Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 344/5099/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 344/5099/21 пров. № А/857/19130/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2021 року (суддя Пастернак І.А., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 344/5099/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України та просила визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2154/20900/19 від 01.12.2020 року. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила позивач- ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що декларантом при заявлені митної вартості транспортного засобу було вжито всі заходи для встановлення календарного року випуску автомобіля і декларування здійснено згідно наданих супровідних документів, у яких зазначено 2006 рік виготовлення: техпаспорт FW 741755, експортна ВМД 20PL402010E1269251 фактуру від 20.10.20, акт про проведення митного огляду товару №А209040/2020/043854 від 22.10.2020 та висновок спеціаліста №333 від 23.10.2020 року. Додатково перед подачею декларації, позивачка здійснила огляд автомобіля, при якому не було виявлено жодного маркування на пасках безпеки автомобіля. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити. Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає оскільки не підтверджене жодними доказами неможливості прибути 20.01.2022 в судове засідання представника відповідача, оскільки в штаті відповідача є не один працівник, який може брати участь в судових засіданнях. Протокольною ухвалою суду від 16.12.2021 продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 23.10.2020 року уповноваженою особою на здійснення декларування від ПП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діяла на підставі договору про надання брокерських послуг від 21.10.2020 № б/н з гр. України ОСОБА_3 , до відділу митного оформлення № 1 митного поста Прикарпаття Галицької митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію та товаросупровідні документи з метою проведення митного оформлення товару із сплатою належних митних платежів та випуску у вільний обіг на території України, а саме, автомобіля легкового марки HYUNDAI, моделі GETZ, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - бензин, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1086 СМ3, потужність двигуна - 49 КВ, календарний рік виготовлення - 2006. Митна декларація була прийнята відділом митного оформлення №1 митного поста Прикарпаття Галицької митниці Держмитслужби та зареєстрована за №UА209250/2020/021473 від 23.10.2020. Постановою в справі про порушення митних правил №2154/20900/19 від 01.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 531,12 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржила її до суду. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що оскаржувана постанова Івано-Франківської митниці ДФС від 01.12.2020 року №2154/20900/20 є законною та такою, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до статті 54 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Статтею 352 МК України визначено перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами органів доходів і зборів для підготовки висновків за результатами перевірок, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України. Суд зазначає, що з метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію, щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб`єктів зовнішньоекономічної на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 МК України. Отже, аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Відповідно до положень статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як вбачається з матеріалів справи декларантом до митного оформлення з митною декларацією подано, техпаспорт FW 741755 декларації країни відправлення №201L402010E1269251, фактура б/н від 22.10.2020, акт про проведення митного огляду товару №UA209040/2020/043854 від 22.10.2020. Також на вимогу митного органу надати інформацію для підтвердження календарної дати виготовлення т/з уповноваженою особою на здійснення декларування від ПП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надано висновок спеціаліста від 23.10.2020 №33 -03.Згідно наданих документів рік випуску автомобіля HYUNDAI, моделі GETZ 2006 Порядок переміщення транспортного засобу через митний контроль урегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом Державної митної служби України 17.11.2005 № 1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 № 229). Так, відповідно до п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 17.11.2005 року № 1118 (в редакції наказу від 17.03.2008 року № 229), власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає серед інших документів оригінали та ксерокопії паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо. Відповідно до п. 8 Правил №1118, визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ. У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року. Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395. Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків). Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається. За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ. Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ. Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері. У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з документів які було додано декларантом до митної декларації, а саме техпаспорт НОМЕР_2 , декларація країни відправлення №201L402010E1269251, фактура б/н від 22.10.2020, акт про проведення митного огляду товару №UA209040/2020/043854 від 22.10.2020 висновок спеціаліста від 23.10.2020 №33 -03 вбачається, що рік випуску транспортного засобу HYUNDAI, моделі GETZ визначено саме 2006. Крім того, у позивача на момент подання декларації інших даних стосовно дати випуску транспортних засобів не було. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає умисну форму вини (особа має усвідомлювати протиправний характер своїх дій), однак вина позивача, який подав наявні документи до митного оформлення, у цій справі не доведена. Позивача у справі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 485 Митного кодексу України, а саме за заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, невірно вказано рік випуску автомобіля. З аналізу матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що під час оформлення транспортного засобу позивач визначаючи рік випуску транспортного засобу діяв без умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо імпортованого транспортного засобу та заниження митної вартості, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем автомобіля, які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 , умислу на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України. Отже, у цій справі, митний орган, в порушення вимог ст.77 КАС України, не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин умисного приховання позивачем відомостей щодо транспортного засобу з метою зменшення розміру митних платежів. За встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, не підтверджується належними та допустимими доказами та суб`єкт владних повноважень не надав доказів правомірності прийнятого рішення. Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позову. Таким чином, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування обставин справи, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову. Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно квитанції від 15.042021 (а. с. 32) за подання позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 464 грн, а за подання апеляційної скарги згідно квитанції від 17.10.2021 сплатило судовий збір у розмірі 681 грн. (а. с. 120) Враховуючи повне задоволення позову та вимоги ст.139 КАС України, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Держмитслужби судовий збір в розмірі 1145 грн. Керуючись статтями 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2021 року у справі № 344/5099/21 скасувати та ухвалити нове яким позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2154/20900/20 від 01.12.2020 року винесену в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Скоромним Я.І., згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6531,12 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1145 (одна тисяча сто сорок п`ять) грн. 00 коп.. Постанова набирає законної сили з дати проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга