Ухвала КАС ВС № 520/3411/21

УХВАЛА 07 лютого 2022 року м. Київ справа № 520/3411/21 адміністративне провадження № К/990/2245/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - ТУ ДСА України у Харківській області), в якому просила: визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Харківській області щодо припинення з 01 січня 2021 року виплати доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя, в тому числі їй, як судді Ленінського районного суду м. Харкова, а саме: надбавки за вислугу років 30 % від посадового окладу; скасувати наказ ТУ ДСА України в Харківській області від 25 січня 2021 року №01-06/07 про припинення з 01 січня 2021 року виплати доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя, в тому числі їй, як судді Ленінського районного суду м.Харкова, а саме: надбавки за вислугу років 30 % від посадового окладу; зобов`язати ТУ ДСА України в Харківській області провести нарахування та виплату судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01 січня 2021 року, а саме: виплату доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя, у виді надбавки за вислугу років 30 % від посадового окладу, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Харківській області щодо припинення з 01 січня 2021 року виплату доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя, в тому числі судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , а саме: надбавки за вислугу років 30 % від посадового окладу. Скасовано наказ ТУ ДСА України в Харківській області від 25 січня 2021 року № 01-06/07 про припинення з 01 січня 2021 року виплату доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя, в тому числі ОСОБА_1 , як судді Ленінського районного суду м. Харкова, а саме: надбавки за вислугу років 30 % від посадового окладу. Зобов`язано ТУ ДСА в Харківській області провести нарахування та виплату судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01 січня 2021 року , а саме: виплату доплат до посадового окладу суддям, які не здійснюють правосуддя, у виді надбавки за вислугу років 30 % від посадового окладу, з урахуванням виплачених сум. 12 січня 2022 року ТУ ДСА України у Харківській області надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року. Заявник, посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і відмовити в позові. Предметом спору у цій справі є правильність обчислення розміру суддівської винагороди суддям, які не здійснюють правосуддя, а саме; надбавки за вислугу років. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. ТУ ДСА у Харківській області зазначило, що касаційна скарга подається на судове рішення у справі, яку, на його думку, суди помилково розглянули за правилами спрощеного позовного провадження, що, на думку заявника, свідчить про її віднесення до категорії справ незначної складності. Водночас заявник послався на те, що скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на винятковість цієї справи та суспільний інтерес. Верховний Суд відхиляє такі аргументи заявника, зокрема, щодо помилковості розгляду судами справи за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на віднесення позивача до осіб, визначених приписами пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, так як право суду обрати форму судочинства обмежене приписами частини четвертої статті 12, статтями 257, 260 КАС України. Тому розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не свідчить про віднесення такої справи до категорії малозначних. Суд також не бере до уваги посилання ТУ ДСА у Харківській області на положення частини п`ятої статті 328 КАС України, як підставу для касаційного перегляду цієї справи, так як такі доводи не є самостійною підставою для касаційного оскарження зазначених судових рішень у цій справі, так як за нормами частини п`ятої статті 328 КАС України ці аргументи необхідно додатково зазначати виключно у разі оскарження судових рішень, перегляд яких у Верховному Суді не передбачено нормами КАС України. Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства, яким урегульована процедура визначення видатків на утримання суддів, тлумачення висновків Конституційного Суду України у справі №11-р/2018, з посиланням на іншу правову позицію суду першої інстанції, висловлену у справі за подібних обставин та результати ревізії фінансово-господарської діяльності ТУ ДСА у Харківській області. Проте такі мотиви мають суб`єктивний характер і виключають можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Інших підстав, визначених частиною четвертою статті 238 КАС України ТУ ДСА у Харківській області не указало. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Враховуючи те, що ТУ ДСА України у Харківській області не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко