Постанова Луганський апеляційний суд № 409/2216/20

Головуючий суду 1 інстанції - Максименко О.Ю. Доповідач -Луганська В.М. Справа № 409/2216/20 Провадження № 22-ц/810/988/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2022 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Луганської В.М., суддів: Кострицького В. В., Коновалової В.А., за участю секретаря: Савочки К.С. учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2021 року, ухвалене судом у складі судді Максименко О.Ю., за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У грудні 2020 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в обґрунтування якої зазначило, що відповідно до укладеної заяви-договору №2018/І_С/175-003463 від 20 грудня 2018 року отримав кредит у формі дозволеного овердрафту за кредитним договором №2018/ОВР/175-001468 від 20 грудня 2018 року у розмірі 300 000 грн зі сплатою 36 відсотків річних за користування кредитом. Строк повернення кредитних коштів 19 грудня 2019 року. На виконання умов договору відповідачу було відкрито субрахунок №26209130454255.500101.980 та видано платіжну картку, що підтверджується розпискою позивача у договору в розділі «Розписка про отримання платіжної картки». Відповідно до виписки за рахунком № НОМЕР_1 позивач у період з 20 грудня 2018 року по 15 червня 2020 року користувався кредитними коштами. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 15 червня 2020 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 39 252,90 грн, яка складається з: 24 550,30 грн - заборгованість по кредиту (поточна), 8 033, 36 грн - заборгованість по кредиту (прострочена), 742, 88 грн - заборгованість по процентах (поточна), 5 926, 36 грн - заборгованість по процентах(прострочена). Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 39 252,90 грн та судові витрати. Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено в повному обсязі. Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційної інстанції рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно з частиною 9 розділу VI Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного предявлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувапч, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність колристувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 11 жовтня 2019 року о 18:06 на номер телефону НОМЕР_2 , який згідно інформації у модулі Web bank належить ОСОБА_1 , смс-повідомленням було відправлено пароль для реєстрації в мобільному додатку з зазначенням, що не потрібно нікому передавати пароль для реєстрації в мобільному додатку, навіть співробітникам банку. Реєстрація у мобільному додатку пройшла успішно. Службовою запискою підтверджується, що того ж числа, на номер телефону НОМЕР_2 були надіслані паролі на підтвердження фінансових операцій для переказу коштів на інші карти. Згідно аналізу даних, пароль було введено коректно, тобто, платіжні операції, проведені 11 жовтня 2019 року були здійснені після електронної ідентифікації платіжного засобу і його користувача у повній відповідності з чинними нормативно-правовими актами та договором. Таким чином, банк не несе відповідальність за неправомірне заволодіння та/або використана електронного платіжного засобу чи його реквізитів до моменту повідомлення користувачем Банку. З матеріалів справи вбачається, що з заявою про незгоду з операціями у мобільному додатку відповідач звернувся 20 січня 2020 року, тоді як операція була здійснена 11 жовтня 2019 року, тобто до дати повідомлення відповідачем позивача про використання його картки невідомими особами. Зазначає, що банківську картку з встановленням на рахунку ліміту дозволений овердрафту відповідачем отримано разом з підписанням договору 20 грудня 2018 року, що встановлено судом оскаржуваним рішенням, а розрахунок заборгованості, доданий позивачем до позовної заяви, містить інформацію про існуючу кредитну заборгованість ОСОБА_1 , починаючи з 15 жовтня 2019 року, а не дату, коли були проведені операції в мобільному додатку 11 жовтня 2019 року, оскільки за цей період переведені гроші блокуються банками для перевірки підтвердження коректного проведення операції. Вважає, що незаконне використання карткою, відповідачем не підтверджується ніякими допустимими доказами, а повідомлення про можливе несанкціоноване використання картки було зроблене після здійснення транзакції. Розрахунок заборгованості, доданий позивачем до позовної заяви, містить інформацію про заборгованість відповідача, починаючи з 15.10.2019 року, а не дату, коли були проведені операції в мобільному додатку. Повідомлення відповідача про можливе несанкціоноване використання картки було зроблено після здійснення транзакції, а незаконне використання карткою відповідачем не підтверджується доказами. Звертає увагу суду на те, що відповідач звернувся із відповідною заявою до органу Національної поліції та відповідно до копії постанови від 26 червня 2020 року Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було закрито кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Також оскаржуваним рішенням суду встановлено, що ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2021 року скасовано постанову слідчого Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26 грудня 2019 року, що на думку скаржника свідчить про недоведеність вина сторонніх осіб, а в разі доведеності, банк не може нести збитки, які нанесені винними особами, оскільки операція, як зазначено вище, була проведена банком у відповідності до договору, Правил, та до здійснення повідомлення відповідачем позивача про проведення операцій невідомими особами. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, зазначивши, що в день звернення з вказаною заявою до поліції, 11 жовтня 2019 року він також зателефонував до установи банку та повідомив про необхідність заблокування картки, прибув з відповідною заявою, працівниками банку інформацію прийнято до уваги, але письмову заяву прийнято не було з підстав невірної форми її складання, а 20 січня 2020 року він звернувся безпосередньо до управляючого відділення №175/03 АБ «УКРГАЗБАНК» з заявою щодо зняття коштів з його рахунку. Вважає, що посилання скаржника на те, що позивач не може нести відповідальність та збитки, спричинені відповідачу сторонніми особами, до моменту повідомлення відповідачем про виявлення факту втрати електронного платіжного засобу, суперечить вимогам заявленого позову, оскільки його подано до суду при обізнаності позивача про втрату електронного платіжного засобу. У судове засідання представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином. В апеляційній скарзі представник скаржника розгляд справи просив проводити без участі представника позивача. У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, вважають, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника справи, який повідомлений про дату, місце та час судового засідання у визначеному законом порядку. Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того що ОСОБА_1 як користувач картки своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, списання грошових коштів з карткового рахунку відбулося не за його розпорядженням, виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, відповідач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів, також враховуючи наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд дійшов до висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам закону, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Судом встановлено, 20 грудня 2018 року ОСОБА_1 підписав Заяву-Договір №2018/І_С/175-003463 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» . Згідно вказаної заяви строк дії ліміту дозволеного овердрафу - 12 місяців до 19.12.2019 року, максимальна сума ліміту дозволеного овердрафту -300 000 грн зі сплатою 36 відсотків річних за користування кредитом. Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка утворилася станом на 15 червня 2020 року за відповідачем у сумі 39 252,90 грн, яка складається з: 24 550,30 грн - заборгованість по кредиту (поточна), 8 033, 36 грн - заборгованість по кредиту (прострочена), 742, 88 грн - заборгованість по процентах (поточна), 5 926, 36 грн - заборгованість по процентах(прострочена). Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 26 червня 2020 року встановлено, що 23 грудня 2019 року СВ Самарського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040700001276 від 23 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України, а саме що 23 грудня 2019 року до Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт про те, що 11 жовтня 2019 року близько 17 години за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 заподіяно майнову шкоду шляхом обману. Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2021 року постанову слідчого Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження №12019040700001276 скасовано у зв`язку з тим, що з оглянутих у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №12019040700001276 від 23 грудня 2019 року, до яких долучено, зокрема протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та пояснення ОСОБА_1 встановлено, що заявник вказував на всі обставини вказаного кримінального правопорушення, а саме за блокування телефону та надав інформацію щодо номеру картки, з якої були виведено кошти. 20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до управляючого відділення №175/03 АБ «УКРГАЗБАНК» з заявою щодо зняття коштів з його рахунку, в якій зазначено, що 11 жовтня останній телефонував до «Укргазбанку» з проханням заблокувати картку та йому повідомили, що з його кредитної картки було знято 30000, 00 грн. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев`яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Пунктами 7, 8, 9 Розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, передбачено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у спра № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) та від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказану правову позицію підтримав. У відповідності до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції, встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлювалась особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості. Доводи апеляційної скарги про те, що платіжні операції, проведені 11.10.2019 року були здійсненні після електронної ідентифікації платіжного засобу і його користувача не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не доведено вчинення відповідачем за дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, повідомив позивача та правоохоронні органи про цей факт. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони. Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що відповідачем заява про незгоду з операціями в мобільному додатку була складена 20 січня 2020 року, тоді як операція була здійснена 11.10.2019 року, оскільки із тексту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року телефонував до «Укргазбанку» з проханням заблокувати його картку, ця обставина позивачем не спростована. Крім того, як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, яке було долучено до матеріалів справи судом апеляційної інстанції, відповідач звернувся із заявою до правоохоронних органів, щодо незаконного списання з його картки грошових коштів 16 жовтня 2019 року. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної карги про те, що розрахунок заборгованості, доданий позивачем до позовної заяви, містить інформацію про існуючу кредитну заборгованість відповідача, починаючи з 15 жовтня 2019 року, а не дату, коли були проведені операції в мобільному додатку 11 жовтня 2019 року, оскільки за цей період переведені гроші блокуються банками для перевірки підтвердження коректного проведення операції, оскільки банком не надано доказів того, що банком була заблокована кредитна картка відповідача11 жовтня 2019 року. Виписка по рахунку, яка надана позивачем не відображає операцій по списанню грошових коштів, які відбулися з картки 11 жовтня 2019 року, а відображає зняття коштів 15 жовтня 2019 року в сумі 2450, 00 грн, 2450, 00 грн, 5200, 00 грн, 9800, 00 грн, 10000, 00 грн. Разом з тим службова записка, яка додана до апеляційної скарги і яка була досліджена в судовому засіданні містить інформацію про списання з картки відповідача № НОМЕР_3 вказаних сум саме 11 жовтня 2019 року. На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвалених судового рішення не впливають. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має. Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК ЦПК України, Луганський апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення. Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2021 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови 11 лютого 2022 року. Головуючий Судді: