Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/18016/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18016/20 Головуючий у 1 інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Костюк Л.О. Чаку Є.В. За участю секретаря Борисовської Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області до Кабінету Міністрів України, третя особа - Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Красницька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа - Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» в частині включення Красницької територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області до Верховинської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Верховина. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Кабінет Міністрів України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що затвердження перспективного плану формування територій громад не є фактом об`єднання громад, перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. Також, апелянт наголошує на тому, що територіальні громади, вирішуючи питання про об`єднання з метою створення спроможної територіальної громади, не зв`язані положеннями відповідного перспективного плану та не зобов`язані об`єднуватися відповідно до адміністративно-територіальної конфігурації, що ним передбачена. 05 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому посилається на те, що апеляційну скаргу від імені Кабінету Міністрів України подано особою, яка немає адміністративної процесуальної правоздатності. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено. 05 жовтня 20221 року електронною поштою та 06 жовтня 2021 року через систему «Електронний суд» від Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції та просить розглянути справу без участі позивача. 01 листопада 2021 року через систему «Електронний суд» від Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області надійшла заява, в якій підтримує клопотання про закриття апеляційного провадження у справі та просить розглянути це клопотання без участі позивача. 08 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про заміну позивача правонаступником, в якому просив здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Красницьку сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області правонаступником - Верховинською селищною радою Верховинського району Івано-Франківської області. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року вищевказане клопотання задоволено, замінено позивача - Красницьку сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області на його правонаступника Верховинську селищну раду Верховинського району Івано-Франківської області. 16 грудня 2021 року електронною поштою до суду апеляційної інстанції від Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області надійшла заява про розгляд справи без її участі. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 червня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» (далі - Розпорядження №714-р). Не погоджуючись із Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» від 12.06.2020 №714-р, відповідно до якого Красниківську територіальну громаду Верховинського району Івано-Франківської області передбачено у складі Верховинської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Верховина, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97). Положеннями статті 2 вищезазначеного Закону передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Частиною 1 статті 3 Закону №280/97 встановлено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Статтею 4 Закону №280/97 визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування. У відповідності до статті 6 Закону №280/97, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом. Приписами ч. 1 ст. 10 Закону №280/97 передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно статті 25 Закону №280/97, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 року №157-VIII (далі - Закон №157-VIII). За приписами статті 1 вищезазначеного Закону, добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності. Нормами статті 3 Закону №157-VIII визначено, що суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. Статтею 4 Закону №157-VIII визначено основні умови добровільного об`єднання територіальних громад. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №157-VIII, добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання; 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області. Згідно ч. 2 ст. 4 Закону №157-VIII, адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади. Частиною 1 статті 5 Закону №157-VIII передбачено, що ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади). За приписами ч.ч. 3-5 ст. 7 Закону №157-VIII, схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №157-VIII, об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №157-VIII, Кабінет Міністрів України може визнати об`єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, визначеному розділом II цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад Автономної Республіки Крим, області як адміністративного центру об`єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об`єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об`єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом. Якщо рада об`єднаної територіальної громади прийняла рішення про відмову у наданні згоди на добровільне приєднання до неї іншої територіальної громади за її ініціативою, Кабінет Міністрів України може скасувати рішення про визнання такої об`єднаної територіальної громади спроможною. Статтею 11 Закону №157-VIII передбачено, що перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області. Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування та затверджується Кабінетом Міністрів України. Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад (далі - Методика). Відповідно до пункту 1 Методики, ця Методика визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (далі - перспективний план). У розумінні пункту 2 Методики, спроможна територіальна громада - це територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об`єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Пунктом 4 Методики передбачено, що формування спроможних територіальних громад здійснюється шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об`єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад. Відповідно до пункту 5 Методики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація розробляє відповідно до цієї Методики із залученням у разі потреби представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком. Згідно з пунктом 11 Методики, з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями. Пунктом 12 Методики передбачено, що, якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації. У відповідності до пункту 13 Методики, проект перспективного плану розробляється в електронному та паперовому вигляді та включає: графічну частину, яка відображає межі спроможних територіальних громад, їх потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їх складу; перелік спроможних територіальних громад із зазначенням найменувань територіальних громад, що входять до їх складу. Згідно вимог пунктом 14 Методики, проект перспективного плану схвалюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною радою та вноситься в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України разом з паспортами спроможних територіальних громад для його затвердження. У разі схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною радою змін до перспективного плану, проект акта Кабінету Міністрів України про внесення таких змін до перспективного плану вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією в установленому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області». Відповідно до даного розпорядження, Красниківську територіальну громаду Верховинського району Івано-Франківської області передбачено у складі Верховинської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Верховина. Задовольняючи позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження в частині включення Красницької територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області до Верховинської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Верховина, суд першої інстанції виходив з того, що ініціювання процесу добровільного об`єднання територіальних громад можливе у відповідності до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, а тому, перспективний план формування добровільного об`єднання територіальних громад є першоосновою для початку процедури такого добровільного об`єднання. Суд першої інстанції зазначив, що, відповідно до копії Протоколу громадських слухань за участі активу села Красник від 10.05.2015, враховуючи загальну думку громадських слухань жителі села Красник висловились проти об`єднання територіальної громади села Красник з іншими громадами району. Також, відповідно до рішення десятої позачергової сесії Красницької сільської ради сьомого демократичного скликання від 09.02.2017 №10/8, вирішено залишати за Красницькою сільською радою право залишатися в майбутньому окремою громадою із власним органом місцевого самоврядування. Оскільки, позивач в особі Красницької сільської ради висловлював свою незгоду на об`єднання з іншими територіальними громадами, водночас, матеріали справи не містять доказів того, що Івано-Франківською обласною державною адміністрацією під час розробки проекту перспективного плану формування територій громад Івано-Франківська та Кабінетом Міністрів України під час затвердження оскаржуваного розпорядження було враховано думку громади с. Красник, суд першої інстанції дійшов до висновку про недотримання принципу добровільності, прозорості та відкритості об`єднання громадян. З даного приводу, слід зазначити наступне. На переконання колегії суддів, визначена в перспективному плані конфігурація спроможних територіальних громад безпосередньо впливає на територіальну громаду на стадії реалізації такою територіальною громадою права на об`єднання чи приєднання, тобто, після вчинення територіальною громадою (її органами) певних дій в процесі такого об`єднання. Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №240/4761/18, «… з аналізу викладених положень Закону №157-VIII та Методики випливає, що затвердження перспективного плану формування територій громад не є фактом об`єднання громад. Перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. Завданням перспективного плану формування територій громад у межах відповідної області є визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність та належну якість публічних послуг, що надаються такими органами, а також необхідної для цього ресурсної бази. Водночас, системний аналіз викладених положень Закону №157-VIII дає підстави стверджувати, що територіальні громади, вирішуючи питання про об`єднання з метою створення спроможної територіальної громади, не зв`язані положеннями відповідного перспективного плану та не зобов`язані об`єднуватися відповідно до адміністративно-територіальної конфігурації, що ним передбачена». Тотожні за змістом висновки в подібних правовідносинах висловлювалися Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі № 813/38/16, від 27 лютого 2020 року в справі №440/569/19, від 15 квітня 2020 року в справі №818/294/18. Отже, об`єднання територіальних громад можливе лише після прийняття суміжними радами відповідних рішень про згоду на таке об`єднання. Таким чином, вищевказане спростовує висновок суду першої інстанції про факт порушення права позивача через його включення до певної спроможної територіальної громади, яка визначена перспективним планом. Як зазначає апелянт, визначення в перспективному плані певної конфігурації спроможної територіальної громади є об`єктивною оцінкою потенційних можливостей такої громади з належного надання публічних послуг за умови добровільного об`єднання громад (добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади). Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що прийняття перспективного плану не заміняє собою процедуру добровільного об`єднання приєднання територіальних громад. Щодо посилання суду першої інстанції на відсутність погодження Красницькою сільською радою визначеною перспективним планом формування територій громад Івано-Франківської області певної конфігурації територіальної громади, до складу якої включена територія Красницької сільської громади, слід зазначити наступне. 14 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16.04.2020 № 562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», яким розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 7і, відповідно до абзацу першого якого встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України. Крім того, абзацом другим пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16.04.2020 № 562-ІХ встановлено, що визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюється на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 483-р (далі - Розпорядження № 483) був затверджений перспективний план формування територій громад Івано-Франківської області. У вищевказаному Розпорядженням № 483, зокрема, зазначена Верховинська спроможна територіальна громада з адміністративним центром в смт Верховина, до складу якої входять Верховинська, Буковецька, Верхньоясенівська, Голівська, Замагірська, Ільцівська, Красниківська, Красноїльська, Кривопільська, Криворівнянська, Перехресненська територіальни громади. В свою чергу, в оскаржуваному Розпорядженні № 714-р в переліку територіальних громад Івано-Франківської області зазначена, зокрема, Верховинська територіальна громада, до складу якою входять Верховинська, Буковецька, Верхньоясенівська, Голівська, Замагірська, Ільцівська, Красниківська, Красноїльська, Кривопільська, Криворівнянська, Перехресненська територіальні громади, з адміністративним центром в смт Верховина. Слід зазначити, що суд першої інстанції не встановив будь яких порушень вимог до Верховинської сільської територіальної громади, з точки зору визнання її спроможної в запропонованої конфігурації, яка визначена в Розпорядженні №

483. Водночас, положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі яких відповідач реалізував свою компетенцію щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області, не передбачають отримання погодження чи будь-яку іншу участь представників територіальних громад в процесі визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад. При цьому, оцінка законності підстав затвердження Перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області, затвердженого Розпорядженням № 483 не було предметом судового розгляду у даній справі. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що затверджена Розпорядженням № 714-р конфігурація Верховинської територіальної громади, до складу якою входять Верховинська, Буковецька, Верхньоясенівська, Голівська, Замагірська, Ільцівська, Красниківська, Красноїльська, Кривопільська, Криворівнянська, Перехресненська територіальні громади, саме внаслідок реалізації Урядом передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад є законною. Крім того, колегією суддів встановлено, що постановою Центральної виборчої комісії від 08 серпня 2020 року № 160, з урахуванням, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», було призначено перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року. Зокрема, 25 жовтня 2020 року було проведено вибори депутатів та голови Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області. Відтак, розпорядження Кабінету Міністрів України від України від 12 червня 2020 року №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» фактично реалізоване а юридичним наслідком такої реалізації розпорядження є проведення місцевих виборів та створення і функціонування зазначених громад. Колегія суддів вважає, що скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р рішенням суду першої інстанції не є належним та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки, не відновлює нібито порушенні права позивача, адже таким рішенням не скасовуються результати місцевих виборів та не скасовується факт утворення Верховинської територіальної громади у складі 11 сіл з адміністративним центром у смт. Верховина. Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції помилково визнано протиправним та скасовано Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» в частині включення Красницької територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області до Верховинської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Верховина. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив частково позовні вимоги Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, а тому, рішення суду в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нового рішення в цій частині. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Костюк Л.О. Чаку Є.В. Повний текст постанови виготовлено 31.01.2022 р.