Ухвала КАС ВС № 520/3442/21

УХВАЛА 07 лютого 2022 року м. Київ справа № 520/3442/21 адміністративне провадження № К/990/2907/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е., суддів - Данилевич Н.А., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №520/3442/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської обласної прокуратури, в якому просила: - визнати неправомірною бездіяльність Харківської обласної прокуратури (прокуратури Харківської області) в частині невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні 05.05.2020 року в розмірі 25698,66 грн. середнього місячного заробітку та щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги по день фактичного розрахунку; - стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в зв`язку із звільненням у розмірі 25698,66 грн. середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100; - стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належної їй вихідної допомоги при звільненні із розрахунку в сумі 1223, 74 грн. за кожен день затримки розрахунку починаючи з 05.05.2020 року по день фактичного розрахунку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано неправомірною бездіяльність Харківської обласної прокуратури (прокуратури Харківської області) в частині невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні 05.05.2020 в розмірі 25 698,66 грн середнього місячного заробітку та щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги по день фактичного розрахунку. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму вихідної допомоги при звільненні у розмірі 25 698,66 грн середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №

100. Зобов`язано Харківську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні із розрахунку в сумі 1 223,74 грн за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 05.05.2020 по день фактичної виплати вихідної допомоги при звільненні. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №520/3442/21 скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Харківську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні із розрахунку в сумі 1223,74 грн за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 05.05.2020 по день фактичної виплати вихідної допомоги при звільненні. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Харківську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні у сумі 36 650 (тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят) грн 34 коп. В іншій частині зазначених позовних вимог - відмовлено. У іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року залишено без змін. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Харківською обласною прокуратурою подано до Верховного Суду касаційну скаргу. Заявник, посилаючись на положення пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України та необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, на який послався суд апеляційної інстанції, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові. Предметом спору цій справі, зокрема, є стягнення невиплаченої вихідної допомоги прокурору, у зв`язку із його звільненням за ініціативою роботодавця. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій застосували висновки Верховного Суду у справі від 23.12.2020 у справі №560/3971/19, від 25.02.2021 у справі №640/8461/20, в яких Суд указав, що унесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» зміни до КЗпП України не визначають особливостей регулювання трудових відносин прокурорів, а лише передбачають, що ці особливості встановлюються спеціальним законом. Водночас, частиною п`ятою статті 51 Закону №1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання. Верховний Суд також зазначив, що чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги, що є державною гарантією, що полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин. У касаційній скарзі заявник, зокрема, зазначає про необхідність відступлення від такого висновку Верховного Суду, який застосований судами попередніх інстанцій у цій справі, проте підставами для застосування положень пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначив про те, що не виплачуючи вихідну допомогу ОСОБА_1 , яка не пройшла атестацію, керувалися висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2018 року у справі №820/1119/16, відповідно до яких позивач у справі не набув права на отримання вихідної допомоги, оскільки його було звільнено з підстав та у порядку, визначених Законом України «Про прокуратуру», яким не передбачено такої виплати. Верховний Суд відхиляє такі доводи Харківської обласної прокуратури, оскільки такі аргументи носять формальний характер, не стосуються предмету спору у цій справі та не свідчать про існування обставин, що є критеріями застосування положень пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, так як саме висловлення Верховним Судом висновку у справі №560/3971/19 наразі і вирішує проблематику таких спорів та створює умови для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. Водночас, скаржником жодним чином не обґрунтована необхідність відступлення від сформованих висновків Верховного Суду щодо застосування норм права. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №520/3442/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: В. Е. Мацедонська Судді: Н. А. Данилевич С. А. Уханенко