Ухвала КЦС ВС № 201/497/14-ц

Ухвала 07 лютого 2022 року м. Київ справа № 201/497/14 провадження № 61-1824ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - ТОВ «Спектрум Ессетс») звернулося до суду із заявою, в якій просило видати дублікати виконавчих листів № 201/497/14-ц з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року та поновити строк для пред`явлення їх до виконання. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 21 травня 2021 року заяву задовольнив. Видав дублікати виконавчих листів № 201/497/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2006 року № 8/2006/840-К/583-Н в сумі 115 071,84 доларів США, що за курсом НБУ становить 919 769,22 грн. Поновив строк для пред`явлення виконавчих листів № 201/497/14-ц до виконання. Дніпровський апеляційний суд постановою від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнив. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання відмовив. ТОВ «Спектрум Ессетс» 28 січня 2022 року подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. У відкритті касаційного провадження на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року щодо відмови в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання необхідно відмовити з таких підстав. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, зміст пункту 24 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувана постанова Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в частині відмови в поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягає касаційному оскарженню в силу вимог закону, тому у відкритті касаційного провадження в означеній частині необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України. У відкритті касаційного провадження на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року щодо відмови у видачі дублікату виконавчого документу необхідно відмовити з таких підстав. Апеляційний суд встановив, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 10 листопада 2006 року № 8/2006/840-К/583-Н в сумі 115 071,84 доларів США, що за курсом НБУ становить 919 769,22 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 71 517,95 доларів США, що еквіваленто 571 642,97 грн; заборгованість за відсотками - 21 704,95 доларів США, що еквіваленто 173 486,47 грн; комісія - 9 553,21 доларів США, що еквіваленто 76 358,81 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 3 567,68 доларів США, що еквіваленто 28 516,47 грн; штрафи за невиконання зобов`язань за кредитним договором - 8 728,20 доларів США, що еквіваленто 69 764,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» судовий збір у розмірі по 1 720,50 грн з кожного. 20 серпня 2014 року представник ПАТ «КБ «Надра» отримав копію рішення суду та чотири виконавчих листи у справі. На підставі договору про відступлення прав вимоги від 15 травня 2020 року право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором від 10 листопада 2006 року № 8/2006/840-К/583-Н, укладеним з ПАТ КБ «Надра», відступлено ПАТ «КБ «Надра» на користь ТОВ «Спектрум Ессетс». Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, згідно з яким, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Апеляційний суд встановивши, що матеріали справи не містять доказів того, що виконавчі листи у справі не отримано, а отже, втрачено виконавчі документи та пропущено строк пред`явлення виконавчих документів при обставинах, які не залежали від стягувача, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів. Суд відхиляє аргументи касаційної скарги стосовно необґрунтованості постанови апеляційного суду у частині щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання з огляду на відмову у відкритті касаційного провадження у цій частині. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Частиною четвертої статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Аргументи касаційної скарги щодо відмови у видачі дублікату виконавчого документу не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Також, посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12, від 03 серпня 2020 року у справі № 904/9718/13, від 10 вересня 2018 року у справі № 5011-58/9614-2012, від 10 квітня 2018 року у справі № 24/234, від 23 травня 2019 року у справі № 5023/1702/12, від 11 листопада 2019 року у справі № 5/229-04, від 21 січня 2019 року у справі № 916/215/15, від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 є необґрунтованими, оскільки у справах встановлені різні фактичні обставини. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року щодо відмови у видачі дублікату виконавчого документу необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржуване судове рішення в цій частині є законними та обґрунтованими, постановлено з додержанням норм права, підстави для його скасування відсутні. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного оскарження не підлягає окремому розгляду клопотання ТОВ «Спектрум Ессетс» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року. Керуючись пунктом 2 частини першої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов