Постанова 4876 № 904/6639/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/6639/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. ( доповідач) суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О., Секретар судового засідання Грачов А.С. розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 (повний текст оформлений 17.09.2021, суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/6639/20 за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості у розмірі 173 008,64 грн. ВСТАНОВИВ: До господарського суду Дніпропетровської області звернулась Криворізька міська рада з позовом до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 173 008,64 грн. за період з 01.01.2018 по 31.12.2018. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у задоволенні позову Криворізької міської ради до Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича про стягнення заборгованості у розмірі 173 008,64 грн. відмовлено повністю. Судовий збір у розмірі 2 595,13 грн. залишено за позивачем. Клопотання Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Криворізької міської ради на користь Штефана Владислава Олександровича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Рішення суду мотивоване тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 закінчився. Доказів повернення спірної земельної ділянки за актом приймання-передачі (повернення) матеріали справи не містять. Відтак, з огляду на встановлені обставини справи щодо закінчення строку дії договору оренди, відсутні правові підстави для нарахування відповідачу орендної плати, і відповідно її стягнення з відповідача. Стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця може бути відшкодування збитків або стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Криворізькою міською радою при зверненні із цим позовом до суду невірно обрано спосіб захисту порушених прав. Щодо суми правничої допомоги, то суд зазначив, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи, сумою позову (173 008,64 грн.) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі (49 354,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа - підприємець Штефан Владислав Олександрович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - Судом не враховано, що за період з 20.08.18p по 31.12.18р. ФОП Штефан В.О. є неналежним відповідачем по справі. З 20.08.18р. і по сьогоднішній день право власності на зазначені споруди зареєстровано не за Відповідачем а за іншою особою - Штефаном Олександром Захаровичем, який і є землекористувачем у спірний період з 20.08.18р. по 31.12.18р. - Крім того, апелянт не погоджується із висновками суду щодо стягнення витрат на правову допомогу у сумі 20000, 00 грн., оскільки такі висновки грунтуються на власних припущеннях суду, що є несумісним із засадами справедливого судочинства. Зазначає, що до суду подані належні докази щодо обсягу наданої адвокатом правничої допомоги та її вартості, що підлягає сплаті внаслідок необгрунтованих позовних вимог Позивача у рамках даної судової справи. На виконання умов договору адвокатом була надана відповідна правнича допомога, що підтверджується підписаним Сторонами актом №6 від 30.08.21р. на загальну суму 45 854,00грн. та актом №7 від 30.08.21р. на загальну суму 3 500,00грн. Також, Відповідачу було виставлено відповідний рахунок на оплату №5 від 30.08.21р. на загальну суму 49 354,00грн. Просив змінити мотивувальну частину рішення, виклавши її мотивувальну частину у новій редакції, з урахуванням апеляційної скарги та позиції відповідача. В іншій частині рішення господарського суду від 07.09.2021 ( щодо відмови у задоволенні позовних вимог) залишити без змін; скасувати рішення господарського суду від 07.09.2021 у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 49 354, 00 грн. у повному обсязі. 16.12.2021 від Відповідача надійшло клопотання про відмову від частини апеляційної скарги, яка стосується зміни (доповнення) мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021р. та доводів Відповідача про те, що судом не враховано, що за період з 20.08.18р. по 31.12.18р. ФОП Штефан В.О. є неналежним відповідачем по справі та відмовляти Позивачу у задоволенні позовних вимог необхідно було також із тих підстав, що ним обрано неналежного Відповідача по справі та закрити апеляційне провадження із розгляду скарги Відповідача у цій частині. Просить розглянути апеляційну скаргу Відповідача лише в частині оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021р. по справі №904/6639/20, яка стосується часткового задоволення клопотання Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Позивач відзив у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 для розгляду справи № 904/6639/20 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Антонік С.Г., судді Дармін М.О., Березкіна О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 ( у складі колегії суддів: Антонік С.Г. (доповідач), Дармін М.О., Березкіна О.В.) задоволено клопотання Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича про відмову від частини вимог апеляційної скарги, яка стосується зміни ( доповнення) мотивувальної частини рішення та доводів Відповідача про те, що судом не враховано, що за період з 20.08.2018 по 31.12.2018 ФОП Штефан В.О. є неналежним відповідачем по справі та відмовляти Позивачу у задоволенні позовних вимог необхідно було також із тих підстав, що ним обрано неналежного Відповідача. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі №904/6639/20 в частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи судом першої інстанції ФОП Штефаном В.О. була подана заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 354 грн., та надані наступні докази на підтвердження наданих послуг та їх вартості. Договір між Адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем (адвокат) та Штефаном Владиславом Олександровичем (клієнт) про надання правової допомоги № 2 укладений 01.01.2020. Пунктом 1.1 договору передбачено, що адвокат зобов`язується за завданням клієнта надати йому професійну правову допомогу, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а клієнт прийняти та оплатити їх. Відповідно до пункту 3.1 договору формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар, який обчислюється у відповідності до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Згідно пункту 3.3 договору, перелік наданих послуг визначається в акті здачі-приймання послуг. Пунктом 3.5 договору встановлено, що за результатом наданих послуг сторони підписують акт здачі-приймання послуг. Між Адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем та Штефаном Владиславом Олександровичем укладено додаткову угоду № 2 від 01.01.2021 до договору про надання правової допомоги № 2 від 01.01.2020. Згідно пункту 2 додаткової угоди, сторони дійшли згоди змінити пункт 3.4 договору та викласти його зміст у такій редакції: Оплата послуг адвоката здійснюється протягом 3 календарних днів з моменту фактичного отримання клієнтом послуг, але не пізніше ніж у строк до 31.12.2022. 01.02.2021р. між адвокатом Лісовим Д.О. та Штефаном В.О., укладено Додаткову угоду № 3 до договору № 2 від 01.01.2020, яким сторони внесли зміни в п.3.1. та встановили, що з 01.01.2020р. вартість однієї години наданих послуг складає 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на момент укладання договору прожитковий мінімум становить 2 102 грн. Тобто за одну годину наданих послуг сплачує 840,80 грн.. У випадку зміни прожиткового мінімуму змінюється і вартість послуг. Також змінено пункт 4.2.4 Договору та встановлено, що клієнт сплачує 3 500 грн. за участь адвоката у кожному судовому засіданні з 01.01.20р. у Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді… 30.08.2021р. сторонами підписано Акти здачі-приймання послуг № 6 та № 7 на загальну суму 49 354 грн. та адвокатом виставлено рахунок на вказану суму. Господарський суд, приймаючи рішення, частково задовольнив заяву, стягнувши з позивача на користь ФОП Штефана В.О. 20 000 грн., мотивуючи тим, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи. сумою позову (117 008,64 грн.) та обсягом наданих адвокатом послуг, тому не відповідає критеріям розумності, співрозмірності і справедливості. Також судом враховано, що на розгляді в господарському суді Дніпропетровської області перебувають аналогічні справи - №904/6757/20, № 904/6805/20, № 904/6803/20 правову допомогу в яких також надає адвокат Лісовий Д.О. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України). Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України). Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України). Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. Колегія суддів погоджується з тим, що дана справа не є складною, а вартість послуг є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг. Так, час витрачений на копіювання процесуальних документів по справі та їх відправка через поштове відділення «Укрпошта», а також час витрачений на отримання документів, направлених на адресу відповідача не є правничою допомогою, вартість якої повинна відшкодовуватись іншою стороною, оскільки вони не є необхідними. Також колегія суддів приймає до уваги, що господарським судом Дніпропетровської області розглядалися аналогічні справи №904/6757/20, № 904/6805/20, № 904/6803/20. Співставивши справи № 904/6767/20 та № 904/6636/20, які перебувають на розгляді даної колегії суддів було встановлено, що відзив на позовну заяву, заява про заперечення про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, клопотання про долучення та дослідження доказів, залучення третьої особи, призначення експертизи, зупинення провадження у справі та інш. документи складені відповідачем є фактично ідентичними слово в слово (посиланням на одні і ті ж норми права, практику Верховного Суду, висновки). Різниця лише в зазначені індивідуальних ознак, що стосуються предмету спору, номеру справи. Тобто склавши конкретний документ по одній справі, в подальшому для його складання адвокатом здійснювалася лише технічна робота - заміна індивідуальних ознак та роздруківка, що не потребує професійних знань. З цих підстав колегія суддів погоджується з рішенням суду. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2021 у справі №904/6639/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 10.02.2022 Головуючий суддя С.Г. Антонік Суддя М.О. Дармін Суддя О.В. Березкіна