Постанова Одеський апеляційний суд № 523/6313/21

Номер провадження: 33/813/252/22 Номер справи місцевого суду: 523/6313/21 Головуючий у першій інстанції Кремер І.О. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.01.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, за участю секретарки судового засідання Янковської Ю.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О. від 10.12.2021 року установив Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 26.03.2021 року о 16 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_1 , в м. Одеса, по пр. Добровольського, 112/4, перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає її винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскількипро день та час розгляду справи його не було повідомлено судом першої інстанції. Крім того звертає увагу на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а просив провести його виключно у закладі охорони здоров`я. Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду, в якому ОСОБА_1 просить поновити строк як пропущений з поважної причини, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи та про існування оскаржуваної постанови він дізнався тільки 28.12.2021 року з ЄДРСР. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу, яка ним зазначена у апеляційній скарзі. Відповідно до п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. До суду повернулось поштове повідомлення форми Ф-119 з відмітною «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що апелянт до операторів поштового зв`язку не звертався. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином. Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів отримання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 враховуючи те, що розгляд справи було здійснено судом без його участі апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду підлягає поновленню. Що стосується розгляду апеляційної скарги по суті, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння або у неї були явні ознаки алкогольного сп`янінняпід час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Доводи ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненому правопорушенні апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №077381 від 26.03.2021 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 26.03.2021 року о 16 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», д/н НОМЕР_1 , в м. Одеса, по пр. Добровольського, 112/4, перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУкраїни (а.с.2). Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та у медичному закладі підтверджується оглянутим під час підготовки до апеляційного розгляду відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на вимоги співробітників поліції відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу так і у медичному закладі, при цьому працівниками поліції йому було роз`яснено як порядок проходження такого огляду, так і наслідки відмови від його проходження. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, щовін наполягав на проходженні огляду в медичному закладі спростовуються зазначеним відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, разом з тим ОСОБА_1 відмовився від проходження таких оглядів. Крім того, з оглянутого відеозапису вбачається, що на вимогу поліцейського ОСОБА_1 дійсно намагався пройти перевірку за допомогою спеціального технічного засобу, разом з тим, незважаючи на роз`яснення працівником поліції порядку проходження такого огляду, він неодноразово не виконав необхідних дій для відбору достатньої для проведення тесту кількості повітря, що позбавило можливості здійснити перевірку. Апеляційний суд вважає, що поліцейський дійшов вірного висновку, що своїми діями щодо неналежного проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 фактично відмовився від його проходження. При цьому співробітником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 право пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що він також відмовився. Також апеляційний суд вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 на проведення медичного огляду без участі свідків, оскільки у відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП залучення свідків під час проведення огляду осіб здійснюється лише в разі неможливості застосування поліцейським технічних засоби відеозапису. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозиція ст.130 КУпАП передбачає притягнення водія до адміністративної відповідальності як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, відповідно до положень ст.130 КУпАП, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа вважає, що не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на місці зупинки або в умовах медичного закладу, що було встановлене в передбаченому законом порядку. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, а тому висновок районного суду про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст.33 КУпАП на накладено стягнення у межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О. від 10.12.2021 року - задовольнити та поновити строк на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О. від 10.12.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець