Ухвала КАС ВС № 320/388/21

УХВАЛА 31 січня 2022 року м. Київ справа № 320/388/21 адміністративне провадження № К/990/2049/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Кіровоградської обласної державної адміністрації на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Кіровоградська ОДА), в якому просив: визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 28 грудня 2020 року №39-вс «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність»; визнати протиправним і скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 у 2020 році, затвердженого розпорядженням відповідача від 21 грудня 2020 року №339-к в частині виставлення балів та негативної оцінки; визнати протиправним і скасувати розпорядження Кіровоградської ОДА від 24 листопада №353-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити його на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації та стягнути з Кіровоградської ОДА на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року в позові відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 28 грудня 2020 року №39-вс «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність». Визнано протиправним і скасовано розпорядження Кіровоградської ОДА від 24 грудня 2020 року №353-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено позивача на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації з 28 грудня 2020 року. Стягнуто з Кіровоградської ОДА на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 грудня 2020 року по 07 грудня 2021 року. В іншій частині позову відмовлено. 10 січня 2022 року Кіровоградська ОДА подала касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить переглянути оскаржене судове рішення на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Предметом спору у цій справі є правомірність розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення, висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності та звільнення з посади категорії "Б" державного службовця. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі Кіровоградська ОДА зазначила, що оскаржує судові рішення на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, послалося на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного. Так, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Водночас лише загальні посилання заявника на його відсутність висновку Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки Кіровоградською ОДА не зазначено конкретно норми права, що неправильно застосовано судами і потребує вирішенню Верховним Судом шляхом формування відповідного висновку, за обставин, установлених судами у цій справі. Так, аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, цитування норм Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640, з подальшим їхнім тлумаченням, проте заявник не конкретизував в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції цих норм та не виклав їх у взаємозв`язку із обставинами справи та виключними підставами, передбаченими частиною четвертою статті 328 КАС України. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з`ясування її обставин судом апеляційної інстанції, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі. Отже, у скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки норми КАС України вимагають визначення такої норми, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права. Тому лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кіровоградської обласної державної адміністрації на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуповернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко