Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8899/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/8899/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі №160/8899/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Каскад" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 03 червня 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Каскад" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило скасувати рішення № 6055 від 21.05.2021 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» та зобов`язати виключити позивача із такого переліку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає прийняте рішення протиправним, оскільки воно не містять належної мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків. Позивач вказує, що він не здійснював реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, що виключає наявність підстав для віднесення підприємства до категорії ризикових. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 р. у справі № 160/8899/21 адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Каскад" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Судом встановлено, що позивача віднесено до переліку ризикових платників податку. Дослідивши обставини по справі, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують реальне здійснення господарської діяльності та відсутність підстав для віднесення останнього до переліку ризикових. Судом зазначено, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач фактично спирався виключно на відомості ЄРПН, без дослідження об`єктивних обставин здійснення господарських операцій. На переконання суду, посилання на наявність податкової інформації, без конкретизації даної інформації, не може бути визнано достатньою самостійною підставою для віднесення платника податків до категорії ризикових платників податків. Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку. Наведені обставини обумовили прийняття рішення про задоволення позовних вимог. Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 р. у справі № 160/8899/21, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що позивача включено до переліку ризикових платників за критерієм "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування" (п. 8). Відповідач зазначає, що наданих позивачем документів не достатньо для доведення факту реальності операцій між ТОВ "Каскад" та контрагентами, та прийняття рішення щодо виключення підприємства з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Наполягає на тому що спірне рішення не порушує права та обов`язки платника податків, з огляду на що просить скасувати рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ТОВ фірма «Каскад» є суб`єктом господарювання юридичною особою приватного права, основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90). Підприємство є платником податку на додану вартість та у нього відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Утім, оскарженим рішенням, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 відповідачем включено позивача до переліку ризикових підприємств. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: "наявна податкова інформація". Не погодившись з правомірністю прийняття спірного рішення , позивач звернувся до суду. Суд першої інстанції виходив з того, що в спірному рішенні не вказано, що конкретно стало підставою для віднесення позивача до категорії ризикових. Крім того, не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Оскаржуване рішення не містять будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості. З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягає скасуванню. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, з огляду на доводи апеляційної скарги зазсначає : Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Отже, відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, згідно Додатку 4 до Порядку № 1165, яким затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прямо передбачено можливість оскарження такого рішення в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, доводи апеляційної скарги, які зокрема ґрунтуються на правових висновках Верховного Суду щодо до того, що спірне рішення не порушує права платника та не є об`єктом оскарження, не підлягають врахуванню, адже вони були сформовані до набрання чинності Порядком № 1165 01.02.2020 року. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року в справі № 340/474/20. Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація врахована контролюючим органом. Втім рішення не відповідає вищеозначеним вимогам Порядку № 1165. Зі змісту оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №6055 від 21.05.2021 зазначено про наявність податкової інформації, стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій. Проте, в рішенні №6055 від 21.05.2021 не зазначено, що конкретно стало підставою для віднесення позивача до категорії ризикових. Крім того, не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових. Отже, приймаючи оскаржувані рішення та вказуючи на недоліки у господарських операціях позивача, відповідач фактично спирався виключно на відомості ЄРПН, без дослідження об`єктивних обставин здійснення господарських операцій. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, а фактично ґрунтується на непідтверджені придбання товару по ланцюгу постачання. Крім того, колегія суддів зазначає, що здійснення автоматизованого моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Втім, з матеріалів справи вбачається, що претензії контролюючого органу по суті пов`язані з діяльністю не самого позивача, а його контрагентів в ланцюгу постачання. Отже, несприятливі наслідки не мають за таких умов наставати для сумлінного платника податків, тому, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення не відповідає своїй меті. Надання платником податків до податкового органу в порядку, передбаченому п. 6 Порядку № 1165, документів з метою прийняття останнім рішення про виключення такого платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є правом платника, а не його обов`язком. У спірному випадку позивачем прийнято рішення про захист свого порушеного права саме шляхом звернення до суду із цим адміністративним позовом, що не суперечить положенням Порядку № 1165 та іншим нормам податкового законодавства. Щодо доводів скаржника про відсутність порушеного права позивача, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями, адже у відповідності до п. 6 Порядку № 1165 коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином автоматично змінюється алгоритм дій контролюючого органу, чим ускладняється діяльність платника податків, адже на нього покладаються додаткові обов`язки, пов`язані з реєстрацією податкових накладних. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, порушення норм матеріального та процесуального права не допущено, доводи апеляційної скарги не спростовують привільні по суті висновки суду, а тому підстав для його скасування або зміни не убачається. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 р. у справі № 160/8899/21 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 р. у справі № 160/8899/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко