LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/18322/20

від 09.02.2022 · Адміністративна

УХВАЛА про повернення касаційної скарги 09 лютого 2022 року м. Київ справа № 640/18322/20 адміністративне провадження № К/9901/45261/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, У С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у серпні 2020 року звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просила: - визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо проведення перевірки згідно направлення на проведення перевірки від 28 серпня 2019 року №3275, виданого на підставі наказу від 28 серпня 2019 року № 4072 у строк з 10 вересня 2019 року до 16 червня 2020 року; - визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві зі складання акту перевірки характеристик продукції від 10 вересня 2019 року №4072/188; - визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 18 червня 2020 року, прийнятих за результатами перевірки, а саме: №04.1-264, №04.1-265, №04.1-266, №04.1-267, №04.1-268, №04.1-269, №04.1-270, №04.1-271, №04.1-272, №04.1-273, №04.1-274, №04.1- 275, №04.1-276, №04.1-277, №04.1-278, №04.1-279. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача зі складання акту перевірки від 10 вересня 2019 року №4072/188. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 червня 2020 року: №04.1-264, №04.1-265, №04.1-266, №04.1-267, №04.1-268, №04.1-269, №04.1-270, №04.1-271, №04.1-272, №04.1-273, №04.1-274, №04.1- 275, №04.1-276, №04.1-277, №04.1-278, №04.1-279. У решті позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021року скасовано в частині визнання протиправними дії відповідача зі складання акту перевірки саме від 10 вересня 2019 року №4072/188 та постановлено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року залишено без змін. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року скасувати в частині задоволених позовних вимог. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої та підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, надання документа про сплату судового збору. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2021 року скаржником подано заяву про продовження процесуального строку для сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору у зв`язку із відсутністю коштів. Скаржник зазначає, що видатки Головного управління для сплати судового збору здійснюються за кодом економічної класифікації (КЕКВ) 2800 «Інші поточні видатки», згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року №

33. Вказує, що станом на 10 січня 2022 року оплата судового збору у сумі 45 400,00 грн за подання касаційної скарги у справі № 640/18322/20 неможлива у зв`язку з тим, що залишок коштів по КЕКВ 2800 складає нуль гривень, що підтверджується Довідкою фінансового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо сплати судового збору від 10 січня 2022 року № 08-0/253. Скаржник зазначає, що оплата судового збору буде здійснена в повному обсязі після затвердження кошторису на 2022 рік та отримання фінансування по КЕКВ 2800. Згідно із частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Вивчивши клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відсутність коштів не є поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної його сплати. Вирішуючи заявлене клопотання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить із наступного. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. З преамбули Закону України «Про судовий збір» вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною. Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана скаржником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору та не підтверджена жодними належними та допустимим доказами. Отже, скаржником в межах установленого Судом строку, не усунуто недоліки касаційної скарги та не надано доказів сплати судового збору. В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року надійшла на адресу Головного управління 12 листопада 2021 року, що підтверджується витягом із сайту АТ «Укрпошта» та трекінгом № 0102934438920, а, отже, останнім днем для подання касаційної скарги є 13 грудня 2021 року. Касаційна скарга направлена до Верховного Суду 07 грудня 2021 року. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк. Зважаючи на те, що в межах установленого Судом строку Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 22 грудня 2021 року та не усунуто недоліки касаційної скарги, касаційну скаргу слід повернути. Керуючись статтями 169, 299, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В :

1. Клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

4. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

5. Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, - повернути особі, яка її подала.

6. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя С.М. Чиркін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»