Постанова Миколаївський апеляційний суд № 2-68/11

01.02.22 22-ц/812/202/22 Провадження 22-ц/812/202/22 Суддя суду першої інстанції Тустановський А.О. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 лютого 2022 року м. Миколаїв Справа №2-68/11 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів: Темнікової В.І., Яворської Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2021 року, постановлену суддею Тустановським А.О., в приміщені цього суду, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: 12 січня 2011 року Публічне акціонерне товариство «МетаБанк» (далі - ПАТ «МетаБанк») звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 70 618 грн 87 коп., а також судових витрат: судового збору в сумі 706 грн 19 коп та витрат на ІТЗ в сумі 120 грн. Заочним рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2011 року позов ПАТ «МетаБанк» задоволено повністю. Стягнуто в солідарному порядку з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором № 32-53-08/0016-КН від 24 червня 2008 року в розмірі 69 968 грн 87 коп, стягнуто в рівних частках з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «МетаБанк» судовий збір у розмірі 706 грн 19 коп., тобто з кожного по 235 грн 40 коп. Стягнуто в рівних частках з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «МетаБанк» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн, тобто з кожного по 40 грн. 29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2011 року та поновлення пропущеного строку на її подачу. У заяві посилалася на те, що про існування оскарженого судового рішення вона дізналася випадково 25 жовтня 2021 року, коли звернулася до Пенсійного фонду з питаннь перерахунку пенсії та їй було повідомлено про відрахування з пенсії. До цього їй не було відомо про наявність заочного рішення. Отже вона дізналась про його існування тоді, коли всі строки подачі заяви про перегляд заочного рішення вже пройшли. З врахуванням викладеного, ОСОБА_1 вважала, що наявні всі підстави для поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду. Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відмовлено. Відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви про перегляд заочного рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2011 року у справі за № 2-68/11 за позовом ПАТ «МетаБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач пропустила строк на його перегляд без поважних причин, оскільки під час розгляду цивільної справи за позовом ПАТ «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про час і місце слухання справи, про що в матеріалах справи міститься повідомлення, на якому стоїть відмітка з особистим підписом останньої, поважності причин неявки в судове засідання суду ОСОБА_1 не надала. Копію заочного рішення відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів, заявниця отримала 05 березня 2011 року, але до суду з заявою про перегляд заочного рішення звернулася 29 листопада 2021 року, тобто через десять років і вісім місяців після отримання рішення суду. Крім того, остання зазначала, що при зверненні 25 жовтня 2021 року до відділення Пенсійного фонду України, вона дізналася про вказане рішення, але на переконання місцевого суду, відповідач ОСОБА_1 могла і раніше дізнатися про це рішення суду, оскільки з пенсії останньої утримувалися кошти під час примусового виконання рішення суду. Доказів поважності пропуску такого строку заявницею до суду не надано. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що вона є людиною похилого віку, пенсіонеркою, малограмотною. На час прийняття заочного рішення вона вже була пенсіонеркою і коли з неї стягували 20% від пенсії, вона вважала, що її пенсія є розміром, яка передбачена законом. Лише випадково, у 2021 році вона дізналась, що увесь час протягом 10 років, з неї стягували борг та її пенсія є більшою за розміром, ніж вона отримувала. Та обставина, що нібито вона отримувала копію заочного рішення буде спростовано за результатами почеркознавчої експертизи, про яку буде заявлено під час судового розгляду справи. Хто отримував рішення суду їй не відомо. Суд вказує, що доказом того, що вона отримала копію заочного рішення є те, що в матеріалах справи є поштове повідомлення, на якому стоїть відмітка з її особистим підписом. В той же час слід зазначити, що до повноважень листоноші не відноситься перевірка та встановлення особи, яка отримує поштове відправлення, тому не можливо стверджувати, що наявність підпису на поштовому відправленні вказує, що підпис зроблено саме нею, а не сторонньою особою. Слід враховувати те, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей, а і їх отримання адресатом. До такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 18 листопада 2015 року № 6-1884цс15. Такий висновок повністю відповідає принципам справедливості і розумності, тобто засадам цивільного права і судочинства, тому що особа, яка не отримала повідомлення, ніяк не може вважатись повідомленою. Тривалість терміну, який пройшов від часу прийняття рішення до часу, коли особа дізналась про існування заочного рішення, не може слугувати підставою для відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження заочного рішення, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За приписами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. При ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції зазначених вимог процесуального закону повною мірою не дотримався. Відповідно до частини 3 статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1)залишити заяву без задоволення; 2)скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 висловила правову позицію щодо застосування процесуальних норм права при перегляді заочного рішення суду, зокрема зазначала: « Заяву про перегляд заочного рішення, оформлену відповідно до вимог, установлених частинами першою - сьомою статті 285 ЦПК України, суд приймає та розглядає у порядку, передбаченому статтями 286, 287 ЦПК України. За змістом речення першого частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає зазначеним вимогам, тобто є належно оформленою. Визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду по суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (речення перше частини третьої статті 287 ЦПК України). У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.» (пункти 43-45 згаданої постанови). Розглянувши заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання останньої про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з такою заявою та відмовив у прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Між тим частиною 3 статті 287 ЦПК України не передбачено за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення постановлення такої ухвали. Отже з огляду на зазначене суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_1 не дотримався вимог статті 287 ЦПК України та не врахував правових позицій Верховного Суду щодо застосування цієї норми права. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором були порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України у випадку порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду першої інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. З урахуванням викладеного, оскільки при постановленні ухвали Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2021 року судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвели до ухвалення помилкового судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі та порушує права заявника на гарантії захисту у суді своїх інтересів, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. З огляду на висновок щодо суті апеляційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а також у суді першої інстанції, слід буде розподілити за результатами розгляду спору. Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2021 року скасувати і направити справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючий Л.М. Царюк Судді В.І. Темнікова Ж.М. Яворська