Постанова Львівський апеляційний суд № 461/7791/21

Справа № 461/7791/21 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 33/811/1858/21 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю представника Львівської митниці Держмитслужби Васецького Євгена Ігоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Бащука Олега Григоровича, на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що становить 33842 (тридцять три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 79 коп. з конфіскацією вилученого згідно протоколу про порушення митних правил № 1342/20900/21 від 21.07.2021 товару, а саме: запчастини до автомобіля в асортименті, в кількості 86 шт., загальною вагою 108 кг. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 454 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Держмитслужби витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 909 грн 29 коп. Згідно з постановою суду, 21.07.2021, о 00 год 39 хв, в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб, марки «VW TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому в якості водія перебував ОСОБА_1 , що слідував з Республіки Польща в Україну. В ході огляду автомобіля, під капотом в конструктивних порожнинах було виявлено товар прихований від митного контролю з використовуванням засобів, що утруднюють виявлення товарів про що свідчить акт огляду від 21.07.21, а саме: запчастини до автомобіля в асортименті, в кількості 86 шт., загальною вагою 108 кг. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з використовуванням засобів, що утруднюють виявлення товарів. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Не погоджуючись з даною постановою, представник Львівської митниці Держмитслужби Бащук Олег Григорович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року, винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, накласти на нього стягнення у виді штрафу 102514 грн 35 коп. з конфіскацією предметів правопорушення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь митниці витрати, пов`язані із зберіганням товару на складі митниці. В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду першої інстанції є необ`єктивною, невмотивованою та безпідставною, а висновок судді помилковим та необґрунтованим, зважаючи на наступне. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції всупереч нормам ст. 251 КУпАП прийнято до уваги фактуру № FV/107/2021, однак без жодних обґрунтувань не взято до уваги висновок експерта Львівського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби України, який знаходився у справі та складений експертом офіційної експертної установи митної служби України, відповідно до якого загальна вартість вилучених у ОСОБА_1 товарів становить 102514,35 грн. Зазначає, що судом безпідставно надано перевагу одному доказу над іншим, що призвело до накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на третину меншого, ніж мав би бути накладений згідно матеріалів справи. Вказує на те, що винесена постанова не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки - сприяє їх вчиненню в майбутньому та породжує почуття безвідповідальності за вчинення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисник-адвокат Пославський С.І. належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, однак в судові засідання, призначені на 29.12.2021, 12.01.2022, 02.02.2022 не прибули, клопотань про перенесення слухання справи в суд апеляційної інстанції не подавали. Крім цього, захисник-адвокат Пославський С.І. належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, на офіційному сайті Львівського апеляційного суду було завчасно оприлюднено повідомлення про виклик в судове засідання ОСОБА_1 для розгляду апеляційної скарги представника митного органу на постанову судді на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року, яке було призначене на 12.15 год 02.02.2022. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Так, практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заслухавши представника митного органу Васецького Є.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, перевіривши наявні матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, а саме: протоколом про порушення митних правил № 1342/20900/21 від 21.07.2021; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21.07.2021;описом вилучених предметів від 21.07.2021; контрольним талоном; фотокопіями; доповідною та службовими записками. Доведеність вини та кваліфікація дій правопорушника в апеляційній скарзі не оспорюються. Щодо стягнення, з яким апелянт не погоджується, то воно накладене судом з дотриманням вимог закону відповідно до санкції ч. 1 ст. 483 МК України. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, серед яких, зокрема є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно з положеннями ст. 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу. Враховуючи наведене, зі системного аналізу норм Митного кодексу України вбачається, що вартість товару, що переміщується через митний кордон України, є вартість товарів, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджується платіжними документами, якими стверджується вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно з наявного в матеріалах справи рахунку-фактуру (а.с.74-76), такий містить усю необхідну інформацію, яка надає змогу ідентифікувати товар, його кількість та вартість, що фактично сплачена за нього. Зокрема, фактично сплачена вартість придбаного товару складає 4854,17 злотих, що станом на 21.07.2021 року згідно курсу НБУ становить 33842,79 грн. Виявлений та вилучений під час огляду автомобіля марки «VW TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , товар відповідає товару, вказаному у рахунку-фактурі. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003301-0666 від 31 серпня 2021 року, згідно якого вартість безпосередніх предметів правопорушення становить 102 514,35 гривень, зроблений на підставі інформації про вартість товарів, отриманої з мережі Інтернет на території України, яка є необ`єктивною та завищеною, замість митної вартості, яка базується на ціні, що фактично сплачена за цей товар на території Польщі. При цьому слід зазначити, що рахунок-фактура є належно оформленим, містить у собі всі реквізити, а даних про внесення до поданого рахунку-фактури неправдивих відомостей щодо ціни товару, матеріали справи не містять. Таким чином, при визначенні вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил суддя першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення вірно врахував представлений ОСОБА_1 рахунок-фактуру від 19 липня 2021 року, якими підтверджується факт купівлі вилученого товару. З огляду на наведене, доводи представника митниці щодо неврахування висновку експерта Львівського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби України, є безпідставними й до уваги суд апеляційної інстанції не бере, оскільки такий не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, й обґрунтовано дійшов висновку про накладення стягнення на ОСОБА_1 у розмірі вартості товару - 33842,79 грн., мотивувавши своє рішення. Твердження апелянта про незаконність та необґрунтованість судового рішення апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Ураховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для зміни чи скасування рішення не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. ст. 528, 530 МК України, апеляційний суд, - постановив: Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Бащука Олега Григоровича - без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк