Постанова 4856 № 240/32768/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/32768/21 Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович Ірина Едуардівна Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 01 лютого 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ 29.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить: - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-234097-51; - зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області припинити нарахування боргу, штрафів та пені ОСОБА_1 щодо несплати єдиного внеску. Одночасно з позовною заявою, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної державним виконавцем Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Михайленко Л.В. від 19.10.2021 ВП №67133426 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Житомирській області боргу в сумі 37788,74 гривень та заборонити вчинення дій щодо її примусового виконання. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що 19.10.2021 державним виконавцем Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Михайленко Л.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №67133426 з примусового виконання оскаржуваної ним у поданій до суду позовній заяві вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-234097-51 про стягнення з нього боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 37788,74 гривень. Як вказує заявник, дана вимога від 24.02.2021 №Ф-234097-51 має очевидні ознаки протиправності, а наведені ним обставини щодо відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання, свідчать про існування очевидної небезпеки настання для нього негативних фінансових наслідків у вигляді стягнення спірної суми боргу до ухвалення рішення по справі, оскільки відкриття провадження у справі про оскарженні вимоги від 24.02.2021 №Ф-234097-51 не зупиняє дію постанови від 19.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67133426. З огляду на зазначене, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №67133426 з примусового виконання виконавчого документа - вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-234097-51 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 37788,74 гривень - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/32768/21. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, внаслідок вчинення державними виконавцями виконавчих дій на підставі оскарженої ним вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-234097-51, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 24.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення та за відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. VІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Положеннями ч. 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб. Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Частинами 1, 4, 5 та 6 ст. 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20. Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2021 Головним управлінням ДПС у Житомирській області складена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-234097-51 відповідно до якої, станом на 31.01.2021 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені ОСОБА_1 становить 37 788,74 грн. Вказану податкову вимогу позивач оскаржив до суду. На підставі вказаної вимоги від 24.02.2021 державним виконавцем Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Михайленко Л. В. прийнято постанову від 19.10.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №67133426 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-234097-51 про стягнення з ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 37788,74 гривень. В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що в межах даної справи позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-234097-51 від 24.02.2021. Однак у заяві про забезпечення позову просить зупини дію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №67133426 від 19.10.2021. Згідно матеріалів справи позивач, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, послався виключно на те, що 19.10.2021 державним виконавцем Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Михайленко Л.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №67133426 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-234097-51. Відкриття провадження у справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень (податкової вимоги), якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновки про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень (податкової вимоги) та порушення прав, свобод або інтересів позивача такою постановою, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача. Крім того позивачем не надано належних та допустимих доказів оскарження постанови державного виконавця Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Михайленка Л.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №67133426 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-234097-51 про стягнення з ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 37788,74 гривень, і така не є предметом оскарження (чи дії державного виконавця по примусовому виконанню). Вказане узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постанові від 15.09.2021 у справі №580/1381/19. Таким чином позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. VІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити повністю. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року скасувати та прийняти нову постанову. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.