Постанова 4855 № 620/4295/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4295/21 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - Офісу Генерального прокурора Вовк І.Р., представника відповідача - Чернігівської обласної прокуратури Стретович М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вихідної допомоги, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від10.04.2020 №192 про неуспішне проходження атестації; - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернігівської області від 12.05.2020 №113к про звільнення з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Чернігівської області; - поновити на посаді, рівнозначній тій, яку він обіймав станом на 12.05.2020; - стягнути з Чернігівської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу та вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент звільнення прокуратура Чернігівської області не була реорганізована. Реорганізація прокуратури Чернігівської області в Чернігівську обласну прокуратуру відбулася 11.09.2020 згідно наказу Офісу Генерального Прокурора від 08.09.2020 №414. Крім того, станом на день звільнення посада прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби в прокуратурі Чернігівської області не була скорочена, що підтверджується штатним розписом прокуратури. В оскаржуваному наказі зазначено, що підставою для його прийняття слугувало рішення Кадрової комісії №1 від10.04.2020 №192, проте безпосередньо у вказаному рішенні Кадрової комісії №1 відсутня інформація щодо того, який орган створив цю кадрову комісію. В той же час, Кадрова комісія №1 утворена Офісом Генерального прокурора. Таким чином, посилання на п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру», як на підставу звільнення з посади прокурора нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Чернігівської області позивач вважає незаконним, у зв`язку з тим, що Чернігівська обласна прокуратура не перебувала в стані ліквідації, реорганізації або скорочення чисельності прокурорів. Також позивач вважає, що висновок про неуспішне проходження атестації не є достатнім аргументом, що особа не може належним чином виконувати посадові обов`язки. За відсутності інших об`єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації, якими можуть бути, зокрема документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов`язків, невмотивоване рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації не може бути безумовною підставою для звільнення з посади. Окрім іншого, порядком проходження прокурорами атестації не передбачено жодних умов та вимог до програмного забезпечення, яке б унеможливлювало втручання третіх осіб щодо встановлення кінцевого результату іспиту, відсутня інформація про розробника тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону та чи проходили вони апробацію та/або рецензування. На думку позивача, відсутність будь-яких доказів, у тому числі, виданих Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України документів, які засвідчують спроможність використаного в рамках процедури атестації прокурорів програмного забезпечення, забезпечення анонімності, конфіденційності та захисту від втручання третіх осіб, що свідчить про процедурні порушення при проведенні атестації відносно позивача. У день здачі тестів комп`ютерна техніка працювала з перебоями, а потім взагалі вийшла з ладу внаслідок чого тестування було припинене. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від10.04.2020 №192 про неуспішне проходження атестації, визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Чернігівської області від12.05.2020 №113к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури, поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури з 13.05.2020, стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.05.2020 по 02.09.2021 у розмірі 191 563,93 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В решті позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Офісом Генерального прокурора та Чернігівською обласною прокуратурою подані апеляційні скарги. Скарги апелянти мотивують тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Посилаються на існуючу практику Верховного Суду з розгляду подібних правовідносин, яку не враховано судом першої інстанції. Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада та 10 грудня 2021 року відкриті провадження за апеляційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Чернігівської обласної прокуратури, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. ОСОБА_1 26 листопада 2021 року подано відзив на апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора, у якому висловлені заперечення проти доводів апеляційної скарги, підтримано позицію, що надавалася суду першої інстанції під час розгляду справи. В судовому засіданні представники відповідачів підтримали свої апеляційні скарги, надали пояснення щодо предмету спору. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав. Як встановлено колегією суддів апеляційного суду, ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з грудня 1997 року і до звільнення з посади, зокрема, з 05.07.2019 - на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби прокуратури Чернігівської області. Позивач 09.10.2019 подав заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, на підставі чого ним складено тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, за результатами якого набрано 69 балів з 70 згідно відомості про результати тестування. Рішенням першої кадрової комісії від 10.04.2020 №192 позивача визнано таким, що не успішно пройшов атестацію, зазначено, що він набрав 69 балів, що є нижчим від прохідного балу для успішного складання іспиту, а відтак він не допускається до проходження наступних етапів атестації. Наказом прокурора Чернігівської області від 12.05.2020 №113к позивача звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Чернігівської області на підставі п.9 ч.1ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 12.05.2020. Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1697-VII) прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. За приписами пункту 9 частини першої статті 51 Закону України №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Пунктом 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ (далі - Закон України №113-ІХ) установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 9 цього розділу передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Закону України №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Підпунктом 1 пункту 19 розділу ІІ Закону України №113-ІХ установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України №1697-VII за умови неподання у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію. Відповідно до пунктів 7-17 розділу II Закону України № 113-ІХ, з метою проведення атестації прокурорів наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221). Пунктом 9 цього Порядку встановлено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку. Як вже зазначалося вище, позивачем таку заяву подано 09.10.2019. У цій заяві позивач підтвердив своє бажання пройти атестацію, вказав на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначені Порядком №221, зокрема й щодо того, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, його буде звільнено з посади прокурора. Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Порядку № 221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. В оскаржуваному рішенні №192 кадрової комісії № 1 відповідно до вимог пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, а саме - у зв`язку з набранням позивачем менше прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (69 балів із 70 можливих). Згідно з пунктом 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством. Колегія суддів також зазначає, що заяву позивача від 05.03.2020 про перездачу першого етапу атестації у зв`язку з тим, що комп`ютерна система працювала з технічними негараздами та частина питань містила некоректні відповіді, розглянута комісією на засіданні 10.04.2021, що відображено у протоколі №7, зазначено, що іспит не переривався, акти про дострокове його завершення з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складалися. Зауваження чи скарги від прокурорів до та під час складання іспиту до членів комісії та робочої групи не надходили, у зв`язку з чим кадровою комісією прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги позивача. Також, відповідно до деталей іспиту позивач розпочав тестування о 12:12:49, закінчив його о 13:15:54, витративши 62 хвилини з можливих 100 хвилин, що також свідчить про недоведеність обставин технічних збоїв чи будь-яких інших перешкод при проходженні тестування. Зважаючи на те, що під час проведення першого етапу атестації позивач не набрав мінімально допустиму кількість набраних балів для успішного складання іспиту, а також відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів проведення атестації з порушенням встановлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що перша кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора обґрунтовано прийняла рішення від 10.04.2020 № 192 про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням ком`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, і, як наслідок, наказ прокурора Чернігівської області від 12.05.2020 № 113к щодо звільнення позивача з посади є правомірним, підстави для скасування рішення та наказу відсутні. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції та скасовуючи його, враховує правові позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постановах від 21 вересня 2021 року у справах №200/5038/20-а, 160/6204/20, відповідно до яких правові норми Закону №113-ІХ, які передбачають умови звільнення прокурорів, свідчать про те, що прокурори були ознайомлені з процедурою атестації і настанням наслідків у випадку непроходження чи проходження атестації і могли співставляти свою поведінку згідно з ними. Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора. Згідно з пунктом 13 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Згідно з пунктами 5 та 6 Розділу І Порядку №221 предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Верховний Суд зазначив, що законодавець, увівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, вказав, які саме дії мають учинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю. Відповідно набрання позивачем за результатами іспиту у формі анонімного тестування під час першого етапу атестації 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, є безумовною підставою згідно з пунктом 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX і пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 для його недопуску до наступних етапів атестації та прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Прийняти інше, крім указаного рішення, у кадрової комісії рішення не було правових підстав. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. Запровадження законодавцем такого механізму реформування органів прокуратури України, дійсно, певною мірою є втручанням у приватне життя особи прокурора в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в аспекті умов проходження публічної служби (професійної діяльності). Однак таке втручання в цьому разі прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну мету відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України. Міра втручання з боку держави у сферу приватного життя особи в аспекті професійної діяльності в цьому разі є повністю співставною зі ступенем втручання держави з аналогічною метою в діяльність особи на посаді професійного судді, що було визнано і законним, і конституційним згідно з висновком Конституційного Суду України від 20 січня 2016 року № 1-в/2016. Колегія суддів не вбачає підстав для висновку про незабезпечення балансу між публічним інтересом суспільства на формування корпусу прокурорів системи органів прокуратури України та приватним інтересом заявника на продовження служби в органах прокуратури, оминаючи процедуру атестації. Отже, на переконання колегії суддів у спірних правовідносинах позивач перебував у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, не міг не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження одного з етапів атестації, із правилами якої він погодився, подавши відповідну заяву. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про відсутність обставин ліквідації, реорганізації та скорочення штату працівників прокуратур, оскільки звільнення позивача відбулося з підстав неуспішного проходження ним атестації і не має відношення до ліквідації, реорганізації чи скорочення штату працівників прокуратур. За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частинах: визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 10.04.2020 №192 про неуспішне проходження атестації; визнання протиправним та скасування наказу прокурора Чернігівської області від 12.05.2020 №113к про звільнення з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Чернігівської області; поновлення на посаді, рівнозначній тій, яку він обіймав станом на 12.05.2020 та стягнення з Чернігівської обласної прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Висновки суду першої інстанції в зазначеній частині позовних вимог колегія суддів вважає помилковими, такими, що порушують норми матеріального права та не відповідають обставинам справи, встановленим під час розгляду справи. Разом з тим, приймаючи нову постанову у даній справі та відмовляючи у задоволенні зазначеної вище частини позовних вимог, судова колегія одночасно знаходить підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Чернігівської обласної прокуратури нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку. В зазначеній частині колегія суддів виходить з того, що вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин. В той же час приписами Закону №1697-VII не врегульовано питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Нормою, що регулює порядок виплати вихідної допомоги у разі звільнення працівника, є стаття 44 КЗпП України. Внесені Законом №113-ІХ зміни до КЗпП України не визначають особливостей регулювання трудових відносин прокурорів, а лише передбачають, що ці особливості встановлюються спеціальним законом. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що частиною п`ятою статті 51 Закону № 1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання. Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постановах від 23 грудня 2020 року у справі № 560/3971/19, від 21 січня 2021 року у справі №260/1890/19, від 27 січня 2021 року у справі № 380/1662/20. Виходячи з наявних у справі матеріалів, на день звільнення позивача Чернігівською обласною прокуратурою не виплачено позивачу вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України. За наведених висновків, з урахуванням існуючої практики Верховного Суду з розгляду аналогічних питань, в зазначеній частині позовні вимоги слід задовольнити та зобов`язати Чернігівську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку. Згідно з частинами першою - четвертою статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги, а також матеріали справи спростовують висновки суду першої інстанції та вказують на порушення норм матеріального права під час прийняття рішення у справі. Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Ураховуючи, що доводи апелянтів стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Колегія суддів задовольняє частково апеляційні скарги, скасовує рішення суду першої інстанції, разом з тим не вбачає підстав для відшкодування судових витрат відповідно до задоволеної частини позовних вимог, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 9 та 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернігівської обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №620/4295/21 скасувати, ухвалити нову постанову у справі, відповідно до якої:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вихідної допомоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Чернігівську обласну прокуратуру (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку. В решті позовних вимог відмовити. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко