Постанова Київський апеляційний суд № 752/15105/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №752/15105/21 Головуючий 1 інстанція - Кахно І.А. Провадження №22/824/3554/2022 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді: Суханової Є.М., суддів: Олійника В.І., Сушко Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 - в особі представник адвоката Кретова Олексія Васильовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року про передачу справи на розгляд іншому суду у справі за матеріалами клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кретова Олексія Васильовича - про скасування арешту нерухомого майна,- В С Т А Н О В И В : В червні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кретов Олексій Валерійович звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням про скасування арешту нерухомого майна, у якому просить скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року матеріали клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кретова Олексія Васильовича про скасування арешту нерухомого майна, передано на розгляд за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 20). Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Кретов Олексій Валерійович подав апеляційну скаргу, вважає, що Голосіївським районним судом м. Києва порушено норми процесуального законодавства у вигляді неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, в зв`язку з чим просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва та направити матеріали клопотання для продовження розгляду в рамках кримінально-процесуального законодавства до суду першої інстанції. Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з цим, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір щодо зняття арешту виник з приводу нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 . Зі змісту клопотання вбачається, що предметом розгляду є зняття арешту з майна, а саме, квартири, що знаходиться на території Обухівського району, Київської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформаційна довідка № 187275907 від 02 листопада 2019 року, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 10). Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність). При цьому за змістом ч. 2 ст. 30 ЦПК України, не розмежовується вид майна (рухоме чи нерухоме), про зняття арешту з якого подано позов. Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі відсутності відкритого на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. Після відкриття на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу. Відповідно до положень ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про непідсудність даної справи Голосіївському районному суду м. Києва та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України правомірно передав справу на розгляд до Обухівського районного суду Київської області. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про передачу справи на розгляд до іншого суду не були порушені норми процесуального права, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, колегія суддівприходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_1 - в особі представника адвоката Кретова Олексія Васильовича залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 22 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 02 лютого 2022 року Головуючий Є.М. Суханова Судді: В.І. Олійник Л.П. Сушко