Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/979/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/979/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 ( суддя першої інстанції Сацький Р.В.) в адміністративній справі №280/979/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2020р.,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.09.2020 №0000008-5805-0809, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 45976,87 грн та №0035748-5805-0809, яким визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 44 758,43 грн. Позивач посилається на відсутність правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено податкове зобов`язання на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2018 та 2019 роки. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він володіє житловим будинком загальною площею 223,8 кв. м, також на земельній ділянці що належить позивачу розташований погріб площею 480,5 кв.м. Крім того відповідно до рішення Водянської сільської ради від 06.07.2017 з 2018 року встановлено ставку податку для погрібів на рівні 0%. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.09.2020 №0000008-5805-0809 якими ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно (житловий будинок), відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в частині 42 885,70 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.09.2020 №0035748-5805-0809 якими ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно (житловий будинок), відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в частині 41 293,59 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. З апеляційною скаргою вернувся відповідач, в якій зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції, оскільки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 як за власником рахується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно технічним паспортом загальна площа 704,3 кв.м складається з будинку 223,8 кв.м та погріба під житловим будинком площею 480,5 кв. м. В 2018 році було прийняте ППР на суму 43030,08 грн і за результатами розгляду справи №280/4364/18 судом встановлено що при визначенні бази оподаткування житлової нерухомості законодавець не виключає допоміжні приміщення в житловому будинку із загальної площі оподаткування. Зазначає що ці обставини встановлені судовим рішенням по справі №280/4364/18 а тому не підлягають доказуванню. На підставі цих даних контролюючим органом проведено розрахунок податку на нерухоме майно та винесено стосовно позивача оскаржувані податкові повідомлення - рішення про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 та 2019 рік. За результатами апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позову. Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Під час апеляційного перегляду справи встановлено, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває наступна нерухомість: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 223,8 кв. м; погріб за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 480,5 кв. м; бокс для стоянки автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 774,8 кв. м; склад за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 541,4 кв. м. Рішенням сесії Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області № 1 від 06.07.2017 затверджено положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та ставки податку (додаток 1) з 01.01.2018. Розділом цього Положення визначено ставки податку по об`єктам що перебувають у власності фізичних осіб: - житлова нерухомість - 0,8%; - нежитлова нерухомість - 0,1% - господарські і присадибні будівлі- допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, парники, теплиці плівкові (без фундаментної основи) - 0% Мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 кв. м бази оподаткування для квартири/квартир загальна площа яких перевищує 60 кв. м, для житлового будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 120 кв. м, для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі іх часток загальна площа яких перевищує 180 кв.м. Рішенням сесії Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області від 27.06.2018 № 2 встановлено ставки податку на об`єкти нерухомості відповідно до додатку №

1. При цьому зміни до Положення, затвердженого рішенням № 1 від 06.07.2017 не вносились. 30.09.2020 контролюючим органом, за результатами опрацювання бази даних ДПС, було сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення рішення що стосуються об`єкту житлової нерухомості: - №0000008-5805-0809 якими ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно (житловий будинок), відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в розмірі 45 976,87 грн; - №0035748-5805-0809 якими ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно (житловий будинок), відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в розмірі 44 758,43 грн. Вважаючи спірні податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що загальна площа об`єкту житлової нерухомості належних позивачу на праві власності для визначення бази оподаткування в 2018 та 2019 роках підлягає зменшенню на пільгу, передбачену пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України та складає 223,8кв.м. (згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічного паспорту об`єкта) - 120,0 кв.м (пільга) = 103,8кв.м. В решті нарахування здійснено контролюючим органом безпідставно, оскільки контролюючим органом помилково використано загальну площу житлового будинку спільно з погрібом. Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно площа цих об`єктів відображена окремо, а рішенням Водянської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області № 1 від 06.07.2017 визначено різні ставки податку до житлових будинків та допоміжних приміщень. З реєстру встановлено загальну площу житлового будинку і загальну площу погріба, що по суті є допоміжним приміщенням і до якого застосовується ставка податку 0%. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України питання щодо встановлення податку на майно, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки вирішують місцеві ради в межах повноважень. Пунктом 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, установлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПКУ). Згідно із приписами ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю. Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є , зокрема фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Водночас, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України). База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України). Згідно з пп. «а» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів. Відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту. Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує З відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 ПК України). Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Отже, суд дійшов висновку, що загальна площа об`єкту житлової нерухомості належних позивачу на праві власності для визначення бази оподаткування в 2018 та 2019 роках підлягає зменшенню на пільгу, передбачену пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України та складає 223,8кв.м. (згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічного паспорту об`єкта) - 120,0 кв.м (пільга) = 103,8кв.м. Відтак, розмір податку, який обґрунтовано був нарахований контролюючим органом: - за податковий період 2018, дорівнює 3 091,17 грн (29,6(ставка податку)х103,8кв.м (база оподаткування); - за податковий період 2019 р., дорівнює 3 464,84 грн (33,38 (ставка податку)х103,8кв.м (база оподаткування). В решті нарахування здійснено контролюючим органом безпідставно та не ґрунтується на вимогах податкового законодавства. Крім того при обрахунку податку за 12 місяць 2019 року контролюючий орган застосував пільгу та для обрахунку барв площу 103,8 кв. м. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Запорізькій області у відповідних частинах: №0000008-5805-0809 якими позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно (житловий будинок), відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в частині 42 885,70 грн. та №0035748-5805-0809 якими позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно (житловий будинок), відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в розмірі 41 293,59 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 в адміністративній справі №280/979/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04 лютого 2022 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва