Ухвала КЦС ВС № 320/4384/18

Ухвала 31 січня 2022 року м. Київ справа № 320/4384/18 провадження № 61-1682 ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 вересня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, ВСТАНОВИВ: Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у зустрічах з його дочкою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою особистого спілкування та участі в її вихованні, визначивши ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні дитини - кожну неділю кожного місяця з 10 год. до 19 год. та в будь-який інший час за домовленістю батька з матір`ю. Перші десять зустрічей провести у присутності матері, в подальшому зустрічі батька з дитиною проводити без присутності матері. До Верховного Суду 25 січня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким її позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо строків касаційного оскарження У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови складено 24 грудня 2021 року та отримано поштою 08 січня 2022 року, що підтверджується відповідними доказами. Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернулася з касаційною скаргою, вважаю за можливе його поновити. Щодо підстав касаційного оскарження Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Заявник у касаційній скарзі виокремив таку підставу касаційного оскарження як пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд констатує, що касаційна скарга не містить належних підстав подачі касаційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Заявник посилаючись на пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі не обґрунтовує від якого правового висновку слід відступити, в якій конкретно постанові Верховного Суду він викладений та застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, тому суд відхиляє посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження. Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК Українибез обґрунтування (мотивування) наявності цих підстав, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Щодо сплати судового збору У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України доданий до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі 1 409,60 грн, не підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цими позовами). Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. У разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів (частина двадцять перша постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10). У касаційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує судові рішення як за результатами розгляду її позову так і зустрічного позову ОСОБА_2 . Враховуючи, що заявник оскаржує як основний позов так і зустрічний, за подання касаційної скарги необхідно сплатити 2 819,20 грн (704,80 грн * 200%) + (704,80 грн * 200%). Оскільки заявником сплачено 1 409,60 грн (квитанція від 24 січня 2022 року № 0.0.2433120816.1), тому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 409,60 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового зборувідповідно до закону. Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 вересня 2021 року тапостанови Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 вересня 2021 року тапостанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 21 лютого 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь