Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/13911/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2022 р. Категорія 111030000м.ОдесаСправа № 420/13911/21 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. при секретаріВишневській А.В. за участю сторін: ДПСПалтека В.В. (витяг) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року по справі за позовом Фермерського господарства "Агрофірма Бургуджі" до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, у якому представник позивача просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 9816/15-32-18-08-21/32009355, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області, мотивуючи його тим, що за результатами перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних відповідачем встановлено порушення Фермерським господарством «Агрофірма Бургуджі» термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за січень 2021 року, у яких при реєстрації помилково вказано 2020 рік. Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю фактичного пропуску граничного строку реєстрації податкових накладних. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 9816/15-32-18-08-21/32009355, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Агрофірма Бургуджі» (код ЄДРПОУ 32009355) суму сплаченого судового збору у розмірі 3475 (три тисячі чотириста сімдесят п`ять) грн. 12 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що ПК України не містить норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку на її реєстрацію. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що фермерське господарство «Агрофірма Бургуджі» є суб`єктом господарювання, основними видами діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 42.21 Будівництво трубопроводів; 01.63 Післяурожайна діяльність; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 52.10 Складське господарство; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів У січні 2021 року було укладено договір-продажу № Б-12/01-21 від 12.01.2021 між ФГ «АФ Бургуджі» і ТОВ «Агро-Регіон Житомир». Згідно договору було відвантажено товар, що підтверджується специфікаціями №1 від 12.01.2021р. на загальну суму - 1 212 048,0 грн.; №2 від 14.01.2021р. на загальну суму 1 717 068,00 грн., №3 від 18.01.2021р.на загальну суму - 816 001,21 грн. (аміачна селітра), що підтверджується видатковими накладними: №30 від 26.01.2021 р.; №31 від 26.01.2021 р; №32 від 26.01.2021 р.; та товарно-транспортними накладними: ТТН№000028 від 14.01.2021 р.; ТТН№000029 від 14.01.2021 р.; ТТН№000036 від 15,01.2021 р.; ТТН№000036 від 15.01.2021 р.; ТТН№000037 від 15.01.2021 р.; ТТН№000038 від 15.01.2021 р.; ТТН№000039 від 15,01.2021 р.; ТТН№000040 від 16.01.2021 р.; ТТН№000041 від 16.01.2021 р.; ТТН№000046 від 18.01.2021 р.; ТТН№000047 від 18.01,2021 р.; ТТН №000048 від 18.01.2021 р.; ТТН №000049 від 18.01.2021 р.; ТТН№000050 від 19.01.2021 р.; ТТН№000051 від 19.01.2021 р.; ТТН№000052 від 19.01.2021 р.; ТТН№000053 від 19.01.2021 р.; ТТН№000060 від 20.01.2021 р. Згідно рахунку № 9 від 12.01.2021р. позивачу було переховано кошти у сумі 700 000 грн. за платіжним дорученням № 2929 від 26.01.2021р та 512 048,00 грн. платіжним дорученням № 2933 від 26.01.2021 на загальну суму - 1 212 048,00 грн. Згідно рахунку № 10 від 14.01.2021р. позивачу було перераховано кошти у сумі 858 000,00 грн., платіжним дорученням № 2931 від 26.01.2021 р та у сумі 859 068,00 грн. платіжним дорученням № 2932 від 26.01.2021р. на загальну суму -1 717 068,00 грн. Згідно рахунку № 11 від 18,01.2021 р. позивачу було перераховано кошти у сумі 816 000,00 грн. платіжним дорученням № 2930 від 26.01.2021 р.| 26.01.2021 року за фактом проведених операцій було складено та зареєстровано податкові накладні № 7; № 8; № 30 (квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН від 08.02.2021 р.), однак, як зазначає позивач, у накладних помилково вказано рік 2020. Для усунення вказаного на реєстрацію направлено розрахунки коригування до помилкових податкових накладних: - РК №1 від 31.01.2021р до податкової накладної № 30 від 26.01.2020 р.(квитанція про реєстрацію в ЄРПН від 09.02.2021 р.); - РК №2 від 31.01.202Ір. до податкової накладної № 7 від 26.01.2020 р. .(квитанція про реєстрацію в ЄРПН від 09.02.2021 р.); - РК №3 від 31.01.2021 р до податкової накладної № 8 від 26.01.2020 р. .(квитанція про реєстрацію в ЄРПН від 09.02.2021 р.). Згідно податкового рішення-повідомлення ГУ ДПС В Одеський області, на підставі акту перевірки № 5939/15-32-18-08-19/32009355 від 29.03.2021 та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період січень 2020 р. виявлені порушення, щодо граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених ст.201 Податкового кодексу України на яких відповідно до вимог 192 та 201 цього кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних, розмір штрафних санкцій 249 674, 48 грн. Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена законність накладення на позивача штрафу на підставі ст.120-1 п.120-1 України, а аргумент стосовно того, що розрахунки коригування не звільняють платника податку від відповідальності суд відхиляє як такий, що не узгоджується із встановленими вище судом обставинами. П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне: Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Пунктом 1 статті 120-1 Податкового кодексу (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що направлені на реєстрацію податкові накладні були датовані 26.01.2020 року, тоді як подано на реєстрацію їх у 2021 році. Разом із тим, позивачем надані до суду первинні документи по господарським операціям, стосовно яких складено та зареєстровано податкові накладні, які підтверджують позицію позивача щодо помилкового визначення дати накладних, оскільки договір та господарські операції вчинялися у січні 2021 р. Більше того, встановлені недоліки (помилки) самостійно усунуті платником податку шляхом направлення розрахунків коригування із зазначенням вірної дати. Представник апелянта вказує, що ПК України не містить норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку на її реєстрацію. При цьому, представник відповідача послався на позицію Верховного Суду у справі № 816/1990/17. Однак, у заявленій справі позивач не заперечував факту пропуску реєстрації податкової накладної, однак вважав, що подання розрахунку коригування «поновлює» такий термін. Натомість, у даній справі питання стосується виправлення допущених при складанні податкових накладних помилок технічного характеру. Так, Верховний Суд у справі № 820/4993/16 у постанові від 23.04.2019 року вказав про безпідставність застосування штрафу до платника податків за порушення строку реєстрації зазначеної накладної в разі помилкового виписування податкової накладної, помилкової реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або ж відсутності обов`язку скласти та реєструвати таку податкову накладну, невиконання ДФС обов`язків щодо поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ за проведеними взаєморозрахунками, що унеможливило здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних. Слід звернути увагу, що питання пропуску граничного строку реєстрації податкових накладних має вирішуватись на підставі об`єктивних даних, а не виключно на підставі формально встановлених з документів обставин. У акті перевірки взагалі не відтворено даних щодо господарських операцій, які було проведено, а також дату складання первинної документації щодо податкових накладних. Також залишено поза увагою факт коригування даних стосовно дати податкових накладних. Таким чином, в контексті оцінки об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення суд констатує таке: - вина платника податку не встановлена, адже умислу щодо пропуску строку реєстрації накладних або допущеної недбалості немає; - фактично податкові накладні зареєстровані у встановлений законом термін, а помилкове визначення дати накладних не слугує підставою вважати такий строк пропущеним. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці характеризує якість закону як правове положення, що може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи (Ґавенда проти Польщі від 14.03.2002). Чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Броньовський проти Польщі від 22.06.2004). Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право (Аманн проти Швейцарії від 16.02.2000). З урахуванням наведеного, а також встановлених обставин у справі, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що оспорюване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Відповідачем не доведена законність накладення на позивача штрафу на підставі ст.120-1 п.120-1 України, а його аргумент стосовно того, що розрахунки коригування не звільняють платника податку від відповідальності суд відхиляє як такий, що не узгоджується із встановленими вище судом обставинами. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопад 2021 року по справі № 420/13911/21, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст Постанови складено - 09 лютого 2022 року. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.