Постанова 4809 № 398/2873/20

ПОСТАНОВА Іменем України 23 грудня 2021 року м. Кропивницький справа № 398/2873/20 провадження № 22-ц/4809/1269/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді -Карпенко О. Л., Письменний О. А., за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н. В., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»; відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданніцивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року (суддя Т. А. Бугайченко),- В С Т А Н О В И В: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 11299179000 у розмірі 98 390,20 грн, а також судовий збір 2102 гривень. Вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2008 року між АКіБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11299179000, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 22 280,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 112 514,00 грн за курсом НБУ на день укладення Договору, та зобов`язався виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені Договором та графіком погашення кредиту. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 23.07.2020 року заборгованість за вказаним договором становить 98 390,20 грн, з яких: строкова заборгованість - 18 906,19 грн, прострочена заборгованість - 32 672,76 грн, строкова заборгованість по нарахованих % - 688,27 грн, прострочена заборгованість по нарахованих % - 39 468,62 грн, пеня - 6 654,36 грн. 09 грудня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник АКіБ «Укрсиббанк») та АТ «Альфа-Банк» укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно вищезазначених угод відбулося відступлення Права вимоги за Кредитним договором № 11299179000 від 14.02.2008 року, що було укладено між АКіБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк», якому належать права кредитора за вищевказаним кредитним договором. Відзив відповідачем не подавався. Зміст рішення суду Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції вказав, що згідно до ст. 518 ЦК України боржник має право заперечувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні, які має проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, вправі заперечувати проти вимоги нового кредитора, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, на момент його виконання. Представником позивача не надано належних доказів права вимоги до відповідача та доказів про порядок обрахунку розміру заборгованості на час отримання прав вимоги та не надано належних доказів про рух коштів по рахунку відповідача, що позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахунку суми заборгованості, яка не сплачена своєчасно, та правильність нарахування відсотків за користування коштів. За вказаного позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є безпідставними та необґрунтованими, задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року та ухвалили нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі. Вказано в обґрунтування, що в порушення вимог законодавства суд не врахував, що змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора. Таким чином, позичальник має право виконувати кредитні зобов`язання чи первісному кредитору, чи новому кредитору.Якщо боржник не був повідомлений про заміну кредитора, то це не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим, в разі сплати боргу попередньому кредитору. Відповідач не звертався до первісного кредитора або позивача щодо проведення взаємозвірки наслідків виконання умов кредитного договору, не скористався правом на доведення розміру заборгованості, не надав докази виконання зобов`язань ні первісному, ні новому кредитору. Рух в суді апеляційної інстанції Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана 15 червня 2021 року, цивільна справа в провадження апеляційного суду надійшла - 22 червня 2021 року. Ухвалою суду від 25 червня 2021 року з підстав в ній зазначених, апеляційну скаргу позивача залишено без руху. Оскільки недоліки апеляційної скарги усунуто в межах встановленого судом строку, 23 липня 2021 року відкрито провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву. 16 вересня 2021 року підготовчі дії у справі закінчено; справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 02 листопада 2021 року. 02 листопада 2021 року розгляд справи було відкладено на 22 листопада 2021 року, за наслідком задоволеного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. 22 листопада 2021 року розгляд справи відкладено на 23 грудня 2021 року, за наслідком задоволеного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. 23 грудня 2021 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів, про що постановлено відповідну ухвалу. Обставини, встановлені судом першої інстанції. 14.02.2008 року між АКіБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11299179000 (а.с.4-10). За п. 1.1 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, Долар США (USD) в сумі 22280,00 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят доларів США), що дорівнює еквіваленту 112 514,00 грн за курсом НБУ на день укладення Договору, позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у Договорі. Сторони домовились, що банк надає позичальнику кредит у вигляді одного траншу в розмірі суми кредиту, зазначеному в цьому пункті Договору. Згідно пп. 1.2.2, 1.3.1, 1.3.3, 1.3.4 договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку не пізніше 13 лютого 2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін. За користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,90% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов цього договору. Нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства України. Строк сплати процентів з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти. Кредит надається позичальнику для його особистих потреб: споживчі цілі під заставу нерухомості (п.1.4 договору). В пункті 2.1 Договору зазначено, що виконання позичальником зобов`язань за цим Договором забезпечується заставою нерухомості, а саме, чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , та є власністю ОСОБА_2 . Згідно п.4.1 договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та /або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. Пунктом 6.1 договору передбачено, що сторони, керуючись чинним законодавством України, зокрема статтями 525, 611 Цивільного кодексу України погодили, що банк має право: визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пункту 1.2.2 цього договору та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення(пп.6.1.2). Згідно п. 6.2 Договору в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2 договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме: - банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника; - терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обов`язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту за умови, що: а) банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобов`язань позичальника за договором та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов`язань позичальника за договором протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення вимоги банку; - не пізніше дати дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит позичальник зобов`язується виконати в повному обсязі й інші власні грошові зобов`язання, передбачені договором; - в разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за договором, вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений Договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями. Згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору), відповідач мав здійснювати платежі щомісяця починаючи з 14.02.2008 року по 13.02.2015 року (а.с. 11-12). 13 серпня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк», яке згідно Договору купівлі-продажу права вимоги за кредитами між ПАТ «Укрсиббанк» та АТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.12.2011 року за реєстровим №2949 прийняло від ПАТ «Укрсиббанк» право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11299179000 від 14.02.2008 року, та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11299179000 від 14.02.2008 року (а.с.19-20). Згідно умов Додаткового договору №1 сторони змінили валюту виконання зобов`язання за Кредитним договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту, розмір якої станом на дату укладення Додаткового договору №1 складає 13 774,43 дол. США, з доларів США на гривні за курсом 1 долар США = 5,05 грн та встановленням цієї заборгованості в розмірі 69 560,87 грн. Відповідно до п. 3.2 Додаткового договору № 1 змінено термін повернення кредиту - до 09.08.2023 року. Додатком до Додаткового договору №1 від 13.08.2012 року встановлено графік здійснення відповідачем необхідних щомісячних платежів(а.с.21-22). 09.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено Договір №2098/К про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступив новому Кредитору - АТ «Альфа-Банк» належні Банку, а Новий Кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до Позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів зазначених у Додатках №№ 1-5 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за Кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у Додатках №№1-5 до цього Договору(а.с.25-26). Згідно Додатку № 2 до Договору №2098/К від 09.12.2019 року про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги ПАТ «Дельта Банк» відступив, а АТ «Альфа-Банк» набув право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №11299179000 від 14.02.2008 року (а.с. 27-29). Договір нотаріально посвідчений 09.12.2019 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Черленюх Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №2490. Мотиви апеляційного суду Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи (а.с.140,143). За положеннями статті 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Представник відповідача, адвокат Гулий А. В. в засіданні апеляційного суду заперечував щодо доводів апеляційного оскарження та підтримував рішення суду першої інтанції. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Цим вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). За змістом частин 1, 2 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Отже, одним з правових наслідків укладення договору факторингу є заміна кредитора у грошових зобов`язаннях третіх осіб перед клієнтом. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1ст. 509 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що на підставі договору факторингу він придбав право вимоги за кредитним договором №11299179000 від 14.02.2008 року, що було укладено між АКіБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . Тобто АТ «Альфа-Банк належать права кредитора за вищевказаним кредитним договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України). Цивільне судочинство ґрунтується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (п. 4 ч. 3 ст.2, ст.12, ст.81 ЦПК України). Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України). Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що у справах про відповідальність боржника за невиконання грошового зобов`язання позивач, як кредитор у зобов`язанні, доводить наявність невиконаного зобов`язання, підстави його виникнення та розмір. У суді першої інстанції позивач доводив наявність невиконаного відповідачем грошового зобов`язання посилаючись на такі докази: -укладений кредитний договір № 11299179000 від 14.02.2008 року між АКіБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 на суму 22 280, 00 доларів США (а.с.4-10). -договором встановлена процентна ставка наступна: протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, встановлюється у розмірі 13,90% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов цього договору. Нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства України. Строк сплати процентів з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти. - виконання позичальником зобов`язань за Договором забезпечується заставою нерухомості, а саме, чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , та є власністю ОСОБА_2 . - за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених договором, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; -банк вправі визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пункту 1.2.2 цього договору та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення (пп.6.1.2); -згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору), відповідач мав здійснювати платежі щомісяця починаючи з 14.02.2008 року по 13.02.2015 року (а.с. 11-12); -13 серпня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк», яке згідно Договору купівлі-продажу права вимоги за кредитами між ПАТ «Укрсиббанк» та АТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.12.2011 року за реєстровим №2949 прийняло від ПАТ «Укрсиббанк» право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 11299179000 від 14.02.2008 року, та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11299179000 від 14.02.2008 року (а.с.19-20); -09.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено Договір №2098/К про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступив новому Кредитору - АТ «Альфа-Банк» належні Банку, а Кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до Позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів зазначених у Додатках № № 1-5 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за Кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у Додатках №№1-5 до цього Договору(а.с.25-26); -згідно Додатку № 2 до Договору № 2098/К від 09.12.2019 року про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги ПАТ «Дельта Банк» відступив, а АТ «Альфа-Банк» набув право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №11299179000 від 14.02.2008 року (а.с. 27-29). Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до частин 1 - 3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчинені правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або аналогу власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора. Таким чином, позичальник має право виконувати кредитні зобов`язання, як первісному кредитору, так і новому кредитору. Тобто якщо боржник не був повідомлений про заміну кредитора, то це не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора (статті 516, 613 ЦК України). Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання у повному обсязі не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань взагалі. Що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15. Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Однак, відповідач не заявляв в суді про те, що звертався до нового кредитора з вимогою надати докази переходу прав у зобов`язанні, й останній відмовив боржнику у наданні таких документів. Відповідач не звертався до первісного кредитора або позивача щодо проведення взаємоперевірки наслідків виконання умов кредитного договору. В решті суду не надані докази виконання зобов`язань ні первісному, ні новому кредитору.Така правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 522/23309/14-ц. Тому, висновок суду першої інстанції про відсутність права вимоги у Позивача є помилковим. Посилання суду першої інстанції на умови договору відступлення прав вимоги №2098/К від 09.12.2019 року, за яким новий кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідним Основним договором, в тому числі із використанням форми повідомлення, яка наведена у додатку №2 до цього Договору, надані суду документи не містять доказів направлення на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №11299179000 від 14.02.2008 року на користь АТ «Альфа-Банк»» та про наявну суму заборгованості, з доданих до позовної заяви матеріалів, неможливо встановити факт існування правовідносин між позивачем та відповідачем, апеляційний суд не приймає в підставу обґрунтування відмови в задоволенні позову. Всі умови зобов`язання з відповідачем обумовлені в кредитному договорі. Враховуючи викладене, встановивши обставину укладення кредитного договору та додаткової угоди до нього, отримання відповідачем кредитних коштів та неповернення їх кредитору, суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позову. Суд не позбавлений права і зобов`язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові. Сторона відповідача жодних заперечень, а тим більше доказів сплати боргу, визначеного в позові або його частини не надала. Вся позиція до позовної вимоги звелася до письмової заяви представника про безпідставність вимоги, без конкретизації в чому вимоги є необґрунтованими (а.с.76). За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Тобто позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Укладений кредитний договір та додаткова угода до нього, отримання відповідачем кредитних коштів та неповернення їх кредитору, є підставою для стягнення заборгованості. В суді апеляційної інстанції представник відповідача жодним чином не спростовував отримання коштів чи виконання зобов`язання, чи неправильність розрахунку. За вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитом у сумі 98 390,20 грн. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Апеляційна скарга є обґрунтованою, а висновок суду першої інстанції, не відповідає обставинам справи, положенням законодавства. Суд першої інстанції не дав належну оцінку доводам позивача, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та дійшов безпідставного висновку про відмову в задоволенні позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 - 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду виснує, що судове рішення першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК вирішується питання про розподіл судових витрат, за наслідком чого стягуються з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги у сумі 5 255,00 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа Банк», задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 98 390,20 грн. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги у сумі 5 255,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді О. Л. Карпенко О. А. Письменний