Постанова 4852 № 336/5838/21 (2-а/335/76/2021)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 січня 2022 року м. Дніпросправа № 336/5838/21 провадження №2-а/336/76/2021 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2021 року (суддя Боєв Є.С.) у справі №336/5838/21 (провадження №2-а/336/76/2021) за позовом ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Копієвої Мирослави Володимирівни, Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4454656 від 07.07.2021 року за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Позивач вважала, що притягнення її до адміністративної відповідальності є безпідставним, а оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. На обґрунтування позову позивачка вказувала, що спірне рішення відповідачем прийняте за відсутності належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Крім того, незаконність оскаржуваної постанови позивач обґрунтовувала відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, мотивувавши тим, що рішенням Запорізької міської ради №68 від 18.12.2019 збільшено швидкість руху ТЗ вздовж вул. Прибрежна автомагістраль у м. Запоріжжі до 70 км/год. у період з 01 квітня до 01 листопада. Оскільки спірною постановою встановлена швидкість руху автомобіля позивача 75 км/год., то позивачка вважала, що нею не допущено перевищення встановлених обмежень швидкості руху більш ніж на 20 км/год., що було б підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, які, з урахуванням вказаного рішення міської ради, становлять 90 км/год. (70км/г+20км/г). Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2021 року адміністративний позов позивача до УПП задоволено, а саме скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4454656 від 07.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрито. Відмовлено в задоволенні вимог позивача до інспектора першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Копієвої Мирослави Володимирівни як до такого, що є неналежним відповідачем. Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з аргументами позивачки, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності та неправомірність спірної постанови. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Скаржник вказує на те, що під час винесення оскаржуваного рішення поліцейський діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт перевищення позивачем встановлених п. 12.4 ПДР України обмежень швидкості руху в населеному пункті (50км/г) на 25 км/г, обгрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вказує, що даний факт встановлений за допомогою сертифікованого приладу - лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCAM II LTI 20/20 ТС №008377. До скарги долучено DVD-r диск з відеофайлами та фотознімком з даного приладу. З приводу посилань позивача на рішення Запорізької міської ради №68 від 18.12.2019 скаржник зазначає, що даним рішенням встановлено розробити та погодити із УПП і затвердити схеми організації дорожнього руху з встановленням необхідних дорожніх знаків та нанесенням дорожньої розмітки вздовж Прибережної автомагістралі. Однак на адресу УПП відповідних схем від районних адміністрацій не надходило, вимоги щодо встановлення відповідних дорожніх знаків не виконано. У зв`язку з чим, за позицією скаржника, водії під час керування ТЗ повинні керуватися п.12.4 ПДР України, якою передбачена швидкість руху ТЗ в населених пунктах не більше 50 км/год. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 07.07.2021 поліцейським Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Копієвою М.В. винесено постанову серії ЕАН №4454656 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою позивач, керуючи ТЗ Nissan Rogue з номерним знаком НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху в населеному пункті 50 км/г на 25 км/г та рухався зі швидкістю 75 км/г, чим порушив п. 12.4 ПДР. Заміри проводились лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCAM II LTI 20/20 ТС №008377. Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке. Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало виявлення факту перевищення ним встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину. За приписами частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. (пункт 12.4 ПДР України). Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки факт порушення позивачем вимог ПДР є недоведеним. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, з огляду на таке. Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина 4 статті 77 КАС України) Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві у неї (частина 3 статті 308 КАС України). В ході судового розгляду справи ДПП долучено до матеріалів справи DVD-r диск з відеофайлами та фотознімком з приладу TruCAM II LTI 20/20 ТС №008377, на яких зафіксовано, що автомобіль Nissan Rogue з номерним знаком НОМЕР_1 07.07.2021 о 16:21:45 год. (час зафіксований на фото) рухався зі швидкістю 75 км/год. Як того вимагають приписи статті 283 КУпАП України, спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фіксацію правопорушення (TruCAM II LTI 20/20 ТС №008377). Таким чином, надані патрульною поліцією відео- та фотоматеріали, в розумінні положень статті 251 КАС України, є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в постанові ЕАН №4454656 від 07.07.2021 року. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені позивачем в заявленому позові аргументи щодо недоведеності відповідачем факту скоєння адміністративного правопорушення, з якими погодився суд першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування спірної постанови відповідача. Іншою підставою заявленого позову позивачем визначено те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/г. Таку позицію позивач обґрунтував тим, що рішенням Запорізької міської ради №68 від 18.12.2019 збільшено швидкість руху ТЗ вздовж вул. Прибрежна автомагістраль у м. Запоріжжі до 70 км/г у період з 01 квітня до 01 листопада. З приводу таких аргументів позивача суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до п. 12.8. ПДР України на ділянках доріг, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більш високою швидкістю, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної поліції рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, дозволена швидкість руху може бути збільшена шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків. Таким чином, на деяких ділянках доріг, власником доріг або органом яким передано право на утримання таких доріг, може бути збільшено швидкісний режим, але таке збільшення швидкості в обов`язковому порядку повинно бути погоджено із уповноваженим підрозділом Національної поліції. 18.12.2019 Запорізькою міською радою прийнято Рішення №68 «Про збільшення швидкості руху транспортних засобів на Прибережній автомагістралі до 70 км/год в період з 01 квітня до 01 листопада», яким вирішено збільшити швидкість руху транспортних засобів вздовж Прибережної автомагістралі до 70 км/год в період з 01 квітня до 01 листопада. Пунктом 2 даного Рішення вирішено, що районним адміністраціям Запорізької міської ради по Вознесенівському, Олександрівському та Комунарському районах слід: 2.1. Розробити та погодити з Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області і затвердити у передбаченому законодавством порядку схеми організації дорожнього руху з встановленням необхідних дорожніх знаків та нанесенням відповідної дорожньої розмітки вздовж Прибережної автомагістралі. 2.2. Встановити дорожні знаки, які визначають дозволену швидкість руху транспортних засобів вздовж Прибережної автомагістралі відповідно до схем, розроблених, погоджених та затверджених відповідно підпункту 2.1 пункту 2 цього рішення. Зазначене рішення оприлюднено на офіційному сайті 03 лютого 2020 року. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що рішення Запорізької міської ради № 68 від 18.12.2019 № 68 у встановленому Законом порядку було погоджено із уповноваженим підрозділом Національної поліції та у повному обсязі виконано районними адміністраціями Запорізької міської ради по Вознесенівському, Олександрівському та Комунарському районах щодо розробки схеми організації дорожнього руху, встановлення дорожніх знаків, які визначають дозволену швидкість руху транспортних засобів вздовж Прибережної автомагістралі. При цьому, згідно долученої ДПП до матеріалів справи відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою ЗМР від 26.06.2020 року стосовно дотримання рішення ЗМР № 68 «Про збільшення швидкості руху транспортних засобів на Прибережній автомагістралі до 70 км\год в період з 01 квітня до 01 листопада, Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради направлено лист на адресу управління патрульної поліції ДПП НП в Запорізькій області для надання дислокації місць встановлення дорожніх знаків, які визначають дозволену швидкість руху транспортних засобів на Прибережній магістралі до 70 км/год в період з 01 квітня до 01 листопада. Листом управління патрульної поліції ДПП НП в Запорізькій області повідомило, що за перше півріччя 2020 року на Прибережній автомагістралі сталось 44 дорожньо-транспортні пригоди з потерпілими, учасники яких отримали травми різних ступенів. Однією з основних причин зазначених дорожньо-транспортних пригод стало перевищення водіями дозволеної швидкості руху. На підставі вищевикладеного та за результатами проведеної перевірки, управління патрульної поліції ДПП НП в Запорізькій області прийшло до висновку, що збільшення швидкості руху транспортних засобів на Прибережній магістралі в м. Запоріжжі до 70 км/год в період з 01 квітня до 01 листопада неминуче призведе до збільшення кількості дорожньо- транспортних пригод з потерпілими, у зв`язку з чим Управління патрульної поліції в Запорізькій області категорично заперечує проти збільшення швидкості руху транспортних засобів на Прибережній магістралі в м.Запоріжжі до 70 км/год в період з 01 квітня до 01 листопада. На теперішній час, як зазначено у відповіді, схему встановлення дорожніх знаків, яка визначає дозволену швидкість руху транспортних засобів на Прибережній магістралі не розроблено районними адміністраціями Запорізької міської ради по Вознесенівському, Олександрійському та Комунарському районах. За вказаних вище обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання позивача на рішення Запорізької міської ради № 68 є безпідставним, оскільки згідно з наданої скаржником інформації судом встановлено, та не спростовано позивачем, що вказане рішення фактично не було виконано, відповідні дорожні знаки, які б визначали дозволену швидкість руху транспортних засобів вздовж Прибережної автомагістралі у м. Запоріжжі до 70 км/год. встановлені не були. Відповідно до п.2.3 (б) ПДРУкраїни для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Частина 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» зазначає, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Таким чином, позивач, як учасник дорожнього руху мав бути обізнаний, що рух на спірній ділянці дороги є обмеженим та становить 50 км/год. Зазначені вище обставини, у достатній мірі підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відтак, з огляду на підстави заявленого позову, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у його задоволенні слід відмовити. З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової про відмову задоволенні позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2021 року по справі №336/5838/21 (провадження №2-а/336/76/2021) - скасувати та прийняти нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 27.01.2022 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк