Постанова Львівський апеляційний суд № 462/8666/21

Справа № 462/8666/21 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І. Провадження № 33/811/96/22 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апелянта ОСОБА_2 та його представника адвоката Прокоп Юлії Романівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суд м. Львова від 28 грудня 2021 року, встановив: згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №284774 від 17 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , 17 листопада 2021 року, близько 13 год. 45 хв. у м. Львові по вул. Д.Апостола, 9, керуючи автомобілем «BMW 530xi», реєстраційний номер НОМЕР_1 не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Постановою Залізничного районного суд м. Львова від 28 грудня 2021 року, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить, поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає, що постанова Залізничного районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. В постанові суду І інстанції взагалі не досліджено обставин справи, не надано їм належної правової оцінки, відмовлено в клопотанні про допит свідка ОСОБА_3 , у судове засідання не викликано та не допитано працівників поліції. Зазначає, що його пояснення суд першої інстанції залишив поза увагою. Стосовно строку на апеляційне оскарження, зазначає, що копію рішення отримав 12 січня 2022 року, внаслідок чого був позбавлений можливості оскаржити його у встановлений законом строк. Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на заперечення апеляційної скарги та клопотання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги з клопотанням, апеляційний суд приходить до переконання, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_2 копію рішення отримав 12 січня 2022 року, а виготовлення апеляційної скарги потребує додаткового часу, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити останньому строк на апеляційне оскарження. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Всупереч тверджень апелянта ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у матеріалах справи, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності. Як встановлено апеляційним судом, працівниками патрульної поліції, 17 листопада 2021 року було складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на водія ОСОБА_4 (протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №284775) та водія ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №284774), які були скеровані до Залізничного районного суд м. Львова . Судові засідання суддями Залізничного районного суду були призначені на 28 грудня 2021 року. Як вбачається з постанови Залізничного районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року у справі № 462/8667/21 ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке відбулося 17 листопада 2021 року о 13 год. 45 хв. на вул. Д. Апостала, 9, у м. Львові. В ході судового засідання було допитано учасників ДТП, свідка ОСОБА_3 , та встановлено, що місце зіткнення автомобіля було на смузі руху автомобіля «BMW 530xi» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На переконання апеляційного суду, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах). Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову. Доводи апелянта, що постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи не заслуговують на увагу апеляційного суду. Як вбачається з схеми місця ДТП, долученої до матеріалів справи, місце зіткнення автомобілів знаходиться на смузі руху автомобіля «BMW 530xi» д.н.з. НОМЕР_1 , з даною схемою учасники ДТП ознайомилися, що підтверджується підписами учасників ДТП, зауважень до неї не подавали, незгоди не висловлювали. Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №284774 від 17 листопада 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 з таким протоколом не погоджується. З долучених до матеріалів справи фотографій місця події ( а.с. 9-16), вбачається, що уламки від дзеркал транспортних засобі знаходяться на смузі руху автомобіля «BMW 530xi» д.н.з. НОМЕР_1 . Доводи апелянта, що судом першої інстанції не було допитано свідка ОСОБА_3 не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки в матеріалах справи відсутні клопотання про допит свідка ОСОБА_3 , окрім того свідок ОСОБА_3 був допитаний стосовно обставин даної події суддею Залізничного районного суду м. Львова в справі №462/8667/21. Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколам про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами справи доведено відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги другого учасника ДТП, ОСОБА_2 .. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.