Постанова 4857 № 300/2534/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 300/2534/21 пров. № А/857/19875/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Кушнерика М. П., Ніколіна В.В., з участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 300/2534/21 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Клемпоуз М.Я." до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- суддя в 1-й інстанції Матуляк Я. П., час ухвалення рішення 28.09.2021 року, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач Фермерське господарство "Клемпоуз М.Я." звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000/348/0901 та №000/349/0901 від 25 січня 2021 року. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №000/348/0901 та №000/349/0901 від 25 січня 2021 року. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що ФГ «Клемпоуз М.Я.» протягом 2020 року реалізувало дизельне паливо в кількості 2030,0 літрів на загальну суму 36032,5 грн з ПДВ і ця операція підтверджується податковою накладною від 28 липня 2020 року №6, однак ФГ «Клемпоуз М.Я.» ліцензію на право оптової торгівлі пальним не отримувало. Зазначає, що відповідно до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального ФГ «Клемпоуз М.Я.» не зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального в Системі електронного адміністрування реалізації пального, тому реалізація вищевказаного товару здійснена платником без реєстрації акцизного податку. Таким чином, вважає, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та підстави для їх скасування відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що при оформленні податкової накладеної за № 6 від 28 липня 2020 року в описі (номенклатурі товару) та у коді УКТ ЗЕД допущено помилку, а саме: в описі (номенклатурі товару) замість насіння озимого ріпаку 110,9 кг на суму 36032,50 та коду УКТ ЗЕД замість коду УКТ ЗЕД 1205101000, зазначено: «дизельне паливо» та вказано код 2710194300, а виправити зазначену помилку до проведення перевірки внаслідок карантинних обмежень, хвороби відповідальних осіб не було можливим. Зазначає, що контролюючим органом документи на підтвердження реальності здійснення цієї господарської операції відповідно до договору від 28 липня 2020 року не запитувались. Звертає увагу, що після виявлення вказаних помилок, 31 січня 2021 року позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №6 від 28 липня 2020 року, при цьому зміни суми компенсації вартості товарів/послуг при складанні розрахунку коригування з метою виправлення помилок не було. Крім того, зазначає, що вказаний розрахунок без зауважень прийнято ДПС України 11 лютого 2021 року. Таким чином, враховуючи, що позивач є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог законодавства, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції. Представник відповідача (апелянта) Лаврук В.В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач та представник позивача Давимука В.Я. у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 17 грудня 2020 року за №1674 та направлень на перевірку №578 та №580 від 17 грудня 2020 року посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку фермерського господарства "Клемпоуз М.Я.". За результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 24 грудня 2020 року №83/09-19-09-01/36552073 (а.с.7-10). Перевіркою встановлено факт оптової торгівлі дизельним паливом на загальну суму 36032,50 грн без наявності ліцензії, чим порушено вимоги ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", як наслідок, також допущено порушення пп.212.3.4 п.212.3 ст. 212 ПК України в частині реалізації дизельного пального на загальну суму 36032,50 грн, особою без реєстрації платником акцизного податку. За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2021 року за № 000/348/0901 та за № 000/349/0901 (а.с.11,12). Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом у суд. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій прийняті відповідачем без урахуванням усіх обставин, оскільки досліджені відомості Єдиного реєстру податкових накладних про реалізоване позивачем пальне, як єдина фактична підстава висновку перевірки про виявлення факту реалізації пального без наявності ліцензії та без проведення реєстрації платником акцизного податку є недостатніми для формування такого висновку, а тому необхідно визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2021 року за №000/348/0901 та за №000/349/0901. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За змістом п.п.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. П.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). П.80.1 ст.80 ПК України передбачає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Положення пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачають, що у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відповідно до пп.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 17 грудня 2020 року за №1674 та направлень на перевірку №578 та №580 контролюючим органом проведено перевірку позивача від 17 грудня 2020 року, за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Податковим повідомленням-рішенням від 25 січня 2021 року за №000/348/0901 до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 500000,00 грн за порушення вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: встановлено факт оптової торгівлі дизельним паливом на загальну суму 36032,50 грн без наявності ліцензії. Податковим повідомленням-рішенням від 25 січня 2021 року за №000/349/0901 до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 36032,50 грн, за порушення вимог пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, а саме: реалізація дизельного пального на загальну суму 36032,50 грн, особою без реєстрації платником акцизного податку. Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України. Ст.15 цього Закону передбачає, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Згідно зі ст.1 вищезазначеного Закону ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п`ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до ст.16 цього ж Закону контроль за дотриманням норм Закону №481/95-ВР здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. За змістом ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень. Згідно зі ст.1 цього Закону оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва). Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Ст.15 вищевказаного Закону передбачає, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають (частина 42 статті 15 Закону). Відповідно до пп.14.1.14 п.14.1 ст.14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу. Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам. Матеріалами справи підтверджується, що перевіркою встановлено факт оптової торгівлі дизельним паливом на загальну суму 36032,50 грн, без наявності ліцензії та реалізації дизельного пального на загальну суму 36032,50 грн, особою без реєстрації платником акцизного податку. Як правильно зазначив суд першої інстанції, такий висновок перевірки зроблено виключно на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: згідно з податковою накладною за №6 від 28 липня 2020 року ФГ "Клемпоуз" реалізовано ТОВ "Альфа" товар за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 (дизельне паливо) на суму 36032,50 грн(а.с.13,14), однак такий висновок перевірки не відповідає фактичним обставинам справи. З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором поставки за №02/07/20 від 28 липня 2020 року ФГ "Клемпоуз" поставило ТОВ "Альфа" 110,9 кг насіння озимого ріпаку на загальну суму 36032,50 грн (а.с.17-19) та 28 липня 2020 року позивачем виписано видаткову накладну за №3 на насіння озимого ріпаку 110,9 кг на загальну суму 36032,50 грн (а.с.20) та в цей же день вищезгадану податкову накладну подано на реєстрацію. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з абз.6 п.192.1 ст.192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг Так, матеріалами справи підтверджується, що після виявлення помилки, позивачем подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, згідно з яким допущену помилку виправлено, а саме: зазначено правилний код та назву товару код УКТ ЗЕД 1205101000, насіння озимого ріпаку (а.с.15,16), при цьому, зміни суми компенсації вартості товарів/послуг при складанні розрахунку коригування з метою виправлення помилок не було. З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем при складанні податкової накладної за №6 від 28 липня 2020 року допущено помилку у назві та коді товару, яку було виправлено шляхом подання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, згідно з яким допущену помилку виправлено, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутній факт реалізації дизельного палива. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, досліджені відомості Єдиного реєстру податкових накладних про реалізоване позивачем пальне, як єдина фактична підстава висновку перевірки про виявлення факту реалізації пального без наявності ліцензії та без проведення реєстрації платником акцизного податку, є недостатніми для формування такого висновку. Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій прийняті відповідачем без урахуванням усіх обставин, оскільки досліджені відомості Єдиного реєстру податкових накладних про реалізоване позивачем пальне, як єдина фактична підстава висновку перевірки про виявлення факту реалізації пального без наявності ліцензії та без проведення реєстрації платником акцизного податку є недостатніми для формування такого висновку, а тому необхідно визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2021 року за №000/348/0901 та за №000/349/0901. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 300/2534/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді М. П. Кушнерик В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 04 лютого 2022 року.