Постанова 4814 № 532/1951/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/1951/21 Номер провадження 22-ц/814/2351/23Головуючий у 1-й інстанції Назарьова Л.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Абрамова П.С., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кумечко Марина Сергіївна, на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кумечко Марина Сергіївна, до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень та скасування права власності, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовної заяви У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень та скасування права власності. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1958-СГ від 17 січня 2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в приватну власність на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області орієнтовною площею 1,9300 га. На виконання вказаного наказу позивачем замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, останній був погоджений експертом державної експертизи, відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19 лютого 2020 року за № 1762/82-20 (екстериторіальне погодження). 06 березня 2020 року здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 5321887500:00:006:0207. Після відповідного погодження проекту землеустрою та державної реєстрації земельної ділянки, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207 та передачу у власність в порядку приватизації, на що отримав відмову у затвердженні документації зі землеустрою та надання земельної ділянки у власність. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/5744/20 від 14 грудня 2020 року визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03 вересня 2020 року № 15393-СГ «Про відмову у затвердженні документації зі землеустрою та наданні у власність земельної ділянки». Зазначає, що у зв`язку зі змінами в законодавстві та розпорядника земель сільськогосподарського призначення, позивачем направлено проект землеустрою на затвердження до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області. 28 липня 2021 року позивачу стало відомо, що земельна ділянка площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207, яка сформована за проектом землеустрою позивача, передана у власність іншій особі ОСОБА_2 . Вважає, що 15 липня 2021 року Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області в порушення норм земельного законодавства, затвердила неіснуючий проект землеустрою та передала земельну ділянку у власність ОСОБА_2 , яка в свою чергу, не вчинила жодних дій для формування ділянки у розумінні статті 79-1 ЗК України. Враховуючи викладене, позивач прохав суд: визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої позачергової сесії Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання № 13.1.4 від 15 липня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га з кадастровим номером 5321887500:00:006:0207 та передачу її у власність ОСОБА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 59403628 від 22 липня 2021 року та вилучити з Державного реєстру прав запис про право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9255 га, кадастровим номером 5321887500:00:006:0207; визнати право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кумечко М.С., до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень та скасування права власності відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 8500,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги З рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі особа, що її подала прохала суд скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та неправильного визначення обставин. Заявник вказує, що місцевий суд при розгляді справи не врахував жодного висновку щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, хоча представник позивача і в самій позовній заяві, і в судових дебатах посилався на відповідну практику. Наголошено, що ОСОБА_2 мала подати до органу місцевого самоврядування заяву на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки на момент звернення відповідача із вказаною заявою спірна земельна ділянка вже була сформована та їй, відповідно, вже було присвоєно кадастровий номер. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції Представник ОСОБА_1 адвокат Кумечко М.С. вимоги апеляційної скарги підтримала та прохала їх задовольнити, наголосивши на необхідності врахування судової практики. Представник ОСОБА_2 адвокат Галушко С.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказуючи на правомірність отримання спірної земельної ділянки у власність відповідачем. Представник Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області Бабчук В.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши на правомірності дій органу місцевого самоврядування.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1958-СГ від 17 січня 2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів (т. 1 а.с. 27). 10 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (інженер-землевпорядник) укладено договір № 042-02/2020 на виконання послуг по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,93 га для передачі у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кобеляцького району Полтавської області. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для передачі у власність ОСОБА_1 , загальною площею 1,9255 га призначеної для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кобеляцького району Полтавської області був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19 лютого 2020 року № 1762/82-20 (т. 1 а.с. 74). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 06 березня 2020 року відділом у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. Вказано, що державна реєстрація здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 09 лютого 2020 року, ФОП ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 75-76). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 15393-СГ від 03 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні земельної ділянки у власність (т. 1 а.с. 80). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 440/5744/20 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03 вересня 2020 року №15393-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки»; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 травня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207 сільськогосподарського призначення державної власності, площею 1,9255 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту із земель запасу та земель наданих у власність на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (т. 1 а.с. 81-89). 14 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області з повідомленням про наявність у нього дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білицької (Чорбівської сільської) селищної ради Полтавського району Полтавської області, орієнтовною площею 1,93 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Зазначене повідомлення отримане адресатом 19 липня 2022 року (т.1 а.с. 91). Рішенням тринадцятої сесії Чорбівської сільської ради двадцять третього скликання від 20 вересня 2000 року ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на землях державної власності за межами населених пунктів Чорбівської сільської ради (т.2 а.с. 88-89). Згідно висновку № 115 від 01 грудня 2003 року Чорбівська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області погодила надання дозволу на розробку проекту передачі земельної ділянки у власність, зокрема, ОСОБА_2 , як працівнику соціальної сфери (т. 1 а.с. 164). 15 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області з письмовою заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки соціальної сфери площею 2,0 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 165). До заяви додала викопіювання з плану земельної ділянки. Розпорядженням голови Кобеляцької районної державної адміністрації від 02 грудня 2011 року за № 506 «Про надання дозволу громадянам на виготовлення проектів землеустрою на земельні ділянки» ОСОБА_2 надано дозвіл для виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради (т.1 а.с. 97-98, 111-112, 166). У 2021 році на замовлення ОСОБА_2 інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області (т. 1 а.с.167-187). Зі змісту пояснювальної записки до вказаного проекту землеустрою вбачається, що підставою для його розроблення є, зокрема розпорядження голови Кобеляцької районної державної адміністрації від 02 грудня 2011 року № 506, висновок Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 01 грудня 2003 року №

115. Після чергових місцевих виборів 25 жовтня 2020 року Чорбівську сільську раду Кобеляцького району Полтавської області реорганізовано шляхом приєднання до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області. 14 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області як власника (розпорядника) вказаної земельної ділянки із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно їй у власність земельної ділянки. Рішенням одинадцятої позачергової сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 15 липня 2021 року за № 13.1.4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207 на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства; передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207 та дозволено ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію на право власності на вказану земельну ділянку (т. 1 а.с. 110). З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207 зареєстровано за ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації є рішення Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 15 липня 2021 року за № 13.1.4. Підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 липня 2021 року, за індексним номером 59403628 (т. 1 а.с. 90). Позиція апеляційного суду Щодо порядку здійснення безоплатної приватизації земельної ділянки Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України. Згідно з частинами першою, другою, четвертою, шостою, сьомою, дев`ятою, статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Згідно частин першої та другої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Крім того, згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до органів державної влади у листопаді 2011 року із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки соцсфери площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. На час звернення відповідача із вказаною заявою нормами статті 118 ЗК України було передбачено, зокрема, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Крім того, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 надано дозвіл для виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради розпорядженням голови Кобеляцької районної державної адміністрації від 02 грудня 2011 року за № 506 «Про надання дозволу громадянам на виготовлення проектів землеустрою на земельні ділянки». ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1958-СГ від 17 січня 2020 року. З вищевказаного вбачається, що відповідач задовго до подання відповідного клопотання позивачем отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, однак ОСОБА_2 скористалася своїм правом на вчинення погоджених дій лише у 2021 році, звернувшись до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_4 . Колегія суддів зазначає, що нормами законодавства, що діяло на час отримання даної згоди та діючими на час звернення до суду, не встановлено часових меж, у рамках яких має бути розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року по справі № 740/4635/16-а вказано, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14. Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому, не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками. З вищевказаного слідує, що ОСОБА_2 , отримавши у встановленому законодавством порядку дозвіл на розроблення проекту землеустрою, скористалася своїм правом та звернулася до відповідних фахівців з метою реалізації даного проекту. Натомість доводи особи, яка подала апеляційну скаргу щодо неможливості подання відповідачем заяви про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можуть братися судом до уваги, оскільки відповідна заява була подана ОСОБА_2 задовго до моменту формування спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , що відбулося у березні 2020 року. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до Білицької селищної ради з метою затвердження проекту землеустрою 14 липня 2021 року та рішенням одинадцятої позачергової сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 15 липня 2021 року за № 13.1.4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207 на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства; передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0207 та дозволено ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію на право власності на вказану земельну ділянку. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що ОСОБА_2 , яка з 2000 року відкрито, безперервно та добросовісно володіє спірною земельною ділянкою, реалізувала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та в установленому законом порядку зареєструвала право власності на неї. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що 19 липня 2022 року орган місцевого самоврядування отримав від позивача повідомленням про наявність у нього дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білицької (Чорбівської сільської) селищної ради Полтавського району Полтавської області, орієнтовною площею 1,93 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, додавши до поданого повідомлення й клопотання про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність. Отже, слушним є зауваження суду першої інстанції, що повідомлення позивача надійшло до органу місцевого самоврядування після прийняття оскаржуваного рішення, що в свою чергу позбавляло можливості останнім взяти його до уваги під час прийняття рішення. Заслуговує на увагу також пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), в якому зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Щодо інших доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі особою, яка її подала зазначено, що місцевим судом не було взято до уваги практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, наданої позивачем, що в свою чергу призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права, зокрема: постанова Верховного Суду у справі №472/1286/17-ц від 31 липня 2019 року та постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №668/2908/16-ц від 29 вересня 2020 року. Колегія суддів зазначає, що наведена практика Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду не може бути застосована при розгляді даної справи, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Також суд апеляційної інстанції вважає за потрібне наголосити, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що формування спірної земельної ділянки відбулося на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 09 лютого 2020 року, ФОП ОСОБА_3 , натомість з матеріалів поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою вбачається, що останній лише 10 лютого 2022 року звернувся до ФОП ОСОБА_3 із заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та між сторонами було укладено договір №042-02/2020 від 10 лютого 2020 року. Колегія суддів зазначає, що подана апеляційна скарга не містить доводів неправомірності оскаржуваного судового рішення у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що в свою чергу виключає можливість перегляду судом апеляційної інстанції рішення місцевого суду у цій частині. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази і з дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права, і ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року без змін. Щодо судових витрат у суді апеляційної інстанції За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні докази для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кумечко Марина Сергіївна залишити без задоволення. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 травня 2023 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді П.С. Абрамов О.О. Панченко