Постанова 4857 № 380/6265/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6265/20 пров. № А/857/15355/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень-рішень, - суддя (судді) в суді першої інстанції Сакалош В.М., час ухвалення рішення: 10:46:03, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення: 29.10.2020, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №35/7.4-19/209000 від 27.07.2020, яким визначено до сплати суму податкових зобов`язань за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в розмірі 6880,01 грн мито та штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення №36/7.4-19/209000 від 27.07.2020, яким визначено до сплати суму податкових зобов`язань за платежем ПДВ і штрафних санкцій з ввезених на територію України товарів в розмірі 15136,04 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №35/7.4-19/209000 від 27.07.2020 Галицької митниці Держмитслужби. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №36/7.4-19/209000 від 27.07.2020 Галицької митниці Держмитслужби. Стягнуто з бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. Рішення мотивоване тим, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суми обов`язкових платежів, виходячи з первинних (реєстраційних) документів, тому ним виконані митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Галицька митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної документальної перевірки встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару позивачем надано документи, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару і, як наслідок, при декларуванні транспортного засобу занижено митну вартість. Зазначає, що твердження суду першої інстанції щодо можливості переходу права власності на автомобіль до інших осіб не грунтується на матеріалах справи та є припущенням, яке не підтверджене доказами. Крім того, звертає увагу суду, що долучені до матеріалів справи докази відповідача, а саме експортна декларація від 16.08.2017 №17LTKR5000EK023BD7 та рахунок-фактура від 16.08.2018 серія GA №2017-01876, що були надані компетентними органами Республіки Литви та додатково підтверджені компанією UAB «Gelgotos Transportas», вказують на заниження позивачем митних платежів, що мало місце під час здійснення митного оформлення транспортного засобу за МД №UA205100/2017/002484. Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені. У судовому засіданні представник позивача заперечив щодо доводів апелянта та просив залишити рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 23.06.2017 року посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205100/2017/002484, де декларантом (митним брокером) ТзОВ «ЗБС», являвся громадянин ОСОБА_2 , було проведено митне оформлення товару «автомобіль легковий, марки. «BMW 320», номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1995 см, потужність - 120 kw, тип кузова - седан, бувший у використанні, колісна формула - 4x2, колір-коричневий, календарний рік виготовлення: 2012, модельний рік виготовлення: 2012, дата введення в експлуатацію 02.07.2012». Згідно рахунку фактури №200555 від 11.08.2017 автомобіль було продано в адресу громадянина України ОСОБА_1 за ціною 8000 Євро. За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 239565,24 гривні було нараховано та сплачено 107012,54 гривень митних платежів. Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 29.05.2019 №(20.4/05)3В-4472 про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також був вищевказаний транспортний засіб. Волинська митниця Держмитслужби листом від 06.02.2020 №1106-7.3-20 на адресу Галицької митниці Держмитслужби надіслала лист ДФС України від 31.07.2019 №24758/7/99-99-20-02-01-17, яким надано інформацію митних органів Литовської Республіки. За результатами проведеного опрацювання зазначеного звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів до нього було встановлено, що автомобіль марки «BMW 320», номер кузова НОМЕР_1 був проданий компанією UAB «Gelgotos Transроrtas» громадянину ОСОБА_3 за ціною 10599 євро. З 03.07.2020 по 06.07.2020 працівниками Галицької митниці ДМС проводилась невиїзна документальна перевірка ОСОБА_1 з питань митної справи щодо дотримання вимог законодавства України з питань правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування, своєчасності та достовірності сплати митних платежів при оформленні товарів за митною декларацією №UA205100/2017/002484 від 17.08.2017. За наслідками перевірки був складений акт №17/7.4-19/ НОМЕР_2 від 07.07.2020. Згідно акту перевіркою було встановлено наступні порушення: - п. 2 ч. 2 ст. 52, п. 1 та пп. 5 п. 8 ст. 257, п. 1 ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита та митною декларацією №UA205100/2017/002484 від 17.08.2017 на загальну суму 5504,01 грн; - пп. в) п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість за митною декларацією від №UA205100/2017/002484 від 17.08.2017р на загальну суму 12108,83 грн. Податковий орган дійшов висновку, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару ОСОБА_1 надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару, внаслідок чого при декларуванні занижено митну вартість на суму 55040,11 грн. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №35/7.4-19/209000 від 27.07.2020, яким визначено до сплати суму податкових зобов`язань за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в розмірі 6880,01 грн мито та штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення №36/7.4-19/209000 від 27.07.2020, яким визначено до сплати суму податкових зобов`язань за платежем ПДВ і штрафних санкцій з ввезених на територію України товарів в розмірі 15136,04 грн. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (надалі - МК України) митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпеченню додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україна укладених у встановленому законом порядку. Пунктом 7 частини 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Відповідно до положень підпункту в) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 МК України). Між Урядом України і Урядом Литовської Республіки підписано Угоду про співробітництво в боротьбі з порушеннями митного законодавства, яка набула чинності 06.01.1994. Так, ст. 3, 4 цієї Угоди, передбачено, що Митні адміністрації Сторін за власною ініціативою чи по запиту здійснюють особливий нагляд за: а) особами, про яких відомо або які підозрюються в порушенні митного законодавства іншої Сторони; б) переміщенням товарів або платіжних засобів, про які митною адміністрацією однієї з Сторін повідомлено митній адміністрації іншої Сторони, що вони задіяні у широкомасштабному незаконному обігу на території цієї країни; в) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються з метою порушення митного законодавства іншої Сторони або підозрюються в цьому; г) місцями, що використовуються для зберігання товарів, які призначаються для широкомасштабного нелегального обігу на території іншої Сторони.

2. В межах своєї компетенції митні адміністрації Сторін не дозволятимуть: а) вивезення товарів, про які відомо, чи у відношенні яких є достатні підстави припускати, що вони вивозяться на територію іншої Сторони для іншої мети, ніж законний торговельний обіг між територіями держав Сторін; б) вивезення товарів, ввезення яких на територію країни іншої Сторони заборонене. Митні адміністрації Сторін за власною ініціативою або по запиту надаватимуть одна одній всю інформацію, необхідну для встановлення правильності: а) стягнення мита та інших імпортних та експортних зборів і платежів і, особливо, інформацію, що дає змогу встановити правильність митної оцінки товарів та їх тарифну класифікацію; б) застосування заборон і обмежень на ввезення, вивезення і транзит; в) використання правил визначення походження товарів, якщо це не передбачено іншими угодами. Згідно, ч. 1 ст. 17 Угоди, обмін допомогою, передбачений цією Угодою, здійснюється безпосередньо митними адміністраціями Сторін. Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (частина 6 статті 345 МК України). За змістом статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Пунктом 2 ч. 2 ст. 351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України (стаття 352 МК України). Відповідно до частин першої, дванадцятої статті 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству. Судом встановлено, що 20.02.2020 Галицькою митницею Держмитслужби отримано лист Волинської митниці Держмитслужби від 06.02.2020 № 1106-7.3-20, в додатках до якого направлено звернення митних органів Литовської Республіки від 29.05.2019 № (20.4/05)ЗВ-4472 із відповідними копіями документів, на підставі яких здійснено експорт товарів з території Європейського Союзу. У зазначеному листі компетентним органом Литовської Республіки зазначено про те, що компанія UАВ «Gelgotos Transроrtas» надала копії документів на підтвердження факту ввезення на митну територію України транспортних засобів, в тому числі транспортного засобу марки ВМW, моделі 320, номер кузова - НОМЕР_3 , в зв`язку з чим зазначені митні органи звернулися з метою підтвердження ввезення на митну територію України зазначеного транспортного засобу. З огляду на те, що транспортний засіб було ввезено на митну територію України та оформлено за МД №UА205100/2017/002484, дана обставина підтверджує факт завершення процедури оформлення експорту на митну територію України. За результатами проведеного аналізу документів, отриманих від Волинської митниці Держмитслужби та митних органів Литовської Республіки було встановлено, що вартість транспортного засобу марки ВМW, моделі 320, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_3 , ввезеного громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України товарів за митною декларацією №UА205100/2017/002484 відрізняється від вартості даного транспортного засобу, що була заявлена до митних органів Литовської Республіки. Отже, враховуючи вищенаведені положення законодавства, відповідно до статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351 МК України та на підставі наказу Галицької митниці Держмитслужби від 22.06.2020 № 285 було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання громадянином України ОСОБА_1 законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за митною декларацією №UА205100/2017/002484 від 17.08.2017. Згідно акту від №17/7.4-19/ НОМЕР_2 від 07.07.2020 встановлено, що 17.08.2017 до митного оформлення подано митну декларацію №UА205100/2017/002484 на товар: «Легковий автомобіль марки ВМW, моделі 320, номер кузова - НОМЕР_3 , двигун дизельний об`ємом 1995 смЗ, потужністю 120кW тип кузова - седан, кількість місць - 5, колір - коричневий, бувший у використанні, колісна формула - 4x2, рік випуску - 2012, модельний рік - 2012, дата введення в експлуатацію - 02.07.2012. Призначений для переміщення по дорогах загального користування». Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703329030. Ставка ввізного мита - 10%. Фактурна вартість товару - 8000 ЕUR (або згідно з встановленим НБУ курсом 1 Євро = 29,945655 грн на день митного оформлення - 239565,24 грн) Митна вартість визначена за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості товару та становить - 261156,06 гривень (8721,00 Євро). Разом з тим, згідно документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки, а саме експортної декларації МRN 17LТКR5000ЕК0ВD7 від 16.08.2017 та рахунку-фактури серії GА №2017-01876 від 16.08.2017, транспортний засіб марки ВМW, моделі 320, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_3 було продано ОСОБА_1 компанією UАВ «Gelgotos Transроrtas» за ціною 10559,00 Євро. Крім того, у результаті аналізу та співставлення копії експортної декларації від 16.08.2017 №17LТКR5000ЕК023ВD7 та фактури від 16.08.2017 серія GА № 2017-01876 встановлено, що відомості про одержувача, країну призначення, найменування, серійний номер (VIN-код), характеристики транспортного засобу (марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, тип двигуна тощо) співпадають. Згідно з графами 15 та 17 експортної декларації від 16.08.2017 №17LТКR5000ЕК023ВD7 країнами відправлення та призначення є Литовська Республіка та Україна, що свідчить про оформлення транспортного засобу у Литовській Республіці на експорт в Україну. Отже, встановлено повну відповідність транспортного засобу, що дає підстави однозначно його ідентифікувати. При хронологічному порівнянні подій продажу, оформлення експорту в Литовській Республіці та імпорту в Україні встановлено, що ці події відбувалися одночасно. Таким чином, за результатами проведеної документальної перевірки встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару громадянином України ОСОБА_1 надано документи, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару і, як наслідок, при декларуванні товару (транспортного засобу марки ВМW, моделі 320, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_3 ) занижено митну вартість на суму 55040,11 грн, чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52 МК України. З урахуванням наведеного, Галицькою митницею в межах наданих повноважень винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення № 35/7.4-19/209000 від 27.07.2020 та № 36/7.4-19/20900 від 27.07.2020. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 380/6265/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 24.01.2022 року