Постанова 4810 № 942/636/21

Головуючий суду 1 інстанції - Чалий А.В. Доповідач -Карташов О.Ю. Справа № 942/636/21 Провадження № 22-ц/810/869/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2022 року місто Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Карташов О.Ю. судді Луганська В.М., Лозко Ю.П. за участю секретаря судового засідання Савочка К.С. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідачі Білолуцька селищна рада розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Компанієць Вячеслав Валерійович на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 21 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Чалого А.В., в залі судових засідань Новопсковського районного суду Луганської області в смт. Новопсков за позовом ОСОБА_1 до Білолуцької селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, - ВСТАНОВИВ: В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білолуцької селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Луганській області. В обґрунтування позову позивач зазначив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 10,29 умовних кадастрових гектари із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_3 , яка на момент смерті батька проживала разом з ним та фактично прийняла спадщину протягом шести місяців (посадивши город та зробивши ремонт будинку) відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 року. Спадкоємець ОСОБА_3 не встигла оформити своїх спадкових прав, які залишилися після смерті ОСОБА_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. За життя ОСОБА_3 був складений заповіт, відповідно до якого усі свої права та обов`язки, які належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв та на частину спадкового майна у вигляді земельної ділянки та права на земельну частку (пай) отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постановою приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Чернявської І.В., позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), яке на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0061116 належало батькові спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , спадщину після якого прийняла ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надав нотаріусу документів, які б підтверджували набуття у власність померлим вищезазначеного права на земельну частку (пай). Позивач зазначає, що оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0061116 на ім`я ОСОБА_2 у нього відсутній. Посилаючись на вказані обставини, позивач вважає, що оскільки ОСОБА_3 за життя набула право на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , та приймаючи до уваги, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0061116 на ім`я ОСОБА_2 втрачений, а також у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, він просив визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 10,29 умовних кадастрових гектари із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0061116 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованого у Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 03.02.1997 року. Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 21 вересня 2021 року ухвалено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Білолуцької селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом відмовити у повному обсязі. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай), що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0061116 ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , задоволенню не підлягають. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 21.09.2021 року, та ухвалити нове рішення яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) розміром 10,29 умовних кадастрових гектари із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені «Україна» Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0061116 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованого у Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 131 від 03.02.1997 року. Скаржник зазначив, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця. На підтвердження факту вступу в управління спадковим майном ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_2 , позивачем надано довідку Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області №227 від 24.07.2020 року за підписом селищного голови О.О. Леонова та секретаря ради А.А. Назарової, в якій зазначено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті з ним проживала дочка ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину протягом шести місяців (посадивши город та зробивши ремонт будинку). Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Компанієць В.В. просили суд розглянути справу без їх участі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Лозно-Олександрівка Білокуракинського району Луганської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 09.04.2021 року Білокуракинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Згідно інформаційної довідки від 14.05.2021 №330/109-21, наданою Відділом у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області - 03.02.1997 ОСОБА_2 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0061116, про що у книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Україна» було зроблено запис за №131 від 03.02.1997 року. Розмір невиділених в натурі сільськогосподарських угідь ріллі, сіножатей та пасовищ становить 10,29 в умовних кадастрових гектарах, загальною вартістю 28 385,16 грн в цінах станом на 01.07.1995 року. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є донька померлого - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 31.05.1957 року в с. Березівка Білолуцького району Ворошиловградської області та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00030295817 від 09.04.2021 року. Згідно довідки Новопсковської державної нотаріальної контори № 106 від 22.07.2021 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла в с. Березівка Новопсковського району Луганської області, про що 03.10.2014 виконавчим комітетом Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 зробила розпорядження, відповідного до якого усі свої права та обов`язки, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, складеним 02.09.2014 та посвідченим головою Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, зареєстрованого в реєстрі за №21. Згідно матеріалів спадкової справи №83/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , позивач прийняв спадщину після смерті останньої та отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 7,5158 га, кадастровий номер 4423388200: 10:001:0073, та на право на земельну частку (пай) площею 11,05 умов. кад. га. Постановою приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Чернявської І.В., позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), яке на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0061116 належало батькові спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , спадщину після якого прийняла ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надав нотаріусу документів, які б підтверджували набуття у власність померлим вищезазначеного права на земельну частку (пай). Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України). Порядок прийняття спадщини регулюється ст. 1268 ЦК України, яка передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку не заявив про відмову від неї. За змістом ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Як зазначено у п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до ст. 524 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно з ч.1 ст. 529 ЦК УСРС 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого. Як зазначено у ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем. Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов`язкового страхування; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем (Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №305/235/17). Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що ОСОБА_3 відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, згідно довідки Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області №227 від 24.07.2020 року за підписом селищного голови О.О. Леонова та секретаря ради А.А. Назарової, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті з ним проживала дочка ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину протягом шести місяців (посадивши город та зробивши ремонт будинку). Отже, колегія суддів вважає, що оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою, то ОСОБА_3 прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 , шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном, як це було передбачено статтею 549 ЦК Української РСР. Заяву про відмову від спадщини ОСОБА_3 не подавала. За таких обставин є помилковими висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не надав доказів, які б підтверджували набуття ОСОБА_3 права на земельну частку (пай), у порядку спадкування за законом, після смерті її батька ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1, 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 21 вересня 2021 року скасуванню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Компанієць Вячеслав Валерійович задовольнити. Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 21 вересня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) розміром 10,29 умовних кадастрових гектари із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені «Україна» Танюшівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0061116 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованого у Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 131 від 03.02.1997 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 04 лютого 2022 року. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.М. Луганська Ю.П. Лозко