Постанова Луганський апеляційний суд № 428/10834/21

Справа № 428/10834/21 Провадження № 33/810/250/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Сєвєродонецьк 28 січня 2022 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 листопада 2021 року ВСТАНОВИВ Постановою судді, що оскаржується, провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП , закрито відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. З постанови судді вбачається, що 11 листопада 2021 року уповноваженим Радою адвокатів Київської області щодо складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення, членом Ради адвокатів Київської області Лішневським І.Г. складено протокол серії КС № 00300 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, щодо ОСОБА_2 . Згідно з вказаним протоколом, начальник Луганського міського відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) Путненко Д.В. не надав інформацію на адвокатський запит, та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. У відповідності до цього протоколу про адміністративне правопорушення 26 серпня 2021 року для отримання інформації, з метою надання правничої допомоги згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон), адвокат Пікульська К.В. звернулась з адвокатським запитом до начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) Путненка Д.В. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону керівники підприємств, установ, організацій, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Згідно з повідомленням про вручення поштового повідомлення уповноважена особа Луганського міського відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) отримала адвокатський запит 31 серпня 2021 року. Таким чином, останнім днем для надання відповіді на адвокатський запит був 06 вересня 2021 року. На час складання протоколу адвокат Пікульська К.В. відповіді на адвокатський запит не отримала. Отже, в діях начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Суддя при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення встановив, що відповідно до даних з єдиного реєстру адвокатів України адвокат Пікульська К.В. має адресу робочого місця: Київ, Святошинський р-н, вул. Григоровича-Барського,

2. Така ж адреса зазначена й у протоколі про адміністративне правопорушення. За таких обставин суддя з посиланням на ч.ч. 2, 3, 5 ст. 17 Закону визначив, що у разі зміни адреси свого робочого місця, адвокат Пікульська К.В. повинна була письмово повідомити про це Раду адвокатів м. Києва. Суддя врахувавши, що у назві Ради адвокатів Київської області поняття «регіону» охоплюється поняттям «Київської області», а у назві Ради адвокатів міста Києва поняття «регіону» охоплюється поняттям «міста Києва», зробив висновок, що юрисдикція відповідних зазначених рад адвокатів поширюється на межі Київської області та міста Києва відповідно, виходячи із адміністративно-територіального устрою України згідно з Конституцією. Окрім того, суд зазначив, що системний аналіз Закону свідчить про те, що визначні правові засади діяльності адвоката, окрім допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту, пов`язуються із адресою робочого місця адвоката. Таким чином, враховуючи те, що адресою робочого місця адвоката Пікульської К.В. є м. Київ, суд вказав, що за даних обставин, у питанні щодо забезпечення гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвоката Пікульської К.В. та відповідно у питанні про складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП за її заявою, належною є юрисдикція ради адвокатів м. Києва. Відповідно, належною особою на складання зазначеного протоколу є Голова ради адвокатів м. Києва, або уповноважений Радою член ради адвокатів м. Києва. Натомість, на вищевказані питання щодо забезпечення гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвоката Пікульської К.В. юрисдикція ради адвокатів Київської області не поширюється. З цього приводу, суд першої інстанції також послався на «Порядок оформлення головою ради адвокатів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення». При цьому у матеріалах справи відсутні відомості куди адвокатом сплачено щорічних внески чи відшкодування адвокатом організаційно-технічних витрат. На переконання суду першої інстанції, вказане свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії КС № 00300 від 11 листопада 2021 року за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП відносно ОСОБА_2 складений не уповноваженою особою. Зазначений протокол не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення, а також наявності або відсутності його вини у цьому. В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, невмотивованим, судом не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що нею було повідомлено, що рада адвокатів регіону за адресою її робочого місця є Рада адвокатів Київської області. Саме на підставі відповідних документів, що підтверджують адресу її робочого місця: м. Київ, вул. Григоровича-Барського 2, її було взято на облік до Ради адвокатів Київської області як ради регіону, юрисдикція якою поширюється також на м. Київ. До Ради адвокатів Київської області нею сплачуються щорічні внески. Судом першої інстанції цю інформацію не перевірено, а безпідставно вирішено, що юрисдикція Ради адвокатів Київської області не поширюється на м. Київ, враховуючи практику Донецького апеляційного суду, яким при розгляді іншої справи такі обставини можливо не досліджувались. З цього приводу посилається на пункт 3 розділу II Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджено рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року №

238. Окрім того, приводить доводи щодо бездіяльності начальника Луганського міського відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Путненка Д.В., яка проявилась у ненаданні відповідей на адвокатські запити, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП відносно ОСОБА_2 складений не уповноваженою особою, оскільки адресою робочого місця адвоката Пікульської К.В. є м. Київ, а тому відповідно у питанні про складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП за її заявою, належною є юрисдикція ради адвокатів м. Києва. Проте, відповідно до рішення III З`їзду адвокатів України який відбувся 03 липня 2015 року встановлено, що адвокати з робочою адресою в м. Києві, які отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в КДКА Київської області або Раді адвокатів Київської області та подали заяву про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, виявивши бажання перебувати в складі адвокатів Київської області, підпадають під компетенцію органів адвокатського самоврядування Київської області. У даному випадку не враховується робоча адреса адвоката, а першочергове значення має місце обліку адвоката, в даному випадку Рада адвокатів Київської області. За інформацією Ради адвокатів Київської області, котра викладена у листі від 13 січня 2022 року, адвокат Пікульська К.В. виконала вимоги Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Враховуючи вищевикладене та, у зв`язку з тим, що адвокат Пікульська К.В. перебуває на обліку в Раді адвокатів Київської області, саме Рада адвокатів Київської області має право складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 212-3 КУпАП за відповідними заявами адвокатів. Разом з тим, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з таких підстав. Частиною 5 ст. 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону. Частиною 2 ст. 24 Закону встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, яких міститься інформація з обмеженим доступом. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності. У даному випадку ОСОБА_2 інкримінувалось, що у передбачений Законом строк, він не надав інформацію у відповідь на адвокатський запит (протокол про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2021 року серії КС № 00300). У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. В судовому засіданні ОСОБА_2 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП не визнав та пояснив, що відповіді на адвокатські запити було надано вчасно. Зазначив, що 02 вересня 2021 року за вихідним 16242/18.1-76 на адресу ОСОБА_1 направлено відповідь щодо стану виконавчого провадження. У зв`язку з обмеженим фінансуванням вказана відповідь була спрямована простим поштовим відправленням. Ці пояснення ОСОБА_2 підтверджуються скриншотом сторінки з автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) та копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції. З огляду на викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, суд правомірно закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 листопада 2021 року без змін. Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук