Постанова 4855 № 320/10272/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10272/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіалс-Буд» про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В : Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіалс-Буд», в якому просило: стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіалс-Буд» (код ЄДРПОУ 41062058) у банках, що обслуговують боржника - 198 420,09 грн., з податку на додану вартість у розмірі - 117 526,79 грн. та з податку на прибуток 1 020,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 198 420,09 грн. з податку на додану вартість, та такий борг є узгодженим, проте самостійно відповідачем не сплачений. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіалс-Буд» (код ЄДРПОУ 41062058) у банках, що обслуговують боржника 118546,79 грн., з податку на додану вартість у розмірі - 117 526,79 грн. та з податку на прибуток 1 020,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу. У задоволенні решти адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та у цій частині прийняти рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки у добровільному порядку сума боргу не була сплачена, тому сума боргу у розмірі 198 420,09 грн. підлягає стягненню у повному обсязі. Крім того, апелянт просить здійснити заміну відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на Головне управління Державної податкової служби у Київській області (як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44096797). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління ДФС у Київській області, водночас Головне управління ДФС у Київській області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Київській області. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу (пункт 1). Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби (пункт 2). Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 ліквідовано юридичні особи публічного права - територіальні органи Державної податкової служби, зокрема Головне управління ДПС у Київській області. Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797). У відповідності до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. З огляду на вказане, колегія суддів вважає зазначене клопотання таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797). Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіалс-Буд» (код ЄДРПОУ 41062058; місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онокієнка, буд.129, офіс 8), зареєстровано з 29.11.2017 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991020000021010. Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу за товариством обліковується заборгованість у розмірі 118546,79 грн. Вказана сума боргу сформована на підставі того, що відповідачем подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість №1806660 від 16.01.2020 на суму 115540,00 грн та на підставі винесених Головним управлінням ДПС у Київській області податкових повідомлень-рішень від 13.05.2020 №0096345204, від 09.06.2020 №0105485204, від 10.03.2020 №0031025204, від 05.05.2020 №0093765204. Контролюючим органом вказані податкові повідомлення-рішення направлено відповідачеві засобами поштового зв`язку на адресу: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онокієнка, буд.129, офіс 8, однак останні повернуто з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». У свою чергу, Головним управлінням ДПС у Київській області виставлено податкову вимогу ТОВ «Імперіалс-Буд» від 06.02.2020 №3084-52 на суму податкового боргу 115540,00 грн, яку направлено засобами поштового зв`язку на адресу: Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онокієнка, буд.129, офіс 8 та повернуто з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заборгованість у розмірі 118546,79 грн. у відповідача підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, розрахунком податкового боргу та довідкою про наявний борг, тому така сума підлягає стягненню з боржника. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. За правилами п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Таким чином, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу. При цьому, колегія суддів враховує, що згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. У силу вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З положень зазначених норм закону випливає, що обов`язок зі сплати грошового зобов`язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов`язання і має бути виконаний протягом десяти днів. У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов`язання є день набрання законної сили судовим рішенням. Несплачені грошові зобов`язання у встановлений законом строк - протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх узгодження, яке відбувається в день набрання законної сили судовим рішенням, є податковим боргом платника податків, з виникненням якого контролюючий орган має вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу. Вказане узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 810/272/16. Пунктами 88.1 та 88.2 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано ТОВ «Імперіалс-Буд» грошове зобов`язання на підставі не сплати у визначені строки законом ПДВ згідно поданої ним податкової декларації на додану вартість №1806660 від 16.01.2020 на суму 115540 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання, контролюючим органом виставлено та направлено товариству податкову вимогу від 06.02.2020 №3084-52 на суму податкового боргу 115540 грн. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази сплати або оскарження відповідачем нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки узгоджене податкове зобов`язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов`язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню у судовому порядку. Крім того, частину податкового зобов`язання нараховано контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень-рішень від 13.05.2020 №0096345204, від 09.06.2020 №0105485204, від 10.03.2020 №0031025204, від 05.05.2020 №0093765204. У той же час, вказані податкові повідомлення-рішення надсилались рекомендованим відправленням за місцезнаходженням відповідача, втім були повернуті з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, податкове зобов`язання визначене згідно вказаних вище податкових повідомлень-рішень вважається узгодженим. Разом з тим, судом першої інстанції вірно відзначено, що заборгованість у відповідача лише у розмірі 118546,79 грн. підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, розрахунком податкового боргу та довідкою про наявний борг. Відтак, з огляду на несплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн та податку на додану вартість у розмірі 117526,79 грн, наявні підстави для стягнення з товариства податкового боргу лише у розмірі 118546,79 грн. Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797). Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук