Постанова 4851 № 480/7277/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2022 р.Справа № 480/7277/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2021, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, повний текст складено 03.09.21 року по справі № 480/7277/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, в якій просив суд першої інстанції: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020-2021 роки виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачеві. Позивач, ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі №480/7277/21 та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 31 серпня 2021 ним було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи його тим, що позивач не має юридичної освіти, не знає особливостей соціального законодавства, у зв`язку чим із рішенням Верховного Суду у справі №440/2722/20 він був ознайомлений тільки в 2021 році, у результаті чого зрозумів, що його права порушуються, тобто, що розмір разової грошової допомоги не відповідає вимогам законодавства, а про те, що права добровільно поновлюватись відповідачем не будуть він дізнався із відповіді Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 25.06.2021 №С-1429/12.06-29. Крім того, посилається на те, що протягом останнього часу, як в цілому в Україні, так і в Сумській області наявна складна епідеміологічна ситуація у зв`язку з загрозою зараження коронавірусною хворобою COVID-19, у зв`язку з чим з метою уникнення небезпеки зараження зазначеною хворобою він не мав можливості вчиняти дії, направлені на своєчасне звернення до суду з позовом. Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не знайшов підстав для задоволення його клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Сумської міської нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік. Також, посилається на те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення без розгляду позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Також зазначає, що щорічна грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). 31.01.2022 представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі, в якій просив судове засідання провести без участі представника позивача. Представник позивача про дату час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, а тому огляду на приписи ч.10 ст.126 КАС України позивач також вважається особою, якій також вручено повістку. Відповідач про дату час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України). Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи рішення про повернення позивачеві позовної заяви ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання вчинити дії, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано достатніх доказів, які б вказували на існування поважних причин пропуску строку до суду, ті ж докази та пояснення, які надані позивачем та знаходяться в матеріалах позову, не можуть бути визнані поважними. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема прохав суд першої інстанції зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020-2021 роки виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. При цьому, позивач вважав, що ним не було пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався з рішення Верховного Суду у справі №440/2722/20, а про те, що права поновлюватись відповідачем не будуть з відповіді Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 25.06.2021 №С-1429/12.06-29. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду В даному випадку, допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги. Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву. В той же час, відповідно до статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі по тексту - Закон №3551-XII) особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Тобто, Законом №3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом. При цьому, колегія суддів зауважує, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року (в даному випадку 2020 р.), за який виплачується разова щорічна грошова допомога. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 22.07.2021 у справі №420/718/21. Отже, з огляду на наведене вище, шестимісячний строк звернення позивача до суду із вимогами щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплив 31.03.2021 року. При цьому, до суду першої інстанції з позовом ОСОБА_1 звернувся лише 09.08.2021 року, тобто з пропуском строку визначеного ч.2 ст.122 КАС України. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, то колегія суддів їх відхиляє, оскільки у спірних правовідносинах по даній справі застосуванню підлягають саме норми КАС України, які визначають строк звернення до адміністративного суду, а саме приписи ч.2 ст.122 КАС України. Також, в даному випадку колегія суддів враховує правову позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021, відповідно до якої позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Посилання скаржника на те що про порушення своїх прав він дізнався в 2021 р. з рішення Верховного Суду у справі №440/2722/20, а строк звернення до суду слід обраховувати з відповіді Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 13.07.2021 №Г-1667/12.06-29, колегія суддів відхиляє, оскільки оприлюднення вищевказаного рішення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду з позовом, а відповідь вказаного Департаменту свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. При цьому, незнання позивача про встановлений законом шестимісячний строк звернення для захисту порушених прав у спірних правовідносинах та відсутність юридичної освіти не може вважатися поважною причиною пропуску звернення до суду з позовом. Стосовно посилання в апеляційній скарзі на те, що протягом останнього року, як в цілому в Україні, так і в Сумській області наявна складна епідеміологічна ситуація у зв`язку з загрозою зараження коронавірусною хворобою COVID-19, у зв`язку з чим з метою уникнення небезпеки зараження зазначеною хворобою позивач не мав можливості вчиняти дії, направлені на своєчасне звернення до суду з позовом, то колегія суддів відхиляє такі посилання з огляду на наступне. Так, позивачем по справі не було зазначено, які саме обмеження, пов`язані з запровадженням карантинних заходів спричинили неможливість своєчасного подання позовної заяви до суду, не надано доказів, що через обмеження руху громадського транспорту у м. Суми та Сумській області останній був позбавлений можливості дістатись до поштового відділення для відправлення позовної заяви до суду. Також, органи місцевої виконавчої влади, суди, інші держоргани, поштові відділення, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, продовжували свою роботу, зокрема громадський транспорт хоч із певними обмеженнями. Крім того, суд зазначає, позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через систему "Електронний суд" перебуваючи вдома, не відвідуючи державні установи. Отже, колегія суддів вважає, що належних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовною заявою в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання вчинити дії позивачем не було надано. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не було надано доказів, які б вказували на існування поважних причин пропуску строку звернення до суду, а ті докази та пояснення, які були надані позивачем в обґрунтування поновлення строку звернення до суду з позовом не можуть бути визнані поважними, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання вчинити дії. Приписами ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі № 480/7277/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Г.Є. Бершов З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 07.02.2022 року