Постанова 4851 № 541/2869/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 р.Справа № 541/2869/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Мухортової Н.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Городівський О.А., вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський, Полтавська, 37600 по справі № 541/2869/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Павлика Тараса Анатолійовича , Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Павлик Тараса Анатолійовича, Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №350261 від 22 жовтня 2021 року. Згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, за керування транспортним засобом у якого в темну пору не освітлений номерний знак та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2021 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Павлика Тараса Анатолійовича, Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Зазначає, що працівники поліції мали досліджувати освітленість державного номерного знаку, на предмет його видимості з відстані двадцяти метрів, чого зроблено не було В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 22 жовтня 2021 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Павликом Тарасом Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №350261. Згідно з цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, за порушення п.2.9 в. ПДР України, а саме в м. Миргород по вул Хорольська, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Nissan X-Trail днз НОМЕР_1 здійснював рух з неосвітленим номерним знаком, у зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України). Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог пункту 2.9.в. ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Частиною 6 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч. 1, 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 6 ст. 121 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Пунктом 10 розділу ІІІ тієї ж Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача. Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП. Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З матеріалів справи встановлено, що згідно з постановою серії БАБ №350261 від 22.10.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП через допущене позивачем керування транспортним засобом із неосвітленим номерним знаком. На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення відповідачем до суду першої інстанції надавався диск із відеозаписами. На відеозаписах зафіксовані відомості, що працівниками поліції, в темну пору доби, було зупинено автомобіль Nissan X-Trail днз НОМЕР_1 в якого державний номерний знак не був освітлений. Також зафіксовано неосвітлений номерний знак з близької відстані. Позивач в ході розгляду справи, в здійсненні своїх процесуальних прав не обмежувався. Факт несправності зовнішніх світлових приладів в місці розташування державного номерного знаку визнавав, проте усунути на місці дану несправність категорично відмовився. Крім того, відомості про відеозапис також вказано і в оскарженій постанові про накладення адміністративного стягнення. Так, у графі 7 цієї постанови зазначено, що до постанови додається запис з відеореєстратора 14-23. Крім того, процедура розгляду справи після зупинки автомобіля також фіксувалась на нагрудну камеру співробітника поліції. При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що поліцейським дотримана процедура розгляду справи, роз`яснені права та можливість надати пояснення, що підтверджується зазначеним відеозаписом. Також позивач не обмежувався працівниками поліції в праві звернутися за правовою допомогою дистанційно. Враховуючи, що позивач не надав жодних доказів справності освітлення номерного знаку, а відеозаписом, який наданий відповідачем підтверджується відсутність освітлення номерного знаку та те, що усунути на місці виявлені технічні несправності позивач відмовився, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України. Отже, постанова серія БАБ №350261 від 350261 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 6 ст. 126 КУпАП є правомірною та скасуванню не підлягає. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 270-272, 286, 308, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2021 по справі № 541/2869/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк