Постанова 4807 № 331/2193/21

Дата документу 01.02.2022 Справа № 331/2193/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №331/2193/21 Головуючий у 1 інстанції: Солодовніков Р.С. Провадження № 22-ц/807/426/22 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2022 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Крилової О.В. при секретарі: Бєлової А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики,- В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2021 року позов залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_1 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався приписами ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, якими встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду. Витрати на професійну правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , суд першої інстанції стягнув на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись, на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що про час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином є помилковими, оскільки повістки про виклик до суду не надходили ні на його адресу, ні на адресу його представника. Так, ОСОБА_1 , зазначає, що ним було отримано судову повістку про призначення розгляду справи на 06 жовтня 2021 року о 16-00 год. При цьому, 25 вересня 2021 року, ним через ФОП ОСОБА_3 , який офіційно здійснює поштово-кур`єрську діяльність за КВЕДом 53.20 «Інша поштова та кур`єрська діяльність (основний від діяльності), про що є відповідна інформація на сайті Міністерства Юстиції України», на адресу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя було направлено заяву про розгляд справи без участі позивача або його представника, пакет № 4235681 від 25 вересня 2021 року. Крім того, 18 жовтня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Камінським А.Е. було подано заяву про забезпечення позову, що вказує на зацікавленість позивача у вирішенні справи. Проте, після постановлення ухвали про залишення без розгляду, ОСОБА_1 звернувся до ФОП ОСОБА_3 щодо доставки пакету № 4235681 від 25 вересня 2021 року. Листом від 16 листопада 2021 року ФОП ОСОБА_3 , посилаючись на карантинно-епідеміологічний стан та низьку дисципліну персоналу, повідомив про втрату пакету № 4235681 від 25 вересня 2021 року. Таким чином, по незалежним від позивача підставам заява про розгляд справи без позивача або його представника не надійшла до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. При цьому, оскільки до часу звернення ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 , позивач був необізнаний про втрату поштового пакету та необхідність повторного направлення до суду заяви про розгляд справи без участі позивача або його представника. Скаржник також зазначає, що його не було повідомлено належним чином про судове засідання, призначене на 03 листопада 2021 року на 15 год. 30 хв. 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до філії Харківської дирекції АТ «Укрпошта» з заявою повідомлення стосовно поштових надходжень в період з 06 жовтня 2021 року, зокрема, з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Після отримання відповіді вона буде долучена до матеріалів справи. Крім вищенаведеного, ОСОБА_1 також зазначає, що в позовній заяві ним було вказано електронну адресу, на яку, надійшла копія оскаржуваної ухвали. Проте. Судова повістка Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про судове засідання, призначене на 03 листопада 2021 року на 15 год. 30 хв. на електронну адресу ОСОБА_1 не надходила. При цьому, заяви про отримання текстів судових повісток у вигляді SMS- повідомлень, ОСОБА_1 , до суду не подавалось. У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2021 року залишити без змін. Представник відповідача адвокат Малишев О.В в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення,а ухвалу суду без змін. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст. 257 ЦПК України. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Умовою для застосування ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду. Так, колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2021 року, зазначаючи про повторну неявку позивача у судове засідання без поважних причин, суд першої інстанції зазначає лише про неявку ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 03 листопада 2021 року на 15 год. 30 хв. Разом з тим, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 рокуприйнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики. Підготовче судове засідання призначено на 14 червня 2021 року о 15 год. 00 хв. (а.с. 17). Доказів отримання ОСОБА_1 судової повістки на 14 червня 2021 року матеріали справи не містять. 11 червня 2021 року від ОСОБА_2 , на адресу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 23). З протоколу судового засідання від 14 червня 2021 року вбачається, що слухання справи було відкладено на 06 липня 2021 року на 14 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою учасників справи (а.с. 24). В матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS одержувачу ОСОБА_1 щодо документу «судова повістка про виклик до суду по справі № 331/2193/21 на 06 липня 2021 року 14:30 (а.с. 26). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2021 року закрито підготовче судове провадження по цій справі. Призначено справу на 28 липня 2021 року на 15 год. 30 хв. (а.с. 42). З протоколу судового засідання від 06 липня 2021 року також вбачається, що слухання справи було відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи (а.с. 41). З довідки про доставку SMS щодо документу «судова повістка про виклик до суду по справі № 331/2193/21 на 28 липня 2021 року 15:30» вбачається, що SMS повідомлення доставлено одержувачу ОСОБА_1 (а.с. 45). З протоколу судового засідання від 28 липня 2021 року вбачається, що слухання справи було відкладено на 31 серпня 2021 року на 15 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою учасників справи (а.с. 24). Судова повістка, направлена на адресу ОСОБА_1 , з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повернулась до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 56-57). Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. З протоколу судового засідання від 31 серпня 2021 року вбачається, що слухання справи було відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи на 06 жовтня 2021 року о 16 год. 00 хв. (а.с. 58). Про судове засідання, призначене на 06 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 судом повідомлено через SMS повідомлення (а.с. 60). З протоколу судового засідання від 06 жовтня 2021 року вбачається, що слухання справи було відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи на 03 листопада 2021 року о 15 год. 30 хв. (а.с. 62). З довідки про доставку SMS вбачається, що судом було сформовано SMS повідомлення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання (а.с. 65). Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання 03 листопада 2021 року. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не звернув увагу на наступне. Відповідно до ч. 13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Згідно із п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Проте, в матеріалах цивільної справи відсутні письмові заяви позивача про отримання повісток шляхом надіслання йому SMS -повідомлень. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про належне повідомлення ОСОБА_1 про призначення судового засідання, не відповідають матеріалам справи. Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Суд повинен забезпечити особі реальний, а не формальний доступ до правосуддя, що гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 р., в контексті забезпечення права особи на ефективний засіб юридичного захисту передбаченого ст. 13 даної Конвенції. Ця Конвенція підлягає застосуванню національними судами відповідно до правил ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (див. mutatis mutandis рішення від 12 липня 2001 року у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany), заява № 42527/98, § 44). Право доступу до правосуддя, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, може зазнавати обмежень, що застосовуються на розсуд держави-члена. Суд повинен встановити "розумну пропорційність" зазначених обмежень меті їх запровадження, а також з`ясувати, чи не звужується вказане право в результаті їх застосування. (справа "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії" рішення від 23 червня 1995 року). З урахуванням позиції Європейського Суду, колегія суддів також звертає увагу на те, що зазначена справа у провадженні суду перебуває з жовтня 2016 року, тобто більше чотирьох років. Отже, судом першої інстанції також не враховано, що залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку позбавляє позивача права на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції. За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо його неналежного повідомлення про дату, час та місце судового засідання, знайшли своє підтвердження. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 376, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2021 рокуу цій справі - скасувати, справу направити для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 03 лютого 2022 року. Головуючий: Судді: