Ухвала КЦС ВС № 336/3532/21

У Х В А Л А 03 лютого 2022 року м. Київ справа № 336/3532/21 провадження № 61-9вп22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: відділ опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, Вознесенський районний у м. Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення батьківства та стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Шевченківського районного суду Запорізької області від 25 січня 2022 року направлено матеріали вищевказаної цивільної справи до Верховного Суду для визначення підсудності. Відповідно до положень статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. Отже, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо у передбачений законом спосіб доведено, що обидві сторони проживають за межами України. ОСОБА_1 є громадянкою України. Останнє місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 (запис від 22 липня 1997 року), що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , а також витягом з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, сформованого за допомогою електронного сервісу електронної бази даних департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (а. с. 78, 98 т.1). Також матеріали справи містять посвідчення про поточну адресу та його автентичний переклад на українську мову, за змістом якого ОСОБА_1 станом на 04 січня 2021 року має заявлену поточну адресу в Республіці Болгарія, м. Варна, вул. Стенки Разин № 006, поверх 02, апартамент 008 (а. с. 213 т.1). Відомостей про зміну поточної адреси проживання на іншу матеріали справи не містять. Таким чином, належними доказами підтверджено факт проживання позивача ОСОБА_1 за межами території України, а саме в м. Варна Республіки Болгарія. Щодо підтвердження місця проживання відповідача ОСОБА_2 , то суд виходить з такого. ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 (а. с. 80-83 т.1). Зі змісту відповіді головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України , наданої на запит від 17 серпня 2021 року № 336/3532/21/12630/2021 вбачається, що за період з 18 серпня 2016 року до 18 серпня 2021 року відсутні відомості щодо перетину державного кордону громадянином ОСОБА_2 . Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 97 т.1). Матеріали справи містять також посвідчення про декларовані дані та їх автентичний переклад, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 декларував дохід з 2013 року до 2019 року в республіці Болгарія, м. Варна (а. с. 86-87 т.1). Крім того, з відповіді сектору Укрбюро Інтерполу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 04 січня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 звертався до робочого апарату Укрбюро Інтерполу з заявою про отримання відомостей про факт його перебування в міжнародному розшуку та зазначав адресу для зворотного зв`язку - АДРЕСА_3 (а. с. 12 т.2). Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження факту проживання ОСОБА_2 за межами території України на час постановлення ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт проживання за межами території України лише позивача ОСОБА_1 , яка є громадянином України. Натомість, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту проживання за межами території України відповідача ОСОБА_2 . За таких обставин Верховний Суд позбавлений повноважень застосувати норму статті 29 ЦПК України, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджено факт одночасного проживання позивача та відповідача за межами території України, а тому у визначенні підсудності слід відмовити. Керуючись статтями 19, 29, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у визначенні підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: відділ опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, Вознесенський районний у м. Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення батьківства та стягнення аліментів. Матеріали справи №336/3532/21 повернути до Шевченківського районного суду Запорізької області. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш