Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 428/6155/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2022 року справа №428/6155/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 вересня 2021 року у справі № 428/6155/21 (головуючий І інстанції Юзефович І.О. ) за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Жакова Романа Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття справи про адміністративне правопорушення ,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №604982 від 29 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки інспектором поліції не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач здійснював рух під дією знаку 3.25 «Обгін заборонений» на трасі Т-13-02. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимогу у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Позивач не знав і не міг знати, що на ділянці дороги на якій було здійснено обгін знаходиться знак 3.25 «Обгін заборонений», оскільки перехрестя, з якого позивач здійснив виїзд на трасу Т-13-02 знаходиться після знаку, який зафіксований на відеореєстраторі відповідача. Обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення суперечить презумпції невинуватості. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини. 29.06.2021 в м. Рубіжне Луганської області по вул. Східна, буд. 1, інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Жаковим Р.В. винесено постанову серії ДП18 від № 604982 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн. Згідно змісту вказаної постанови ОСОБА_1 29.06.2021, о 16-50 год., в м. Рубіжне Луганської області по вул. Східна, буд. 1, керуючи т/з Porsche Cayenne, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», а саме: здійснив обгін в зоні дії дорожнього знаку, чим порушив п. 8.4 (в) ПДР. В графі 7 постанови «до постанови додається» зазначено, що до неї додається відеозапис з 5/к ВВ0115 (DSJX300115) відеореєстратор «Xiomi» . Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП знайшов своє підтвердження в матеріалах справи. Оцінка суду. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII. За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Згідно з п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.п. 8.4 "в" ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Знак 3.25 "Обгін заборонено" забороняє обгін усіх транспортних засобів, крім поодиноких, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що єдиним доказом, наданим відповідачем на підтвердження здійснення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України є оскаржувана постанова відповідача . Наявний в матеріалах справи відеозапис з місця подій, який надавався відповідачем до суду першої інстанції не містить доказів на підтвердження обставин, викладених у спірній постанові. З наданого відеозапису дійсно вбачається, що т/з Porsche Cayenne, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач, здійснив обгін автомобіля патрульної поліції та інших транспортних засобів, які здійснювали рух у попутному напрямку. Разом з тим, беззаперечних доказів на підтвердження того, що обгін був здійснений в зоні дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» матеріали справи не містять. Як зазначає позивач, він здійснив виїзд на трасу Т-13-02 із другорядної дороги, яка не містила забороняючих обгін знаків. Доказів на підтвердження зворотного матеріали справи не містять та відповідачем не надавалися. При цьому, суд зауважує, що постанова працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Суд вважає, що відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи. На підставі викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Таким чином, суд зазначає, що порушення позивачем пункту 8.4. «в» Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП , не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №604982 від 29.06.2021 року підлягає скасуванню. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд, керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 908 грн (а.с. 39) та за подачу позовної заяви у розмірі 454 грн (а.с. 1). Враховуючи, що за подання апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі 681 грн, саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому, питання повернення надміру сплачених сум судового збору регламентовано Законом України «Про судовий збір». Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 вересня 2021 року у справі № 428/6155/21 - задовольнити. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 вересня 2021 року у справі № 428/6155/21 - скасувати. Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Жакова Романа Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №604982 від 29 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути з Управління патрульної поліції у Луганській області (код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 07 лютого 2022 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення виготовлено 07 лютого 2022 року. Головуючий І.Д. Компанієць Судді А.А. Блохін А.В. Гайдар