Постанова 4852 № 160/11134/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/11134/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (головуючий суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі № 160/11134/20, розглянутої у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 15.09.2020 року звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області(далі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначені їй пенсії № 0400-0313-8/55046 від 13.07.2020 р. , зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути подану нею заяву № 04605-1820, код заяви 3125310659 від 07.07.2020 р., про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1, та призначити з 08.07.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем її прав та інтересів на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №1. У відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку 45 років станом на 31.12.2017 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено з підстав правомірності відмови пенсійного органу в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права, та задовольнити позов. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення. Ухвалами суду апеляційної інстанції апеляційне провадження у справі зупинено 22.09.2021 року до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, та відновлено 13.12.2021 року. Частиною 1,2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала на різних посадах, в тому числі на посадах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці , 08.07.2020 року та 10.08.2020 року зверталася до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 по досягненню 45 річного віку. Рішенням ГУ ПФУ України у Дніпропетровській області, викладеному у формі листа № 0400-0313-8/55046 від 13.07.2020 р., ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 через відсутність необхідного пенсійного віку 45 років станом на 31.12.2017 року. Листом від 19.08.2020 року позивача повідомлено, що раніше їй надана відповідь на звернення з питань застосування пенсійного законодавства, порушене нею питання вирішено по суті попередньою відповіддю у формі листа № 0400-0313-8/55046 від 13.07.2020 р. Відмову відповідача у призначенні пенсії ,викладеному у формі листа № 0400-0313-8/55046 від 13.07.2020 р., позивач оскаржила до суду. Приписами ч. 2 ст. 19, 46 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Відповідно до п. 2 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV ( далі Закон №1058-IV ) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-Х11(далі Закон №1788-Х11).У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. Згідно з п. «а» ст. 13 Закону №1788-Х11 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. При цьому, згідно з п. «а» ст.13 Закону №1788-Х11 (у редакції після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ, набрання чинності з 01.04.2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Тобто, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пунктом «а» ст. 13 Закону №1788-Х11 віковий ценз для жінок збільшено із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року, набували право на пенсію по досягненню 50 років. При цьому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII (далі Закон №2148) ,який набрав чинності 11.10.2017 року, доповнено текст Закону №1058-IV , зокрема, ч.1 ст.114, згідно якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч.4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV (у редакції Закону №2148-VIII) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абз.1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 50 - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. «а» ст. 13 Закону №1788-Х11 я» у редакції Закону №213-VIII та ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII. Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст. 13, ч.2 ст.14, пункти «б» - «г» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 року №213-VIII, які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до п. 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають ст. 13,ч .2 ст. 14, пункти «б» - «г» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах». Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, ст.13 Закону №1788-Х11 зі змінами, внесеними Законом №213-VІІІ, втратила чинність з 23.01.2020 року. Матеріали справи свідчать, що 27.06.2020 року позивачу виповнилося 45 років, із заявою про призначення пільгової пенсії за списком №1 вона до відповідача звернулася 08.07.2020 року після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили, на цей день досягла віку 45 років, що достатньо для призначення позивачу пільгової пенсії за Списком № 1 при наявності на день звернення до пенсійного органу із заявою передбаченого п. «а» ст. 13 Закону №1788-XII загального стажу не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців пільгового стажу за Списком №

1. В силу викладеного позивач має право на призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону №1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1 -р/2020 від 23.01.2020 року з 08.07.2020 року, при наявності передбаченого чинним пенсійним законодавством загального та пільгового стажу, а тому рішення відповідача про відмову в призначені їй пенсії , викладене у формі листа № 0400-0313-8/55046 від 13.07.2020 р. з підстав недосягнення позивачем пенсійного віку 45 років станом на 31.12.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню. При таких підставах позовна вимога щодо відновлення прав позивача шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути подану нею заяву № 04605-1820, код заяви 3125310659 від 07.07.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 є правомірною та підлягає задоволенню. Оскільки пенсійним органом перевірка наявності загального та пільгового стажу за Списком № 1 згідно поданих позивачем документів не здійснена, позовна вимога в частині покладання на відповідача зобов`язання призначити їй з 08.07.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1 є передчасною та задоволенню не підлягає. Так як судом першої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та часткового задоволення позову. Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в адміністративній справі № 160/11134/20 скасувати та прийняти постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у формі листа № 0400-0313-8/55046 від 13.07.2020 року, про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву № 04605-1820, код заяви 3125310659 від 07.07.2020 року, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №

1. В іншій частині позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 лютого 2022 року і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай