Ухвала КАС ВС № 520/4577/19

УХВАЛА 08 лютого 2022 року Київ справа №520/4577/19 адміністративне провадження № К/9901/117/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 520/4577/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними та скасування висновків, стягнення судових витрат та моральної шкоди, УСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки Клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації за профілем «хірургічна допомога» від 05 квітня 2017 року (далі також - Висновок КЕО КЕК від 05 квітня 2017 року, Висновок № 1) з приводу надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Он Клінік Харків» (далі - ТОВ «Он Клінік Харків»); - визнати протиправним та скасувати висновок складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України від 19 лютого 2019 року (далі - Висновок КЕО КЕК від 19 лютого 2019 року, Висновок № 2), щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ «Он Клінік Харків»; - стягнути з відповідачів у рівних частинах судові витрати у розмірі 1 536,80 грн; - стягнути з Міністерства охорони здоров`я України (далі - Міністерство, відповідач -2) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 21 000,0 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано Міністерство в особі КЕК повторно розглянути питання якості надання ТОВ «Он Клінік Харків» медичної допомоги ОСОБА_1 з дотриманням вимог пункту 2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 69 від 05 лютого 2016 року) та пункту 7 Порядку контролю якості медичної допомоги (затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України № 752 від 28 вересня 2012 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308). У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу позивача задовольнив частково. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Висновку КЕО КЕК від 19 лютого 2019 року скасував. В цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував Висновок КЕО КЕК Міністерства від 19 лютого 2019 року. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду залишив без змін. Постановою Верховного Суду від 25 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасовано, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі № 520/4577/19 залишено в силі. 20 грудня 2021 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява про роз`яснення судового рішення (23 грудня 2021 року доповнення до заяви) в порядку статті 254 КАС України. На обґрунтування заяви позивач вказує, що йому не зрозуміло, якщо висновок КЕО КЕК не може бути скасований, ані в судовому, ані в позасудовому порядку, яким судом (адміністративним чи загальним) та у якому судочинстві (адміністративному чи цивільному) передбачена законодавством можливість для визнання висновку КЕО КЕК недійсним. У даному конкретному випадку, в який суд скаржник (позивач) повинен звернутися для визнання висновків КЕО КЕК недійсними, якщо Касаційний адміністративні суд відмовив у їх скасуванні через неможливість це зробити. З огляду на це позивач стверджує, що опинився в правовій невизначеності щодо оскарження висновків КЕО. Для вирішення питання, порушеного у заяві позивача, Верховний Суд ухвалою від 22 грудня 2021 року витребував із Харківського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 520/4577/19. 05 січня 2022 року дана справа надійшла до суду касаційної інстанції. У зв`язку з перебуванням у відпустці члена судової колегії - судді Калашнікової О. В. у період з 28 грудня 2021 року по 28 січня 2022 року (наказ від 17 грудня 2021 року № 84-к), подана заява вирішується колегією суддів у перший робочий день по виходу судді з відпустки. Ухвалою від 27 січня 2022 року Верховний Суд заяву про роз`яснення судового рішення призначив до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Так, рішення суду, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Відповідно до частини першої - третьої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Зі змісту наведеної норми процесуального закону слідує, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Суд, роз`яснюючи судове рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Якщо ж заявником фактично порушується питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, це не є підставою до роз`яснення рішення. Як вбачається з поданої заяви, позивачу не зрозумілі мотиви ухвалення Верховним Судом постанови щодо підстав залишення в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі № 520/4577/19. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 25 березня 2021 року наведено мотиви, за якими Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення в силі рішення окружного адміністративного суду. До того ж, питання, на які заявник хоче отримати роз`яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлені в такому аспекті, що вимагають від Суду додаткового обґрунтування уже прийнятого рішення, що не передбачено законодавством і є неприпустимим. Верховний Суд також зауважує, що при розгляді заяв учасників процесу про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи. Натомість, постановою Верховного Суду від 25 березня 2021 року, про роз`яснення якої подано заяву, скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції. Слід урахувати, що у даній справі Верховний Суд не приймав рішення, а скасувавши рішення суду апеляційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції, відтак відсутні підстави для роз`яснення постанови Верховного Суду від 25 березня 2021 року. Отже, ураховуючи викладене й зважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 25 березня 2021 року складена відповідно до вимог чинного законодавства, є чіткою та зрозумілою і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої відповідачем заяви. Поряд із тим, в контексті окремих аргументів заявника, колегія суддів вважає за необхідне закцентувати увагу на наступному. У заяві позивач стверджує, що він у касаційній скарзі не просив скасувати постанову апеляційного суду повністю, а лише в частині відмови у скасуванні висновку. Втім, за наслідками касаційного перегляду, Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції повністю і залишив в силі рішення суду першої інстанції. Надаючи оцінку таким доводам позивача Верховний Суд зазначає наступне. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, дійшов висновку про необхідність виходу за межі заявлених ним позовних вимог, задовольнивши позов в обраний ним спосіб. Апеляційний суд своєю чергою, переглядав рішення суду першої інстанції у вигляді зроблених ним висновків по суті спору, і з такими ж погодився. Відповідно, здійснюючи касаційний перегляд даної справи колегія суддів Верховного Суду перевіряла правильність застосування судами першої та другої інстанцій норм матеріального і процесуального права як з огляду на зміст та обсяг заявлених позивачем вимог, так і виходячи з висновків і мотивів судів зроблених за наслідками вирішення таких вимог. За наслідками касаційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і, погодивши висновки і мотиви, з яких виходив цей суд при вирішенні спору, залишив його рішення в силі. В цілому ж доводи заявника зводяться до незгоди з результатом вирішення справи в суді першої інстанції. Однак, Судом який вирішує спір по суті в межах заявлених позивачем вимог є суд першої та другої інстанцій. Касаційний суд своєю чергою є судом права а не факту, тобто він лише здійснює касаційний перегляд ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій рішень на предмет правильності застосування ними норм матеріального права та наявності - порушень судами норм процесуального права. На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що визначені КАС України підстави для роз`яснення постанови Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 520/4577/19 відсутні. Керуючись статтями 248, 254 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 520/4577/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними та скасування висновків, стягнення судових витрат та моральної шкоди - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.М. Соколов М.В. Білак О.В. Калашнікова , Судді Верховного Суду