Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/10043/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" січня 2022 р. Справа№ 910/10043/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Євсікова О.О. Попікової О.В. за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д. за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 19.01.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-пром групп" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021, повний текст складено та підписано 18.10.2021, у справі № 910/10043/21 (суддя Щербаков С.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-пром групп" до Фізичної особи-підприємця Талах Олексія Володимировича про стягнення 221 086,72 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-пром групп" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Талах Олексія Володимировича (далі -відповідач) про стягнення витрат, понесених позивачем на усунення недоліків товару у сумі 61 086,72 грн та доходи, які міг би реально одержати позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушено відповідачем - 160 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1401/0421 купівлі-продажу обладнання від 14.04.2021. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі №910/10043/21 у позові відмовлено. Суд виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-пром групп" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі №910/10043/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Також, в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю (з викликом) представників сторін. Позивач зазначив, що подана відповідачем до відзиву видаткова накладна № ТА-0000003 від 22.04.2021 не є належним доказом прийому-передачі позивачем товару після випробувального періоду, оскільки така видаткова накладна містить підпис не директора ТОВ "Альянс-пром групп", а іншої особи. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації підпису на видатковій накладній. На думку позивача, відповідач не довів факт поставки і належного прийняття товару позивачем. Також позивач наголосив, що судом безпідставно здійснено висновок про недоведеність позивачем витрат на ремонт спірного пневмонагнітача, оскільки позивачем подано до суду належні докази в підтвердження факту виконаних та оплачених робіт. Серед іншого, позивач також вважає помилковим висновок суду щодо відсутності підстав для відшкодування упущеної вигоди, позаяк на думку позивача, поставка відповідачем товару неналежної якості та невиконання умов договору субпідряду позивачем має прямий причинно-наслідковий зв`язок. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10043/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/10043/21. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва. 24.11.2021 матеріали справи №910/10043/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-пром групп" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі №910/10043/21. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-пром групп" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 15.12.2021 о 14:20 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08.12.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.12.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. У судових засіданнях від 15.12.2021, від 17.01.2021 було оголошено перерву, зокрема до 19.01.2021 на 11:00 год. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване. Відповідач зазначив, що позивачем було сплачено відповідачу повну вартість товару після закінчення випробувального терміну, підписано акт прийому-передачі, в якому підтверджено робочий стан товару та підписано видаткову накладну без жодних зауважень, що свідчить про те, що відповідач належним чином виконав умови договору. Також 17.01.2022 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Колегія суддів, дійшла висновку залишити додаткові пояснення без розгляду та не враховувати їх під час апеляційного перегляду справи, з огляду на ненадання доказів надіслання таких пояснень іншим учасникам, та враховуючи те, що такі пояснення подані з порушенням строку, встановленого ст. ст. 80, 81, 118 ГПК України. Розгляд клопотань. В ході апеляційного розгляду справи позивач просив призначити у справі почеркознавчу експертизу. В обгрунтування цього клопотання заявник наголосив, що подана відповідачем до відзиву видаткова накладна № ТА-0000003 від 22.04.2021 не є належним доказом прийому-передачі позивачем товару після випробувального періоду, оскільки містить підпис не директора ТОВ "Альянс-пром групп", а іншої особи. Тому заявник наполягає на призначенні експертизи з метою ідентифікації підпису на видатковій накладній. Колегія суддів зауважує, що аналогічне клопотання відповідач заявляв під час розгляду справи у суді першої інстанції, у задоволенні якого судом було відмовлено. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги твердження та заперечення сторін, також не вбачає підстав для задоволення цього клопотання. За приписами ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. З огляду на приписи ст. 99, 101 ГПК України, проаналізувавши клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, за оцінкою суду апеляційної інстанції, позивачем не доведено підстав для її призначення під час апеляційного перегляду справи. При цьому, колегія суддів враховує, що у даному випадку суд може встановити обставини, які входять до предмета доказування у цьому спорі, та вирішити спір на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань. Явка представників сторін. В судове засідання від 19.01.2022 з`явилися усі учасники справи. Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з такого. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 14.04.2021 між Фізичною особою-підприємцем Талах Олексієм Володимировичем (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-пром групп" (далі - покупець) укладено договір №1401/0421 купівлі-продажу обладнання, умовами якого передбачено, що продавець продає, а покупець приймає та оплачує пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD), (далі - товар), в порядку та на умовах, визначених даним договором. Відповідно до п. 3.1. договору, покупець здійснює попередню оплату у розмірі 13 120,00 грн за користування товаром під час випробувального (тестового) періоду, під час якого встановлюється технічний стан товару, його комплектність та якість. Випробувальний (тестовий) період становить 3 дні. Згідно п. 3.2 договору, у разі успішного проходження товаром випробувального (тестового) періоду, а саме: не було виявлено зауважень по кількості, асортименту, комплектності, наявності видимих дефектів товару, технічному стану об`єкту, наявності усіх документів, покупець здійснює оплату за товар відповідно до виставленого продавцем рахунку за мінусом суми оплаченої за користування товаром під час випробувального (тестового) періоду, протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Пунктом 3.6. договору передбачено, що загальна вартість пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD) становить 110 000,00 грн з урахуванням ПДВ. Поставка товару здійснюється на об`єкт постачальника за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 103 (п. 4.1. договору). За умовами п. 4.5. договору, право власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцю. У відповідно до п. 6.1. договору, покупець та продавець проводять прийом-передачу товару за адресою: м. Київ, вул. Закревського,

103. Факт прийому-передачі товару оформляється і підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими на це представниками сторін. Згідно п. 6.2. договору, перевірка кількості, асортименту, комплектності, наявності видимих дефектів товару, технічному стану об`єкту, наявності усіх документів, передбачених п. 4.7. цього договору, здійснюється сторонами при проведенні прийому-передачі товару та під час випробувального (тестового) періоду. У разі, якщо при прийомі-передачі товару або під час випробувального (тестового) періоду були виявлені дефекти, комплектності, асортименту, технічного стану товару покупець має право відмовитися від купівлі даного товару (п. 6.3. договору). За умовами п. 6.4. договору, у разі, якщо при прийому-передачі товару або після закінчення випробувального (тестового) періоду не було виявлено дефекти, комплектності, асортименту, технічного стану товару покупець має право на власний розсуд вирішити чи купувати даний товар. У разі купівлі сторони підписують видаткову накладну. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 10.4. договору). Як зазначає позивач, на виконання умов договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку, позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 13 120,00 грн за користування товаром під час випробувального (тестового) періоду, що підтверджується платіжним дорученням № 264 від 15.04.2021. Позивач також зазначив, що 16.04.2021 відповідачем було передано позивачу товар - пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD) на випробувальний період. Крім того, позивач вказує, що 20.04.2021 та 21.04.2021 ним здійснено подальшу оплату товару у вигляді авансових платежів на суму 50 000,00 грн та 46 880,00 грн згідно платіжних доручень № 274 та №

278. Проте, позивачем під час випробувального (тестового) періоду обладнання пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781) виявлені наступні недоліки: під час проведення робіт виявлено підтікання мастила, великий розхід палива, машина перестала подавати розчин (немає тиску), не переміщує розчин при напрузі бака більш ніж на половину, про що позивачем 22.04.2021 складено акт про виявлені недоліки. Так, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №27/04-1 від 27.04.2021, в якій позивач просив відповідача замінити товар неналежної якості, а саме пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781) на аналогічний належної якості у найкоротший період та у разі відсутності аналогічного товару, повернути покупцю суму сплаченого покупцем авансу за товар на підставі договору у розмірі 110 000,00 грн та відшкодувати збитки, що спричинені наданням товару неналежної якості у сумі 10 000,00 грн/доба., що підтверджується копією фіскального чеку від 30.04.2021 та описом вкладення у цінний лист. Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав. Позивач зазначає, що ним за власні кошти було відремонтовано товар, на підтвердження чого додано до позовної заяви договір № 2804/21П про здійснення ремонту обладнання від 28.04.2021, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Іствуд-Україна», відповідно до якого позивач доручив, а ТОВ «Іствуд-Україна» зобов`язалося за дорученням позивача надати останньому послугу по ремонту пневмонагнітача позивача (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781). В свою чергу, позивач вказав, що з метою здійснення ремонту обладнання пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781), ТОВ «Іствуд-Україна» було укладено договір №29/04-21 на ремонт і технічне обслуговування від 29.04.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Техбудмайстер». Отже, загальна сума витрат, які позивач поніс на усунення недоліків товару складає 61 086,72 грн, що є збитками позивача, на підтвердження чого останнім додано до позовної заяви акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.06.2021 до договору № 2804/21П від 28.04.2021 на суму 61 086, 72 грн та платіжне доручення № 379 від 16.06.2021. Крім того, позивач вказує, що обладнання пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781) необхідно було позивачу для виконання своїх зобов`язань за договором №08/04-ІС від 08.04.2021, укладеного позивачем також з Товариством з обмеженою відповідальністю «Іствуд-Україна», відповідно до якого позивач зобов`язався власними та залученими силами і засобами в обумовлені договором строки виконати роботи із влаштування стяжок в МЗК та в квартирах житлового будинку № 1 відповідно до проекту «Коригування проекту «Будівництво 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, житлові будинки №1-3 у Деснянському районі м. Києва». Тож, як зазначає позивач, внаслідок поставки відповідачем товару неналежної якості, позивачем прострочено виконання робіт за договором підряду № 08/04-ІС від 08.04.2021, укладеного з ТОВ «Іствуд-Україна» на 16 робочих днів з 30.04.2021 по 21.05.2021, у зв`язку з чим позивач не отримав грошові кошти у розмірі 160 000,00 грн, які він мав отримати за договором підряду, що є упущеною вигодою. Відтак, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №1401/0421 купівлі-продажу обладнання від 14.04.2021 в частині поставки товару неналежної якості позивач зазнав збитки у розмірі 61 086,72 грн на ремонт обладнання та не отримав кошти у розмірі 160 000,00 грн за договором № 08/04-ІС від 08.04.2021. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як зазначено судом вище, позивачем під час випробувального (тестового) періоду обладнання пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781), переданого відповідачем за договором № 1401/0421 купівлі-продажу обладнання від 14.04.2021 виявлені наступні недоліки, а саме: під час проведення робіт виявлено підтікання мастила, великий розхід палива, машина перестала подавати розчин (немає тиску), не переміщує розчин при напрузі бака більш ніж на половину, про що позивачем 22.04.2021 складено акт про виявлені недоліки. Тож, звертаючись до суду з даним позовом позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на усунення недоліків товару у сумі 61 086,72 грн (збитки) та доходи, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, за умови поставки відповідачем товару належної якості у розмірі 160 000,00 грн (упущена вигода). Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, враховуючи положення чинного законодавства, погоджується із висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість заявлених вимог, виходячи із наступного. Так, відповідно до умов договору №1401/0421 купівлі-продажу обладнання від 14.04.2021 відповідач продає, а позивач приймає та оплачує пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD), в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 3.1. договору, позивач здійснює попередню оплату у розмірі 13 120,00 грн за користування товаром під час випробувального (тестового) періоду, під час якого встановлюється технічний стан товару, його комплектність та якість. Випробувальний (тестовий) період становить 3 дні. Пунктом 3.6. договору передбачено, що загальна вартість пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD) становить 110 000,00 грн з урахуванням ПДВ. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку було здійснено попередню оплату у розмірі 13 120,00 грн за користування товаром під час випробувального (тестового) періоду, що підтверджується платіжним дорученням № 264 від 15.04.2021. Відповідно до акту прийому-передачі (купівлі-продажу) обладнання від 15.04.2021 до договору № 1401/0421 купівлі-продажу обладнання від 14.04.2021, відповідач передав, а позивач прийняв у користування обладання, зокрема пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD). При цьому, у вказаному акті зазначено, що все обладнання передано у повному обсязі, в робочому справному стані та перевірено у режимі реального часу, у присутності продавця - ТОВ "Альянс-пром групп". Від імені ТОВ "Альянс-пром групп" вказаний акт підписано директором Орлюк Д.О. - 17.04.2021. Враховуючи те, що такий акт підписано директором позивача 17.04.2021, у даному випадку саме від цієї дати суд відраховує 3-денний випробувальний (тестовий) період, тож кінцевим строком випробувального періоду обладнання є 20.04.2021. Згідно п. 3.2 договору, у разі успішного проходження товаром випробувального (тестового) періоду, а саме: не було виявлено зауважень по кількості, асортименту, комплектності, наявності видимих дефектів товару, технічному стану об`єкту, наявності усіх документів, покупець здійснює оплату за товар відповідно до виставленого продавцем рахунку за мінусом суми оплаченої за користування товаром під час випробувального (тестового) періоду, протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021 та 21.04.2021 позивачем було здійснено подальшу оплату товару, що підтверджується платіжними дорученням № 274 на суму 50 000,00 грн та № 278 на суму 46 880,00 грн. Тож, станом на 21.04.2021 позивачем здійснено повну оплату товару - пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD) у розмірі 110 000,00 грн, з урахуванням попередньої оплати у сумі 13 120,00 грн, як це передбачено п. 3.2. договору. За умовами п. 6.4. договору, у разі, якщо при прийомі-передачі товару або після закінчення випробувального (тестового) періоду не було виявлено дефекти, комплектності, асортименту, технічного стану товару покупець має право на власний розсуд вирішити чи купувати даний товар. У разі купівлі сторони підписують видаткову накладну. Зважаючи на встановлені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відзначив, що оплата позивачем повної вартості товару свідчить про підтвердження ним належної якості товару під час випробувального (тестового) періоду, оскільки у разі, якщо при прийомі-передачі товару або під час випробувального (тестового) періоду позивачем були б виявлені дефекти, комплектності, асортименту, технічного стану товару він мав право відмовитися від купівлі такого товару, як це передбачено п. 6.3. договору та не перераховувати в подальшому на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 96 880,00 грн. При цьому, акт про виявлені недоліки складений позивачем 22.04.2021, тобто після закінчення випробувального (тестового) періоду товару та за відсутності представника відповідача. Поряд з цим слід також зауважити, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з відповідними листами/заявами/претензіями щодо неналежної якості товару під час саме випробувального (тестового) періоду, як і відсутні докази повідомлення позивачем відповідача про необхідність направлення свого представника для участі у комісії з метою огляду обладнання та подальшого складення акту про виявлення недоліків, тобто відповідача не було запрошено для участі під час оформлення та складання акту, у зв`язку з чим такий акт не може бути прийнятий судом для розгляду, як належний доказ, оскільки складений за відсутності представника відповідача. При цьому, за умовами п. 4.5. договору, право власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцю. Згідно ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Статтею 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Відповідно до приписів ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 668 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, оскільки позивачем під час випробувального (тестового) періоду товару з 17.04.2021 по 20.04.2021 (включно) не було повідомлено відповідача про недоліки товару та здійснено подальшу повну оплату вартості такого товару після закінчення випробувального періоду, судом першої інстанції правомірно відхилено твердження позивача щодо постачання відповідачем товару неналежної якості. Також суд вважає такими, що не заслуговують на увагу аргументи позивача проти підписання видаткової накладної № ТА-0000003 від 22.04.2021 та фактичної її наявності, що не свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині передання товару належної якості, як і не свідчить про неприйняття позивачем такого обладнання, оскільки у даному випадку позивач не був обмежений у праві відмовитися від приймання такого обладнання у разі наявності дефектів обладнання під час випробувального періоду, проте, позивачем було перераховано на користь відповідача решту вартості товару, що загалом складає 110000,00 грн, тобто здійснено повну оплату товару - пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD). Крім того, слід відзначити, що позивачем лише 30.04.2021 було направлено на адресу відповідача претензію №27/04-1 від 27.04.2021, тобто після закінчення випробувального періоду та, відповідно, після повної оплати вартості обладнання. Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Згідно приписів статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)шкоди; 3)причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (Постанова Вищого господарського суду України від 19 березня 2015 року у справі №910/19489/14). Обґрунтовуючи розмір збитків, заявлених до стягнення позивач вказує, що ним за власні кошти було відремонтовано товар, на підтвердження чого додано до позовної заяви договір № 2804/21П про здійснення ремонту обладнання від 28.04.2021, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Іствуд-Україна», відповідно до якого позивач доручив, а ТОВ «Іствуд-Україна» зобов`язалося за дорученням позивача надати останньому послугу по ремонту пневмонагнітача позивача (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781). Тож, загальна сума витрат, які позивач поніс на усунення недоліків товару складає 61 086,72 грн, що є на думку позивача, збитками, на підтвердження чого останнім додано до позовної заяви акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.06.2021 до договору № 2804/21П від 28.04.2021 на суму 61 086,72 грн та платіжне доручення № 379 від 16.06.2021. Проте, як встановлено судом вище, випробувальний (тестовий) період товару закінчився 20.04.2021, остаточно оплата вартості товару проведена 21.04.2021, відповідно відповідач не несе відповідальності за подальшу експлуатацію позивачем товару. Між тим, позивачем не додано до матеріалів справи акт прийому-передачі обладнання в ремонт, з якого вбачалося б коли саме передано позивачем товар на ремонт ТОВ «Іствуд-Україна». Крім того, на думку колегії суддів, судом першої інстанції правомірно зауважено, що договір № 2804/21П про здійснення ремонту обладнання від 28.04.2021, укладений позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Іствуд-Україна» підписаний, як з боку позивача, так і з боку ТОВ «Іствуд-Україна» Орлюком Дмитром Олександровичем, однак відповідно до приписів ст. 238 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Також судом першої інстанції надано вірну правову оцінку договору № 29/04-21, а також поданим позивачем рахункам на оплату. Зокрема, щодо договору №29/04-21 на ремонт і технічне обслуговування від 29.04.2021, що укладений між ТОВ «Іствуд-Україна» та ТОВ «Техбудмайстер», суд правомірно відмітив, що з останнього не вбачається, що його було укладено саме з метою здійснення ремонту пневмонагнітача позивача (INGERSOL-RAND P180 WD). Крім того, долучені позивачем до позовної заяви рахунки на оплату не містять посилання на договір №29/04-21 на ремонт і технічне обслуговування від 29.04.2021, крім того, з таких рахунків не можливо встановити, що вони стосуються саме ремонту пневмонагнітача позивача (INGERSOL-RAND P180 WD). Отже, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій під час виконання умов спірного договору, як і не надано доказів наявності вини відповідача. За вказаних обставин, позивач не довів суду належними засобами доказування причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіянням збитків, зокрема, протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків та докази вини останнього. Таким чином, суд приходить висновку про недоведеність позивачем порушення відповідачем узгоджених договірних зобов`язань, як підставу для застосування до нього цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 61 086, 72 грн. Щодо упущеної вигоди, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача у розмірі 160 000,00 грн, суд відзначає таке. Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки. Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення. (Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №923/700/17). Як на підставу для стягнення грошових коштів у розмірі 160 000,00 грн, позивач вказує, що пневмонагнітач (INGERSOL-RAND P180 WD 414042 Е98 341, пломба А36630781) необхідний був йому для виконання своїх зобов`язань за договором № 08/04-ІС від 08.04.2021, укладеним позивачем також з Товариством з обмеженою відповідальністю «Іствуд-Україна», відповідно до якого позивач зобов`язався власними та залученими силами і засобами в обумовлені договором строки виконати роботи із влаштування стяжок в МЗК та в квартирах житлового будинку № 1 відповідно до проекту «Коригування проекту «Будівництво 20-го мікрорайону житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, житлові будинки № 1-3 у Деснянському районі м. Києва». Як зазначив позивач, внаслідок поставки відповідачем товару неналежної якості, позивачем прострочено виконання робіт за договором підряду № 08/04-ІС від 08.04.2021, укладеного з ТОВ «Іствуд-Україна» на 16 робочих днів з 30.04.2021 по 21.05.2021, у зв`язку з чим позивач не отримав грошові кошти у розмірі 160 000,00 грн, які він мав отримати за договором підряду, що є упущеною вигодою. В контексті зазначеного колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що роботи за договором № 08/04-ІС від 08.04.2021 виконувалися позивачем виключно з використанням обладнання - пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD), як і не надано доказів того, що прострочення позивачем виконання робіт за вказаним договором сталося саме внаслідок поставки відповідачем обладнання неналежної якості, враховуючи що договір підряду був укладений позивачем з ТОВ «Іствуд-Україна» до придбання позивачем товару у відповідача. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували реальність отримання позивачем вказаних доходів від експлуатації пневмонагнітача (INGERSOL-RAND P180 WD) під час виконання робіт за договором № 08/04-ІС від 08.04.2021. Викладені обставини унеможливлюють встановлення судом реальної можливості отримання позивачем доходів на заявлену до стягнення суму у даній справі, а також вжиття відповідних заходів для їх отримання. З урахуванням викладеного, враховуючи положення статті 13, 74, 76, 77 ГПК Украни, вказаний позивачем розрахунок завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди не підтверджений відповідними первинними бухгалтерськими документами, які б свідчили про завдання шкоди позивачу у цій справі у вигляді упущеної вигоди. Надаючи оцінку аргументам апеляційної скарги з посиланням на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, то колегія суддів зазначає, що посилання скаржника у на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у призначенні судової почеркознавчої експертизи у справі, є необґрунтованим з огляду на таке. Судова експертиза, в розумінні статті 1 Закону України "Про судову експертизу", це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20). Здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України, проаналізувавши правовідносин, що склалися між сторонами, встановивши, що докази, подані сторонами є зрозумілими, достатніми та не є суперечливими та за відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних у справі, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі, а не безпідставно, на що помилково посилається скаржник. Незгода скаржника з рішенням суду щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи не свідчить про прийняття судом рішення з порушенням норм процесуального права та не є підставою для його скасування з цих причин. Зважаючи на викладене у сукупності суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка. Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх доводів позивача за первісним позовом суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі №910/10043/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови суду складено та підписано - 02.02.2022. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.О. Євсіков О.В. Попікова