №0024180412 та №0024130412. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність проведення перевірки та як результат, прийняттям оскарженого рішення, з урахуванням п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ГУ ДПС у Дніпропетровські області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 29.10.2020 №54703/04-36-04-12/36842029 (а.с. 10-11). Перевіркою встановлено, що на підставі аналізу даних інтегрованої картки платника (далі - ІКП) встановлено порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 996 353,65 грн. із затримкою до\та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання. На підставі висновків акту та встановлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.11.2020 року №0024180412 про застосування до позивача штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 10% у сумі 58 943,13 грн. та №0024130412 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 20% у сумі 81 384.47 грн. Позивачем податкові повідомлення-рішення оскаржені в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги контролюючим органом рішенням від 04.02.2021 року № 2683/6/99-00-06-03-01-05 залишені без змін (а.с. 12-13). Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень- рішень. В апеляційній скарзі позивач посилається на положення Закону України №591-ІХ від 13.05.2020 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", вимогам якого, на його думку, рішення суду першої інстанції не виповідає . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає помилковими доводи апелянта з огляду на наступне. Так, приписами п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. В свою чергу нормами п. 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом. Крім того, згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Водночас, приписами п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України визанчено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Згідно з н. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового борг) платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Відповідно до п. 126.1 статті 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. При цьому як вбачається з акту перевірки від 29.10.2020 №54703/04-36-04-12/36842029, позивачем своєчасно, зокрема в даному випадку до 21.07.2020 року, не сплачено податкове зобов?язання за податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2020 року № 0069265230, та сплата здійснена частинами 25.08.2020 року та 28.08.2020 року. Крім того, позивачем за поданими ним деклараціями з податку на додану вартість також здійснено сплату самостійно визначених податкових зобов?язань з порушенням граничних термінів сплати, про що також податковим органом зазначено у акті перевірки. Отже, наведене свідчить, що контролюючим органом правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вірно визначені розміри відповідних штрафних санкцій за порушення позивачем строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ. Крім того, колегія суддів враховує, що позивачем не заперечується факт не сплати сум ПДВ у встановлені приписами ПК України строки. Водночас, коллегія суддів критично розцінює посилання позивача на те, що у період дії крантинних заходів приписами п.п.52-1 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України заборонено застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення податкової дисципліни, з огляду на наступне. Так, приписами п.п.52-1 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передабчено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Отже, з вищенаведеного вбачається, що приписи п.п.52-1 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не звільняють платників податків від застосування до них штрафних санкцій в період дії карантинних обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема при порушенні строків сплати податку на додану вартість, що і відбулось в даному випадку. Таким чином, оскільки платником податків не було своєчасно здійснено сплату самостійно визначених податкових зобов`язань за поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість, та за визначеними контролюючим органом податковими зобов`язаннями з даного виду податку, тому оскаржувані податкові повідомлення- рішення прийняті на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності. Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Стальсервіс" залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №160/3457/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко