Постанова 4851 № 440/8312/21
від 26.01.2022 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2022 р.Справа № 440/8312/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Бойко С.С., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.10.21 по справі № 440/8312/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради, в якому просив суд: - зобов`язати Полтавську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею її у власність. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що Полтавською міською радою у порушення вимог Земельного кодексу України не прийнято рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Полтавської міської ради, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської ОТГ. Зобов`язано Полтавську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2021 (вхідний №Д04.1.1-11/3092 від 29.03.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської ОТГ. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач звернувся до Полтавської міської ради з заявою від 28.03.2021 (вхідний №Д.04.1.1-11/3092 від 29.03.2021) про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Полтавської ОТГ із подальшою передачею у власність, до якої додано: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію посвідчення учасника бойових дій (а.с.30- 36). За результатами розгляду заяви листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22.04.2021 №01-04-01.2-07/770 позивача повідомлено, що за наявними в управлінні даними земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га, зазначена на графічних матеріалах, входить в межі сформованої земельної ділянки площею 9,5931 га з кадастровим номером 5324081900:00:012:0052. Враховуючи зазначене, дане питання буде винесене на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради після прийняття земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:012:0052 у комунальну власність Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради в установленому порядку (а.с. 5). Листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради від 09.07.2021 №01-04-01.2-07/1596 позивача повідомлено, що питання щодо земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавське ОТГ з передачею у власність розглянуте на засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони довкілля, природокористування 16.06.2021 та комісією запропоновано лист взяти до відома (а.с.6). Вважаючи, що Полтавська міська рада протиправно не розглянула заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства від 28.03.2021, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тобто, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 07.06.2019 у справі №826/17196/17, від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а, від 22.04.2020 у справі №818/1707/16. Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Відповідно до з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Згідно з ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Отже, рішення з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймається виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами ради чи виконавчого комітету ради чи управлінь виконавчого комітету у відповідь на клопотання заявника. Питання, розгляд якого мав здійснюватися виключно на пленарному засіданні сесії Полтавської міської ради та за результатами розгляду якого відповідач Полтавська міська рада мала прийняти акт у формі рішення, у порушення вимог статей 12, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 122, 118 Земельного кодексу України Полтавською міською радою не розглянуто та на час ухвалення судом першої інстанції рішення від 11.10.2021 не прийнято жодного рішення з числа тих, які Полтавська міська рада має ухвалити за законом. За результатами розгляду заяви позивача листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22.04.2021 №01-04-01.2-07/770 ОСОБА_2 повідомлено, що дане питання буде винесене на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради після прийняття земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:012:0052 у комунальну власність Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради в установленому порядку та листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради від 09.07.2021 №01-04-01.2-07/1596 повідомлено, що дане питання було розглянуте на засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони довкілля, природокористування 16.06.2021 та комісією запропоновано лист взяти до відома. Відсутність належним чином оформленого рішення Полтавської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом у місячний строк. Тобто, в спірних правовідносинах наявна протиправна бездіяльність Полтавської міської ради, яка є порушенням прав позивача на розгляд суб`єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом. Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З урахуванням вказаних вище положень, з метою належного захисту прав позивача у спірних відносинах, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської ОТГ та зобов`язання Полтавської міської ради розглянути заяву позивача від 28.03.2021 (вхідний №Д04.1.1-11/3092 від 29.03.2021) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської ОТГ. Стосовно поданого Полтавською міською радою 24.01.2021 клопотання про закриття провадження по справі, колегія суддів зазначає наступне. В обґрунтування клопотання про закриття провадження відповідачем зазначено, що відповідно до рішення дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16.11.2021 "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Ковалівського старостинського округу Полтавської міськоїтериторіальної громади" розглянуто заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства та відмовлено у наданні відповідного дозволу, відтак наявні підстави для застосування положень п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Колегія суддів зазначає, що для закриття провадження з наведених у даній нормі підстав необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними. Як вже вище зазначалось, рішенням Полтавської міської ради від 16.11.2021 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, тобто, порушені права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, не були відновленні внаслідок прийняття відповідачем рішення від 16.11.2021. Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження по справі з підстав визначених положеннями п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Крім того, положеннями ст. 308 КАС України врегульовано межі перегляду судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 якої, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, суд першої інстанції приймає рішення, законність якого є предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а тому колегія суддів перевіряє правильність рішення суду першої інстанції на момент його прийняття. Відтак, з урахуванням того, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції від 11.10.2021, відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду заяви позивача від 28.03.2021, доводи викладенні в клопотанні Полтавської міської ради про закриття провадження по справі не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 по справі №440/8312/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 04.02.2022 року