Постанова 4855 № 640/24283/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24283/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Омеляна І.В., представника Офісу Генерального прокурора - Плясун Г.С., представника Київської міської прокуратури - Гаврилюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення № 4 Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 2 від 05.03.2020 про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; - визнати протиправним та скасувати наказ Прокурора міста Києва від 09.09.2020 №1880к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури міста Києва; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді або на рівнозначній (рівноцінній) посаді в Київській міській прокуратурі з 10.09.2020. - стягнути з Київської міської прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10.09.2020 по дату винесення судового рішення включно; - стягнути з Київської міської прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами порушено процедуру створення кадрових комісій; на момент звільнення позивача, як і на момент звернення позивача до суду із цим позовом Генеральним прокурором не видавався наказ про ліквідацію прокуратури міста Києва, що свідчить про ненастання події, з якою пов`язано можливість застосування положень пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; сформовані питання на іспиті у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора - свідчать про відсутність функціонального принципу та неврахування спеціалізації прокурорів, що унеможливлює об`єктивність атестації та створює умови для працівників різних напрямів професійної діяльними органів прокуратури; у рішенні, прийнятому за наслідками атестації, відсутні мотиви, з яких кадрова комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором; в оскаржуваному наказі відсутні конкретні підстави звільнення (із наведених у пункті 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»), що поставило позивача у стан правової невизначеності, адже зміст наказу не дозволяє встановити дійсні підстави звільнення, спрогнозувати подальші свої дії, зокрема, щодо оскарження такого наказу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення №4 Кадрової комісії №2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури міста Києва №1880к від 09.09.2020; поновлено позивача в Київській міській прокуратурі на посаді прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва та органів прокуратури з 11.09.2020; стягнуто з Київської міської прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 273 678,39 грн. Також стягнуто на користь позивача судові витрати на правничу допомогу по 10 000,00 грн з кожного відповідача. В решті позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Офісом Генерального прокурора та Київською міською прокуратурою подані апеляційні скарги. Скарги апелянти мотивують тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Посилаються на існуючу практику Верховного Суду з розгляду подібних правовідносин, яку не враховано судом першої інстанції. Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року відкрито провадження за апеляційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. ОСОБА_1 28 грудня 2021 року подала письмовий відзив на апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури, у якому висловлені заперечення проти доводів апеляційних скарг, підтримано позицію, що надавалася суду першої інстанції під час розгляду справи. В судовому засіданні представники відповідачів підтримали свої апеляційні скарги, надали пояснення щодо предмету спору, у томі числі й додаткові. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав. Як встановлено колегією суддів апеляційного суду, ОСОБА_1 обіймала посаду відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва. На підставі пункту 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX пунктів 9, 10 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 (далі - Порядок № 221) позивач 15.10.2019 подала заяву про проходження процедури атестації у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим була допущена до проходження атестації прокурорів. За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, який відбувся 05.03.2020, позивач набрала 69 балів, з 70 балів, необхідних для проходження до наступного етапу атестації. У зв`язку з тим, що набраний позивачем бал під час тестування є меншим за прохідний бал, необхідний для успішного складання іспиту, ОСОБА_1 не допущено до проходження наступних етапів атестації, а Кадровою комісією № 2 прийнято рішення від 05.03.2020 № 4 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», яким на підставі пунктів 13, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, пункту 6 розділу І, пункту 5 розділу II Порядку № 221 визначено, що прокурор відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва ОСОБА_1 , неуспішно пройшла атестацію. Наказом прокурора міста Києва від 09.09.2020 № 1880к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва та органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 10.09.2020. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з адміністративним позовом, за результатами розгляду судом першої інстанції ухвалено рішення від 15 вересня 2021 року, яким частково задоволено позовні вимоги з тих підстав, що до спірних відносин не застосовуються загальні засади трудового законодавства щодо персонального попередження про звільнення та заборони звільнення, оскільки викладені питання врегульовані спеціальним законодавством, а саме: пунктом 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, якими передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, а також відсутності ознак ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, станом на час звільнення з посади. Суд першої інстанції зауважив на відсутності доказів скорочення посади прокурора відділу прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді прокуратури міста Києва, а також ліквідації вказаного підрозділу станом на дату звільнення позивача з посади, у зв`язку з чим вважав наявними правові підстави для часткового задоволення позову. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1697-VII) прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. За приписами пункту 9 частини першої статті 51 Закону України №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Пунктом 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ (далі - Закон України №113-ІХ) установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 9 цього розділу передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Закону України №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Підпунктом 1 пункту 19 розділу ІІ Закону України №113-ІХ установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України №1697-VII за умови неподання у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію. Відповідно до пунктів 7-17 розділу II Закону України № 113-ІХ, з метою проведення атестації прокурорів наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221). Пунктом 9 цього Порядку встановлено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку. Позивачем таку заяву подано 15.10.2019. У цій заяві позивач підтвердила своє бажання пройти атестацію, вказала на ознайомленні та погодженні з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком №221, зокрема й щодо того, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, її буде звільнено з посади прокурора. Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Порядку № 221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. В оскаржуваному рішенні №4 кадрової комісії №2 відповідно до вимог пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, а саме - у зв`язку з набранням позивачем менше прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (69 балів із 70 можливих). Згідно з пунктом 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством. Колегія суддів також зазначає, що у день складення іспиту 05.03.2020, нею подано заяву на ім`я Голови Другої кадрової комісії, у якій зазначено, що в ході проведення тестування у позивачки піднявся тиск, вона відчула запаморочення, що вплинуло на результат тестування. Разом з тим, такі доводи позивача не є доведеними, оскільки доказів звернення з відповідною заявою до Комісії про перенесення іспиту та/або про поганий стан здоров`я під час проведення іспиту, як це передбачено пунктом 11 розділу І Порядку №221, до його проведення та після позивач не подавала, до лікаря з приводу незадовільного стану свого здоров`я не зверталася. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про відсутність обставин ліквідації, реорганізації та скорочення штату працівників прокуратур, оскільки звільнення позивача відбулося з підстав неуспішного проходження ним атестації і не має відношення до ліквідації, реорганізації чи скорочення штату працівників прокуратур. Отже, частина обставин, на які посилається позивач, як на підставу позову, є недоведеними та недостатніми для прийняття рішення про скасування рішення кадрової комісії, прийнятого за результатами тестування. Зокрема, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постановах від 21 вересня 2021 року у справах №200/5038/20-а, 160/6204/20, відповідно до яких правові норми Закону №113-ІХ, які передбачають умови звільнення прокурорів, свідчать про те, що прокурори були ознайомлені з процедурою атестації і настанням наслідків у випадку непроходження чи проходження атестації і могли співставляти свою поведінку згідно з ними. Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора. Згідно з пунктом 13 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Згідно з пунктами 5 та 6 Розділу І Порядку №221 предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Верховний Суд зазначив, що законодавець, увівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, вказав, які саме дії мають учинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю. Відповідно набрання позивачем за результатами іспиту у формі анонімного тестування під час першого етапу атестації 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, є безумовною підставою згідно з пунктом 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX і пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 для його недопуску до наступних етапів атестації та прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Прийняти інше, крім указаного рішення, у кадрової комісії рішення не було правових підстав. Водночас, судова колегія приймає доводи позивача щодо протиправності рішення другої кадрової комісії від 05.03.2020 №4 про неуспішне проходження атестації з підстав некоректності варіантів відповідей, запропонованих під час тестування, оскільки «деякі питання мали двозначні значення», а перелік питань, на які відповідала позивач, не містився у переліку питань, які викладені на сайті Офісу Генерального прокурора, що призвело, на переконання позивача, до заниження прохідного балу через неврахування комп`ютерною програмою правильної відповіді, наданої під час іспиту. В судовому засіданні позивач підтвердила, що не погоджується з кількістю балів, набраних за результатами першого етапу з огляду на некоректність деяких запитань та відповідей, у зв`язку з чим нею подавалися заяви на ім`я Голови кадрової комісії, які залишені без задоволення протокольним рішенням комісії без належної перевірки. Як встановлено колегією суддів, підставою для відмови у задоволенні заяв зазначено, що за результатами розгляду відповідно до пункту 2 розділу 5 Порядку комісія не встановила правових підстав для внесення змін до загального підсумку завершеного заявником тестування. Разом з тим, позивач вказує як мінімум два питання, відповіді на які допускали більше однієї правильної відповіді. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що за наявності у підсумку цього етапу атестації різниці в один бал некоректність хоча би одного із запропонованих питань має суттєве значення для позивача, що є у свою чергу достатньою підставою для розгляду по суті поданих позивачем заяв на ім`я Голови атестаційної комісії. На питання суду в судовому засіданні: яким чином та у чому саме полягає некоректність деяких питань та відповідей, про які позивач зазначила у поданих заявах, чи мали взагалі місце такі обставини, чи усі подані позивачем заяви розглянуті належним чином, яким чином перевірялася та чи перевірялася взагалі коректність питань, про які зазначила позивач під час засідання та у своїх заявах, та чи були наявними правові підстави для залишення заяв без задоволення, представники відповідачів відповідей не надали. Отже, докази належної перевірки доводів позивача, викладених у її заявах щодо некоректності деяких запитань та відповідей, суду першої та апеляційної інстанцій не надано, у зв`язку з чим судова колегія ставить під сумнів результати атестації позивача та приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення атестаційної комісії, яке у свою чергу потягнуло й протиправність оскаржуваного наказу про звільнення позивача. У цьому ж зв`язку колегія суддів приймає до уваги та застосовує під час розгляду даної справи правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлену у постанові від 28 грудня 2021 року у справі №640/25705/19. За таких обставин, колегія суддів звертає увагу на помилковість та передчасність частини висновків суду першої інстанції, проте не вбачає правових підстав для скасування рішення суду від 15 вересня 2021 року. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі №640/24283/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко