Ухвала КАС ВС № 520/6583/2020

УХВАЛА 07 лютого 2022 року Київ справа №520/6583/2020 адміністративне провадження №К/9901/43567/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 520/6583/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про поновлення на посаді, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Харківської обласної прокуратури (далі відповідач), в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Харківської області №801-к від 22 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та органів прокуратури Харківської області; - поновити ОСОБА_1 на посаді з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та органів прокуратури Харківської області (або на рівнозначній посаді за моєю згодою) з 25 квітня 2020 року; - стягнути з прокуратури Харківської області (Код ЄДРПОУ 02910108, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з наступного дня після звільнення 25 квітня 2020 року до моменту фактичного поновлення на роботі, виходячи із середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 1008,92 гривень помноженої на кількість днів затримки проведення такого розрахунку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позов задоволено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року по справі № 520/6583/2020 скасовано. Прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про поновлення на посаді відмовлено. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №520/6583/2020 скасовано. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №520/6583/2020 залишено без задоволення. На зазначену постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з тим, що під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Судом встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку. Так судом було встановлено, що підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду та якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому, скаржник не розмежував, яку норму права, на його думку, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду та щодо, якої відсутній висновок Верховного Суду, хоча такі підстави відносно застосування одних і тих самих норм права є взаємовиключними. На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявник підставою касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду, а також про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах Згідно з наказом Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2021 року № 84-к суддя-доповідач перебувала у відпустці з 28 грудня 2021 року по 28 січня 2022 року, відповідно до наказу від 28 січня 2022 року №15-кв суддя Білак М.В. перебувала у відпустці з 31 січня 2022 року по 04 лютого 2022 року, тому розгляд цієї касаційної скарги відбувся по виходу суддів. Проаналізувавши зазначені скаржником у уточненій касаційній скарзі, підстави касаційного оскарження судових рішень, Верховний Суд встановив наступне. Скаржником вказано, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права, а саме: пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» без урахування висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми права викладеного у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №815/1554/17. Також позивач зазначає, що суспільні відносини, що стосуються атестації прокурорів під час їх перебування на лікарняному, вже були предметом розгляду Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі 640/26135/19 ухвалено постанову від 28 жовтня 2021 року, якою рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/26135/19 скасовано. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду. Так, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі №910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі №923/682/16. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №757/31606/15-ц). Висновок Верховного Суду викладений у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №815/1554/17 зроблено за іншого правового врегулювання, а тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих постановах Верховного Суду, є безпідставними. Що стосується висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №640/26135/19 суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду. Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі. Всупереч вищенаведеному, скаржником не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. При цьому, у вказаній позивачем справі судами встановлено, що позивачем подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів. Першою кадровою комісією 17 жовтня 2019 року затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого датою проведення тестування позивача визначено 23 жовтня 2019 року до 2-ї групи. Позивач не з`явився на проведення атестації, у встановлений день та час, не повідомив про неможливість такого неприбуття та не просив відкласти проведення атестації на іншу дату у зв`язку із поважними причинами. В той же час, у справі № 520/6583/2020 судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурор Вінакова Тетяна Андріївна заяви до Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію не подавала. Тобто, висновок Верховного Суду викладений у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №640/26135/19, зроблений за інших фактичних обставин справи, а тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих постановах Верховного Суду, також є безпідставними. В той же час, підставою касаційного оскарження судових рішень позивач визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме підпункту 2 пункту 19 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах. Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 3, 329, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відкрити провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 520/6583/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про поновлення на посаді. Витребувати з рішення Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи №520/6583/2020. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська , Судді Верховного Суду