Постанова 4851 № 520/123/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2022 р.Справа № 520/123/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.09.21 року по справі № 520/123/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2020 р. № 00076660710 у розмірі 17000.00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2020 р. № 00076730710 у розмірі 17000.00 грн. зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області, є незаконними та таким, що не відповідають вимогам діючого законодавства Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2020 р. № 00076660710 у розмірі 17000.00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області від 21.12.2020 р. № 00076730710 у розмірі 17000.00 грн. зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС судовий збір у розмір 908 (дев`ятсот вісім) грн. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Згідно з ІТС "Податковий блок" ОСОБА_1 перебуває на обліку на загальній системі оподаткування. Відповідачем відповідно до наказу ГУ ДПС від 19.11.2020 № 4751 та на підставі направлень від 25.11.2020 № 2315, № 2316 проведено фактичну перевірку господарського об`єкту (магазину) з адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність позивач. При проведенні перевірки позивача встановлено порушення ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії; зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Так, статтею 15 Закону України №481/95-ВР передбачено, що зберігання алкогольних напоїі та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберіганих або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберіганн було внесено до Єдиного реєстру. Водночас цією статею передбачено виключення з цього положення, відповідно до якого суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. Проте у позивача відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, а відтак і підстав для застосування цього виключення не має. Так, за результатами фактичної преревірки відповідачем складено акт, на підставі якого контролюючим органом правомірно винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 21.12.2020 № 00076660710 у розмірі 17000.00 грн., № 00076730710 у розмірі 17000.00 грн. Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що позивач мав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями 20360308201904414, дата реєстрації 20.11.2019, термін дії з 27.11.2019 по 27.11.2020. 26 листопада 2020 року з метою отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, позивач звернувся до податкового органу з відповідними заявами до яких долучив платіжне доручення від 24.11.2020 з призначенням платежу плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В заяві позивачем вказано про початок дії ліцензій, а саме 27.11.2020 року. 02 грудня 2020 року фахівцями відповідача проведено фактичну перервірку позивача, якою зафіксовано порушення ст. 15 Закону України №481/95-ВР. Головним управлінням ДФС у Харківській області видано на ім`я позивача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в яких зазначено дату реєстрації 03.12.2020 та термін дії з 03.12.2020 до 03.12.2021. Подати заяву до податкового органу раніше позивач не мав можливості у зв`язку з находженням на 14 денній самоізоляції з 13.11.2020. Таким чином, позивачем вчинені дії спрямовані на отримання ліцензії з 27.11.2020, а саме завчасно подано до податкового органу відповідні заяви з доданим платіжним дорученням про сплату вартості ліцензії від 24.11.2020, а тому останній не мав умислу не отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання, з основним видом діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11). Позивач мав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями 20360308201904414, дата реєстрації 20.11.2019, термін дії з 27.11.2019 по 27.11.2020. 26 листопада 2020 року з метою отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачем подано до податкового органу заяву (вх. 124874/ФОП від 26.11.2020), до якої долучено квитанцію № 278 від 24.11.2020 . В заяві вказано про початок дії ліцензії з 27.11.2020. 02 грудня 2020 року фахівцями відповідача на підставі наказу ГУДПС від 19.11.2020 № 4751 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " проведено фактичну перевірку позивача, про що складено акт від 02.12.2020 №5710/20/30/РРО/3187503610/981, яким зафіксовані порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального": здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 21.12.2020: № 00076660710, яким застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії (абз.6 ч.2 ст.17 Закону № 481); № 00076730710, яким застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (абз.15 ч.2 ст.17 Закону № 481). Позивач не погодившись зі спірними рішеннями відповідача, звернувся до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо рішення про застосування штрафних санкцій від 21.12.2020 № 00076660710, яким застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії (абз.6 ч.2 ст.17 Закону № 481). Статтею 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Згідно пункту 8 частини 2 статті 2 Кодексу адміністратвиного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Порядок роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами встановлено статтею 15 Закону № 481/95-ВР, згідно якої роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно частини 29 статті 15 Закону №481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). Положеннями статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. Аналогічні за змістом приписи викладені в наказі ДФС України від 24.10.2014 № 213 "Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами". Судовим розглядом встановлено, що 26.11.2020, з метою отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, позивач звернувся до податкового органу з відповідними заявами до яких долучив платіжне доручення від 24.11.2020 з призначенням платежу плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Зі змісту вказаної заяви встановлено, що позивачем вказано про початок дії ліцензій, а саме 27.11.2020. У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. Колегія суддів зазначає, що в спірних правовідносинах позивачем вчинилися дії спрямовані на отримання ліцензії з 27.11.2020, а саме: подано відповідну заяву та сплачено вартість ліцензії. Натомість, як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області видано на ім`я позивача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в яких зазначено дату реєстрації 03.12.2020 та термін дії з 03.12.2020 до 03.12.2021. У пункті 74 рішення по справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків. Також Європейський Суд з прав людини в пункті 58 у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. The Czech Republic), пункті 40 Гаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), пункту 67 Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Суд апеляційної інстанції виходить із принципу справедливості покарання та співвідношення його із ступенем тяжкості порушення норм чинного законодавства. Так, штрафні санкції, які накладаються на платників податків контролюючим органом повинні мати мету не отримання коштів до бюджету, а дисциплінування платників податків за для дотримання законів. Матеріалами справи встановлено, що позивач вчинив всі передбачені діючим законодавством дії для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю, тоді як подача заяви 26.11.2020 обумовлена об`єктивними причинами, які не залежали від позивача (перебування на самоізоляції, внаслідок підтвердження випадку захворювання на COVID 19). Щодо рішення про застосування штрафних санкцій № 00076730710, яким застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (абз.15 ч.2 ст.17 Закону № 481). Статтею 15 Закону України №481/95-ВР передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Виключенням з даного правила є приписи частини 59 статті 15 Закону України №481/95-ВР, де вказано, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - це перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників. Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджений наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру", відповідно до пункту 2.1 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідно до п. 1.4 Порядку у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством. Положеннями пп. 2.2 Порядку передбачено, що заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком

2. Згідно з пп. 2.3 Порядку довідка видається Департаментом або його регіональним управлінням, до якого була подана заява про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру, уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) або надсилається рекомендованим листом на адресу заявника. Довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру - протягом семи календарних днів від дати подання заяви. Про видачу довідки Департамент або його регіональне управління повідомляє орган державної податкової служби за місцем реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності та за місцезнаходженням місця зберігання. Вищевикладені норми дають підстави для висновку про те, що суб`єкт господарювання після отримали ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами вносить до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. При цьому, поняття "торгівля" охоплює (включає в себе) поняття "зберігання", тобто, для того, щоб здійснити продаж товару з певного місця (торгового об`єкту), цей товар, потрібно в даному місці зберігати. Вимоги до місця зберігання алкогольних напоїв визначені у пункті 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", в якому (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що алкогольні напої зберігаються у спеціальних приміщеннях, відомості про місцезнаходження яких заносяться до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Приміщення для зберігання алкогольних напоїв повинні добре вентилюватися, не мати стороннього запаху, бути непроникними для прямих променів світла, обладнані охоронною сигналізацією. Пункт 17 вказаних Правил містить вимоги про те, що закорковані пляшки з алкогольними напоями зберігають у горизонтальному положенні з метою запобігання висиханню корку, а пляшки з іншою укупоркою - у вертикальному положенні. Пунктом 18 Правил передбачені вимоги щодо температурного режиму при зберігання алкогольних напоїв, зокрема, горілки та горілки особливої - від -5 С до +25 С, лікеро-горілчаних виробів - від +10 С до +20 С і відносній вологості повітря не більш як 85 відсотків, вино - від +8 С до +16 С (напівсолодке, напівсухе - від -2 С до +8 С), коньяку - не менш як +5 С. При цьому, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" під роздрібною торгівлею розуміє діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування, а місцем торгівлі визначає місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Судом апеляційної інстанції встановлено, що єдиним доводом податкового органу на підтвердження наявності зазначених правопорушень, як вказано в акті перевірки, є відсутність відповідної ліцензії. Колегія суддів зазначає, що магазин, який належить ФОП ОСОБА_1 , за своїм цільовим призначенням є місцем реалізації, а не місцем зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки в ньому безпосередньо здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, що не підпадає під ознаки місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому не потребує внесення до Єдиного реєстру. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність ліцензії сама по собі жодним чином не доводить факту зберігання товару у магазині у зазначений період часу, відтак, спірне рішення про застосування штрафних санкцій № 00076730710, яким застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру підлягає скасуванню. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2018 року у справі № 2а-2234/10/0770, від 12 червня 2018 року у справі № 813/3034/17, від 04.12.2018 по справі № 820/2208/18, від 24.04.2019 по справі № 820/212/16. Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 по справі № 520/123/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді С.С. Рєзнікова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 01.02.2022 року