Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/14433/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14433/21 Головуючий у 1 інстанції: Аверкова В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Грибан І.О. Лічевецького І.О. За участю секретаря Мельник К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, в якому просила зняти арешт з коштів, які містяться на всіх банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , а також, провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, в тому числі, але не виключно, виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Знято арешт з банківських рахунків, що належить ОСОБА_1 , накладеного у межах виконавчого провадження № 57492650 постановами Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про арешт коштів боржника від 01 листопада 2018 року, 12 листопада 2018 року, 04 грудня 2018 року, 05 грудня 2018 року, 18 квітня 2019 року. Зобов`язано Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених на підставі виконавчого провадження № 57492650. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Приватний виконавець виконавчого органу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати пункт 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників - відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що формування відомостей про боржника та виключення цих відомостей у Єдиному реєстрі боржників здійснюється автоматично системою, а не вручну виконавцем, відтак, відповідач фізично не може виконати оскаржуване рішення та вилучити відомості про позивача із Єдиного реєстру боржників. Також, апелянт, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, вказує, що в разі повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ, особа не втрачає статусу боржника в розумінні статті 15 Закону №1404-VІІІ, а тому, завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону не є підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників. 06 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Також, 06 грудня 2021 року електронною поштою до суду апеляційної інстанції від представника Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича - Коверзнева Дмитра Вадимовича надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності сторони відповідача. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження ВП №57492650 з примусового виконання виконавчого напису №5545, виданого 06 жовтня 2018 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. щодо звернення стягнення з боржника ( ОСОБА_1 ). В межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем 01 листопада 2018 року, 12 листопада 2018 року, 04 грудня 2018 року, 05 грудня 2018 року, 18 квітня 2019 року прийняті постанови про арешт коштів боржника, якими накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в АТ «Сбербанк»: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; в АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; в АТ «Сбербанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_3; в АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6; в АТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_13, № НОМЕР_14. 28 грудня 2019 року приватним виконавцем складено акт про те, що боржник не має майна на яке можна звернути стягнення, а вжиті виконавчі дії, щодо його розшуку виявилися безрезультатними. Приватним виконавцем 28 грудня 2019 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року у справі №752/22324/20 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5545, вчинений 06.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за період із 22.06.2017 р. по 15.08.2018 р. в загальному розмірі 33342,07 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису в сумі 1000,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили 16 лютого 2021 року. 11 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича із заявою про зняття арешту з банківських рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_1 та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Листом від 29 березня 2021 року № 9873 приватний виконавець повідомив ОСОБА_1 , що підстава для зняття арешту з коштів боржника відсутня, оскільки, на момент її розгляду виконавець не може вчиняти жодних процесуальних дій в межах завершеного виконавчого провадження № 57492650. Не погоджуючись із відмовою відповідача зняти арешт з банківських рахунків та виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених на підставі виконавчого провадження № 57492650. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (набув чинності 05 жовтня 2016 року, далі - Закон № 1404-VІІІ). За приписами частини 1 статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ, боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Частиною 1 статті 9 Закону №1404-VІІІ визначено, що єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Частиною 5 статті 9 Закону №1404-VІІІ передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. За приписами частини 6 статті 9 Закону №1404-VІІІ, єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо). Наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256 затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - Положення № 2432/5) Пунктом 6 розділу Х Положення № 2432/5 передбачено, що система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови, зокрема; про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем виконавчого органу Чернігівської області Палігіним О.П. винесено постанову від 28 грудня 2019 року ВП №57432650, якою, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, вирішено виконавчий документ повернути стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ (а.с. 11-12). Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року у справі №752/22324/20 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5545, вчинений 06.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за період із 22.06.2017 р. по 15.08.2018 р. в загальному розмірі 33342,07 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису в сумі 1000,00 грн. (а.с. 13-18). ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 11 березня 2021 року, в якій просила зняти арешт з банківських рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_12 , зокрема, але не виключно відкритих в АТ «ПриватБанк», а також, виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників (а.с. 20-22). Листом від 29 березня 2021 року № 9873 приватний виконавець повідомив ОСОБА_1 , що підстава для зняття арешту з коштів боржника відсутня, оскільки, на момент її розгляду виконавець не може вчиняти жодних процесуальних дій в межах завершеного виконавчого провадження № 57492650 (а.с. 23-24). Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис № 5545, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 57492650, в межах якого було накладено арешт на всі кошти позивача, визнаний таким, що не підлягає виконанню, а тому, ОСОБА_1 не перебуває у статусі боржника. Отже, судом першої інстанції, для належного захисту прав позивача, зобов`язано відповідача виключити відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , з Єдиного реєстру боржників внесенні на підставі виконавчого провадження № 57492650. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Колегія суддів зазначає, що виконавче провадження ВП №57432650 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, у боржника - ОСОБА_1 відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. В силу вимог частини 7 статті 9 Закону №1404-VІІІ, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Отже, імперативні приписи вищевказаної норми встановлюють, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у випадку винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виключно на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону№1404-VІІІ. Водночас, пункт 2 частини 1 статті 37 Закону №1404-VІІІ, на підставі якого було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні ВП №57432650, не входить до правових підстав виключення відомостей з вказаного Єдиного реєстру боржників стосовно позивача, та які закріплені в частині сьомій статті 9 Закону України «Про виконавче провадження». Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 червня 2020 року у справі № 160/4015/19. Таким чином, колегія суддів вважає, що у випадку винесення приватним виконавцем виконавчого органу Чернігівської області Палігіним О.П. постанови від 28 грудня 2019 року ВП №57432650, якою виконавчий документ повернути стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ - відсутні підстави для виключення позивача з Єдиного реєстру боржників. Колегія суддів враховує, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року у справі №752/22324/20 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5545, вчинений 06.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною, та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно пункту 5 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 вересня 2019 року у справі №820/1597/17 зазначив наступне: «...повернення виконавчого документа та закінчення виконавчого провадження передбачають різні правові наслідки, а саме: у разі повернення виконавчого документа стягувач не позбавлений права повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, а у разі закінчення виконавчого провадження, на підставі вимоги приватного нотаріуса про повернення виконавчого напису без виконання, розпочати (відкрити) виконавче провадження повторно законодавством не передбачено». Частиною 1 статті 40 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. З вищевказаного вбачається, що однією з умов виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників є винесення виконавцем постанови, зокрема, про закінчення виконавчого провадження, в тому числі, на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ. Разом з тим, як наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №821/653/17, вимога про зобов`язання відповідача виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника не може бути задоволеною, оскільки, ведення даного реєстру здійснюється автоматично, у разі закінчення виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. В апеляційній скарзі Приватний виконавець виконавчого органу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович звертає увагу на те, що формування відомостей про боржника та виключення цих відомостей у Єдиному реєстрі боржників здійснюється автоматично системою, а не вручну виконавцем, відтак, відповідач фізично не може виконати оскаржуване рішення та вилучити відомості про позивача із Єдиного реєстру боржників. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зобов`язано Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених на підставі виконавчого провадження № 57492650. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2021 року у справі №646/6177/17 зазначив наступне: «... спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення». Нормами ч. 2 ст. 39 Закону №1404-VІІІ передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. З огляду на те, що питання про закінчення виконавчого провадження залишається не вирішеним, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту прав та інтересів позивача буде зобов`язання Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича вирішити питання щодо закінчення виконавчого провадження ВП №57432650 з урахуванням обставин, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , а тому, рішення суду підлягає скасуванню в частині з прийняттям нового рішення в цій частині, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині з прийняттям нового рішення в цій частині. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 286, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного виконавця Виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Приватного виконавця Виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників внесених на підставі виконавчого провадження № 57492650 - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення. Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого органу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича вирішити питання щодо закінчення виконавчого провадження ВП №57432650 з урахуванням обставин, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Грибан І.О. Лічевецький І.О.