Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/388/14

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1718/22 Справа № 175/388/14 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С.О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі Кравченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, боржник: ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИЛА: В вересні 2020 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, боржник ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" зазначає, 20 червня 2014 року рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по цивільній справі №175/388/14-ц задоволено позов ПАТ «АКТАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0860539001/Т/972117 від 22.11.2011 року. Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист №175/388/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «АКТАБАНК» заборгованості. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.2018 року по справі №175/388/14-ц замінено стягувача AT «АКТАБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Однак, при укладанні договору №2 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 23.03.2018 року між AT «АКТАБАНК» та TOB «ФК «ЄАПБ» вказаний виконавчий лист по справі №175/388/14-ц щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не передавався до TOB «ФК «ЄАПБ». Згідно відповіді Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.04.2020 року №16438/7 відомо, що у відділі на виконанні перебував виконавчий лист 175/388/14-ц виданий Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «АКТАБАНК» заборгованості та був повернутий стягувачу 24.12.2014 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, стягувач позбавлений можливості виконати рішення суду. Рішення суду станом на сьогоднішній день залишається не виконаним, боржник не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання рішення суду. У зв`язку з вищевикладеним просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видати дублікат виконавчого листа. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання задоволено. Визнано причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №175/388/14-ц на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Видано дублікат виконавчого листа у справі №175/388/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» (правонаступник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором для пред`явлення до виконання. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року просить ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року скасувати, винести постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання. Стягнути судові витрати у загальному розмірі 7954,0 грн. понесених ОСОБА_1 у звязку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції з ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів». У відзиві ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року по цивільній справі №175/377/14-ц залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року по цивільній справі №175/377/14-ц залишити без змін. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до розділу XIII перехідних положень ЦПК України, а саме п. 17.4 у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Проте, колегія суддів не може погодитися із зазначеними висновками, враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по цивільній справі №175/388/14-ц задоволено позов ПАТ «АКТАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0860539001/Т/972117 від 22.11.2011 року(а.с.69-70). Виконавчий лист отриманий стягувачем 03.07.2014 року (а.с.73). Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.2018 року замінено стягувача AT «АКТАБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому листі №175/388/14-ц, виданому на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі №175/388/14-ц за позовом ПАТ «АКТАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0860539001/Т/972117 від 22.11.2011 року на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(а.с.88). Встановлено, що виконавчий лист перебував на виконанні у Дніпровському районному відділі ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області(а.с.99). 24.12.2014 року у виконавчому провадженні №44167070 державним виконавцем винесена постанова про завершення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»(відсутність у боржника майна). Відповідно до листа Дніпровського РВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Дніпро) від 03.04.2020 року №16438/1 постанова разом з оригіналом виконавчого документа направлені на адресу стягувача, а саме: ПАТ «АКТАБАНК» м.Дніпро, вул.Шевченко,53, а виконавче провадження знищено за завершенням 3 річного терміну зберігання. Відповідно до ч. 1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Як зазначено вище, заявник в своїй заяві просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, зазначивши, що виконавчий лист було втрачено. На підтвердження доводів заявником надано лист Дніпровського РВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Дніпро) від 03.04.2020 року №16438/1(а.с.99). Інших доказів матеріали справи не містять. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.22 та 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (що діяв на час видачі виконавчого листа та повернення виконавчого листа стягувачеві), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. За Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV виконавчий лист мав бути пред`явлений до виконання до 24.12.2015 року, а з врахуванням ст.12 та ч.5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII до 24.12.2018 року. Згідно з наявними у справі матеріалами, стягувач почав звертатися до ДВС за інформацією щодо виконавчого провадження в 2020 році (а.с.99), тобто після закінчення терміну пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заявник не довів належними доказами поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа виданого 09.07.2014 до виконання. За приписами ст.124 Конституції України судове рішення, яким закінчився розгляд справи в суді, що набрало законної сили, є остаточним та підлягає виконанню на всій території України всіма посадовими, юридичними та фізичними особами. У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Зазначене конституційне положення кореспондується з частиною першою статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Системний аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується. Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.006.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19). За змістом ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria»). Оцінюючи процесуальну поведінку заявника, суд має виходити з того, чи відповідають його дії критеріям добросовісності у реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, чи є поведінка сторони відповідальною та зваженою. На думку колегії суддів таким критеріям поведінка стягувача не відповідає, оскільки після завершення виконавчого провадження в грудні 2014 року та повернення виконавчого листа, стягувач протягом тривалого часу (5 років) не реалізовував свої процесуальні права передбачені ст.19 (ст.12 в попередній редакції) Закону України «Про виконавче провадження», дії чи бездіяльність державного виконавця не оскаржував, не звертався до суду з клопотанням про видачу дубліката виконавчого листа до спливу строку на його пред`явлення до виконання, а із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання звернувся тільки 07.09.2020року. Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час здійснення виконавчих дій) особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. На думку колегії суддів, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, не навело ґрунтовних підстав для поновлення строку та не надало відповідних доказів. Суд першої інстанції наведеного не врахував та прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви. Відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. За наведеного, у зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні й правові підстави щодо видачі дубліката виконавчого документа. Оскільки доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням судового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до ст.376 ч.1 п.2 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про стягнення витрат понесених на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн. Згідно ордеру серії АЕ №1050280 від 12.01.2021 року правничу допомогу позивачу надала адвокат Непочатих В.В. 01 вересня 2020 року між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничих послуг №01/09-2020. Відповідно до п.4.2, п.4.3 Договору сторони погодили, що вартість послуг становить 1500грн. за одну годину роботи Виконавця та вартість одного судодня становить 1500грн. З опису робіт (наданих послуг) вбачається, що вказані послуги надавалися відповідачу адвокатом та полягають у наступному: ознайомлення з матеріалами справи 1500грн.(1година); усна консультація Замовника та узгодження найбільш ефективного способу захисту порушеного права 1500грн.(1година); складання та подання апеляційної скарги 3000грн.(2години); участь у 1 судовому засіданні 1500грн. Докази на підтвердження оплати витрат на правову допомогу ані квитанцій, ані виписки з банківської установи зазначених сум відповідачем не надано. Отже, заявлена сума витрат на правничу допомогу є не підтвердженою відповідними доказами. В Постанові ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7500грн., а тому не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ч.13 ст.141 ЦПК України з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 належить стягнути 454 грн судового збору, сплаченого при зверненні до суду апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 367,374,376,382 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року - скасувати. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, боржник: ОСОБА_1 - відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова