Постанова 4852 № 160/1717/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1717/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Замкової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1997к від 02.12.2020 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин проходив службу в Національній поліції, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 128 о/с від 12.05.2020 переміщено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу інспекції по особовому складу управління кадрового забезпечення ГУНП. Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.08.2020 № 1515, на підставі рапорту т.в.о. начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції В. Лісовика від 21.08.2020, було призначено службове розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків заступником начальника управління - начальником ВІОС УКЗ ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , на час проведення якого позивача відсторонено від виконання службових обов`язків, про що повідомлено останнього 04.09.2020. В ході службового розслідування були встановлені факти неналежного виконання службових обов`язків заступником начальника управління - начальником ВІОС УКЗ ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , про що складено відповідний висновок, який 30.11.2020 затверджений начальником ГУНП в Дніпропетровській області. На підставі Висновку службового розслідування ГУНП в Дніпропетровській області прийнято наказ № 1997к від 02.12.2020, згідно з п. 1 якого до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Вказаний наказ є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно зі ст. 12 Закону дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. За приписами стаття 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, за приписами якого підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом, зокрема: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає можливість дійти висновку, що відповідачем було призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону. В рамках службового розслідування ОСОБА_1 13.10.2020 надані пояснення щодо питань, викладених у рапорті т.в.о. начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції В. Лісовика, а тому права позивача в межах проведення службового розслідування не порушені. Щодо обґрунтованості висновків службового розслідування, суд апеляційної інстанції встановив, що за результатами його проведення встановлено не повернення поліцейськими ВІОС УКЗ ГУНП до канцелярії УКЗ ГУНП матеріали після закінчення перевірки за зверненнями громадян щодо можливих неправомірних дій поліцейських. Пунктом 3.10 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177, встановлено, що після закінчення перевірки і фактичного виконання прийнятого рішення звернення разом з матеріалами перевірки повертаються до підрозділу документального забезпечення апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС. Розглянуті звернення з усіма документами щодо їх розгляду і вирішення розміщуються у справах за хронологічним, територіальним або алфавітним принципом. Отже чинним нормативно-правовим актом встановлено обов`язок службової особи повернути розглянуті звернення з усіма документами до відповідного підрозділу апарату, що не було забезпечено поліцейськими ВІОС УКЗ ГУНП. Висновок суду першої інстанції про відсутність з боку позивача порушення пункту 3.10 наказу № 1177 через не встановлення в останньому строку повернення документів, суд апеляційної інстанції вважає невірним, адже статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України). Пунктом 3.10 наказу № 1177 чітко встановлено, що відповідні документи підлягають поверненню після закінчення перевірки і фактичного виконання прийнятого рішення, тобто вказаною нормою визначено термін, а не строк вчинення відповідної дії і такий термін було порушено, зворотного позивачем в межах розгляду справи не доведено. Також під час проведення службового розслідування встановлено, що 22.07.2020 до відділу документального забезпечення ГУНП надійшла скарга ОСОБА_2 про вимагання з нього працівниками патрульної поліції неправомірної вигоди за не вилучення транспортного засобу, проте керівництвом ВІОС УКЗ ГУНП, в порушення вимог ч. 2 п. 4 розділу ІІІ Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 12.06.2016 № 503, п. 4 розділу ІІІ та п. 1 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії не підготовлено, заходів щодо своєчасної, повної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у скарзі, з`ясування обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку, установлення причин і умов, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та вжиття заходів щодо усунення причин учинення дисциплінарного проступку, не вжито. З цього приводу суд першої інстанції зауважив, що у період з 20.07.2020 по 05.08.2020 ОСОБА_1 перебував у щорічній основній відпустці, його посадові обов`язки виконував заступник начальника відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП ОСОБА_3 , а тому позивач не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни іншими особами. Разом з тим судом першої інстанції не взято до уваги, що службове розслідування з порушеного питання було закінчено Новомосковським ВП ГУНП 28.08.2020 та направлено до ВІОС УКЗ ГУНП рекомендацію щодо направлення зібраних матеріалів до ДБР у м. Полтава. Відповідно до п. 4 розд. 3 Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 12.06.2016 № 503, якщо Голова Національної поліції України, перший заступник Голови Національної поліції України, заступники Голови Національної поліції України, керівники органів чи підрозділів поліції доручили виконання контрольного документа керівникам кількох органів та/або підрозділів поліції без зазначення відповідального, його виконання організовує керівник органу або підрозділу поліції, зазначений у резолюції першим (головний виконавець), а інші є співвиконавцями, якщо не зазначено інше. Головний виконавець організовує та безпосередньо відповідає за своєчасне та якісне виконання в повному обсязі контрольного документа. У разі розбіжностей позицій співвиконавців щодо вирішуваного питання головний виконавець завчасно узгоджує їх, а в разі непогодження - доповідає керівництву органу чи підрозділу поліції. Співвиконавець зобов`язаний надати свої пропозиції з питань виконання завдання головному виконавцеві протягом першої половини строку, відведеного для виконання доручення, завдання, а при опрацюванні документів, у яких міститься вимога щодо термінового виконання завдання, - за один день, якщо не зазначено інше. Таким чином саме на керівника головного виконавця, яким в даному випадку є ВІОС УКЗ ГУНП, покладається обов`язок щодо здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання контрольного документа. Як зазначено вище, документи за результатами проведеного службового розслідування за скаргою ОСОБА_2 , надійшли до ВІОС УКЗ ГУНП 28 серпня 2020 року, тобто після виходу ОСОБА_1 з відпустки, а тому саме позивач мав прийняти остаточне рішення щодо належного розгляду скарги та якості проведеного службового розслідування. Крім того у Висновку службового розслідування відображено, що 22.07.2020 до ВДЗ ГУНП надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_4 , контрольний термін виконання за яким встановлено до 27.07.2020, проте поліцейськими ВІОС УКЗ ГУНП, в порушення п. 1 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, лише 11.08.2020 року (тобто на 15 добу після встановленого контрольного строку виконання) підготовлено проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії. Суд першої інстанції дійшов аналогічного попередньому висновку, що у період з 20.07.2020 по 05.08.2020 позивач перебував у щорічній основній відпустці та відповідно не виконував своїх службових обов`язків, отже відповідальною особою за розгляд звернення народного депутата України ОСОБА_4 була призначена інша особа, що свідчить про відсутність в діях позивача будь-якого складу дисциплінарного проступку. Натомість судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що останнім днем відпустки ОСОБА_1 було 05 серпня 2020 року, тоді як проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії підготовлено лише 11 серпня 2020 року. Тобто, після виходу з відпустки ОСОБА_1 , як керівник ВІОС УКЗ ГУНП, не забезпечив належний контроль щодо виконання доручення Головного управління, а тому не можна вести мову про відсутність вини останнього у несвоєчасному виконання контрольного документа. Також під час службового розслідування встановлено, що 10.06.2020 керівництвом ГУНП, відповідно до наказу № 969 організовано проведення службового розслідування за окремими фактами щодо порушень чинного законодавства з боку відповідних поліцейських, визначено склад дисциплінарної комісії, до складу якої увійшов ОСОБА_1 . Натомість, в порушення вимог чинного законодавства, службове розслідування не було закінчено вчасно, мало місце затягування його проведення з боку членів дисциплінарної комісії. З цього приводу суд першої інстанції зазначив, що службове розслідування було проведено в межах строку, визначеного ст. 16 Дисциплінарного статуту, а тому Висновок у вказаній частині не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, адже відповідачем не надано належних та допустимих доказів умислу ОСОБА_1 у затягуванні проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області №

969. Суд апеляційної інстанції вважає, що наведений висновок відповідача ґрунтується на припущеннях та не доводить беззаперечну вину позивача. Аналогічні зауваження й щодо висновку службового розслідування в частині неналежної організації службового розслідування, призначеного відповідно до наказу ГУНП № 949, адже не зважаючи на те, що саме ОСОБА_1 було доручено здійснити належну організацію службового розслідування, в подальшому останній був виключений зі складу дисциплінарної комісії і висновок за результатом його проведення був складений та підписаний без його участі. Проте необґрунтованість останніх описаних висновків не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, які виразилися у неналежній організації роботи ВІОС УКЗ ГУНП та виконанні завдань керівництва ГУНП в Дніпропетровській області. Суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування виду дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд відповідної уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1997к від 02.12.2020. В свою чергу рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року в адміністративній справі № 160/1717/21 скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з 18 січня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Повна постанова складена 18 січня 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров