Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/7714/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7714/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Грибан І.О., Кучми А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якій просив: - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 10.06.2021 №854 про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого РУП ГУНП в Чернігівській області; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 10.06.2021 року «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч 1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію». - поновити позивача на посаді слідчого РУП ГУНП в Чернігівській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.06.2021 до дня поновлення на посаді. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року позовну заяву повернуто на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України у зв`язку із тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає що, на виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 року про без руху звернувся із заявами до відповідача про надання вказаних документів в ухвалі суду. Однак, відповідь була надана тільки 10.08.2021, тобто, фактично в той день коли датована ухвала суду про повернення позовної заяви. У зв`язку із вище вказаним, позивач зазначає, що він немав фізичної змоги отримати документи раніше, та подати до суду в строк який був визначений ухвалою Чернігівського окружного адміністратвиного суду від 16.07.2021 року. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , проходив службу в Національній поліції в спеціальному званні «старший лейтенант поліції» останню посаду, яку займав позивач - слідчий відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області. Позивач зазначає, що 10.06.2021 року згідно наказу № 854 Головного управління поліції в Чернігівській області його було звільнено з посади слідчого Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області згідно з Законом України від 02.07.2015 р. № 580-8 «Про національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Крім того, як зазначає позивач, в наказі «про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 10.06.2021 року № 854 зазначено, що проведеним службовим розслідуванням виявлено факт грубого порушення службової дисципліни та у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків недотримання вимог ст.18 ЗУ «Про національну поліцію», ст. 16 ЗУ « про дорожній рух», ст.1,5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, присяги працівника поліції, у зв`язку із чим було прийнято рішення про звільнення. Не погоджуючись, з такими підставами звільнення позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції ухвалою від 16.07.2021 року позовну заяву залишив без руху та надав позивачу десятиденний термін з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки, а саме-подати до суду: - належним чином оформлену позовну заяву з додержанням вимог статті 160 КАС України та її копій з доданими до неї документами для відповідача; - копію наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 10.06.2021 «по особовому складу» щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; - заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Вказану ухвалу суду, позивач отримав 23.07.2021 року, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалами справи (а.с.8). Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , не подав до суду заяву про усунення недоліків у визначений судом строк, та не звернувся до суду із клопотанням про продовження строків для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто разом з усіма доданими до неї матеріалами. Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву виходив з того, що позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не було надано заяви на усунення недоліків, які були визначені в ухвалі, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції, та вважає доводи апелянта безпідставними виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Приписи п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, єдиною підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а отже позовна заява повернута правомірно. Колегія суддів звертає увагу позивача, що повернення судом позову з огляду на неусунення недоліків позовної заяви, не позбавляє права позивача можливості повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог матеріального та процесуального права. У свою чергу, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав визначених ст. 320 КАС України для скасування судового рішення та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року - без змін. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 242-244, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді І.О. Грибан А.Ю. Кучма