Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/161/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2022 р.Справа № 440/161/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.12.21 року по справі № 440/161/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №440/161/21 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5 від 11.12.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи Беркуті на посаді судді 2 роки 0 місяців 0 днів роботи за юридичною спеціальністю, період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 04.05.1982 по 15.06.1984 та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/903/2020 від 28.02.2020 з урахуванням стажу роботи на посаді судді 29 років 3 місяці 17 днів та фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 залишено без змін. 08.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду у справі №440/161/21. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/161/21 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №440/161/21. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом двох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №440/161/21. Роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Не погодившись з вказаною ухвалою, ГУ ПФУ в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 скасувати та ухвалити рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 виконано у частині нарахування заборгованості за період з 19.02.2020 по 31.08.2021 в сумі 166895,90 грн, яка облікована в органі Пенсійного фонду України для виплати у визначеному порядку згідно бюджетних призначень. Також зазначив, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Невиплата суми перерахованої пенсії за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що нарахована заборгованість за період 19.02.2020 по 31.08.2021 в сумі 166895,90 грн. не відповідає дійсній заборгованості у розмірі 359820,36 грн. Тобто рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не виконано у частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з чим виникла необхідність застосування спеціальних норм КАС України, які спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення та виключають можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги. колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Горнсбі проти Греції" суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами. Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення. При цьому встановлення судового контролю є допустимим і після ухвалення судового рішення справі. Такий висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17. Зважаючи на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/903/2020 від 28.02.2020 з урахуванням стажу роботи на посаді судді 29 років 3 місяці 17 днів та фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 залишається не виконаним в частині виплати відповідних сум, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/161/21. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі № 440/161/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 14.02.2022 року