Ухвала КАС ВС № 640/14433/21

УХВАЛА 31 січня 2022 року м. Київ справа № 640/14433/21 адміністративне провадження № К/990/1470/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Данилевич Н.А., суддів: Уханенка С.А., Мацедонської В.Е., перевірив касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №640/14433/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про зобов`язання вчинити дії,- УСТАНОВИВ: 11 січня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачка звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, в якому просила суд зняти арешт з коштів, які містяться на всіх банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, в тому числі, але не виключно, виключити відомості про ОСОБА_1 , з Єдиного реєстру боржників. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Знято арешт з банківських рахунків, що належать ОСОБА_1 , накладений у межах виконавчого провадження № 57492650 постановами Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про арешт коштів боржника від 01 листопада 2018 року, 12 листопада 2018 року, 04 грудня 2018 року, 05 грудня 2018 року, 18 квітня 2019 року. Зобов`язано Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених на підставі виконавчого провадження № 57492650. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених на підставі виконавчого провадження № 57492650 - скасовано та прийнято в цій частині нове рішення. Зобов`язано Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича вирішити питання щодо закінчення виконавчого провадження ВП №57432650 з урахуванням обставин, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - залишено без змін. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Предметом розгляду даної справи є, зокрема, зобов`язання Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича вчинити певні дії. За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник зазначає, що підставою звернення до суду касаційної інстанції є п.3 ч.4 ст.328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Крім того, скаржник вказав, що рішення Верховного Суду з питання закінчення виконавчого провадження за п.5 ч.1 ст.39 Закону №1404-VІІ, виконавчий документ у якому був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VІІ, матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питання належного захисту прав осіб, що мають статус боржника у виконавчому провадженні, але виконавчий документ стосовно яких був скасований. Отже, скаржник жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний скаржником спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Аналіз правових норм та обставин справи доводить відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтею 287, статтею 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №640/14433/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич Судді С.А. Уханенко В.Е. Мацедонська